Був собі колись король

Був собі колись король і мав він дуже добру і гарну доньку. На жаль, у принцеси була дивна хвороба: коли дівчина підростала, її руки й ноги втрачали силу, до того ж у неї падав зір і слух. Багато лікарів намагалися вилікувати принцесу, але все намарне. Якось до королівського двору прибув старець, про якого всі говорили, що йому відома таємниця життя. Усі придворні поспішили до нього і стали просити його ради, як допомогти хворій принцесі. Старець дав дівчині кошик із лози, прикритий зверху, і мовив: „Візьми, це твої ліки, вони тебе зцілять”.
Сповнена радості і надії, принцеса підняля з кошика накриття. Те що вона побачила, її вразило. На дні кошика лежала дитина, виснажена хворобою. Дитя зазнавало ще більших страждань, ніж вона.
Серце принцеси заполонило співчуття. Не зважаючи на біль, вона взяла дитину на руки і стала ним опікуватися. Минали місяці. Принцеса, крім дитини, не бачила нічого. Вона годувала дитя, пестила, усміхалася йому, лагідно розмовляла з ним по ночах, попри те, що сама відчувала велику втому і біль.
Минуло майже сім років – і сталося неймовірне. Одного ранку дитя усміхнулося і стало ходити. Принцеса взяла його на руки і, наспівуючи, пустилася з ним у танок. Дівчина давно не була така гарна і радісна. Вона навіть не помітила, як одужала.
Господи,
коли я голодний, пришли мені когось, кого треба нагодувати;
коли я спаглий, пришли мені когось, хто потребує води;
коли мені холодно, пришли до мене когось, хто прагне тепла;
коли я страждаю, пришли мені когось, хто прагне розради;
коли мій хрест стає тяжкий, дозволь мені ще взяти хрест інших;
коли я не маю часу, пришли мені когось, хто потребує негайної помочі;
коли мені бракує відваги, пришли до мене когось, кого потрібно підбадьорити;
коли я хочу, щоб мене хтось зрозумів, дай мені когось, хто потребує розуміння;
коли я прагну чийогось піклування, пришли мені когось, хто потребує опіки;
коли я думаю лише про себе, зверни мої думки до інших.
Дуже хочу, щоб ми не забували цієї молитви і завжди тримали її в серці. Щоб історія про принцесу стала наукою для всіх нас, бо з настанням зими, холодів і морозів приходять і свята, що несуть з собою тепло і радість, але, нажаль, не для всіх. Чимало дітей, позбавлених батьківської любові і піклування, замерзають в холодних квартирах, сумують в дитячих будинках. Батьки важко хворих дітей збирають копійку до копійки, щоб зберегти дитинці життя.
Хоча правду кажуть: «Світ не без добрих людей!», тому дякувати Богу, що хоч окремі люди не забувають про благодійність.
Я хочу звернутися до всіх небайдужих людей з проханням допомогти цим дітям хоча б на свята. Щоб вони відчули турботу, ласку і любов, яких їм так не вистачає.

Популярні приколи

відео

ivanivna

Був собі колись король

Останні статті

Коментарі