Спочатку була кава)))

Додивляюсь останній сон, спокійно усміхаюсь до чергового принца на білому коні, беру його за руку і.. прокидаюсь від пронизливого звуку будильника на столі. Ранок!  Мабуть, не лише для мене він є не найприємнішим часом доби, коли ще так хочеться додивитись отой передранковий короткий сон, подрімати, заплющити очі і, сховавшись під теплою ковдрою, зупинити час хоча б на мить. Вранці я найчастіше думаю про неї, мрію  торкнутись її губами, відчути її чарівний аромат, адже все, що мені потрібно, щоб вилікуватись від «ранкової хвороби» - це філіжанка запашної гарячої кави.   

Гаряча і гірка.. З кави  не лише починається день, вона заповнює  прогалини дружніх розмов, додає наснаги на ділових зустрічах, робить яскравішими навіть зовсім нецікаві плітки.  Зрештою, навіть звичайнісінькі посиденьки в кав'ярні під час дощу не можуть обійтись без її чарівного смаку.

Минуло вже більше п’яти століть з того часу, як цей напій завоював всю Європу. Але хто, коли і як вперше приготував каву, невідомо й досі. Це питання залишається «білою плямою історії».  Одна гіпотеза вказує на походження кави з Абсинії, інша - з Ємену, але ці місця знаходяться  настільки близько один від іншого, що обидва припущення можуть бути вірними.

В Європу кава потрапила у  XVст., але вживалася лише як лікувальний засіб і коштувала дуже дорого. Перша в Європі кав"ярня відкрилась в Італії у 1645 році. Цікаво, що широке поширення кави в Європі, що почалось з 1683 року, пов'язане з ім'ям українця -  шляхтича та козака Юрія-Франца Кульчицького. Під час облоги турками Відня у 1683 він, перевдягнувшись у турецький одяг, проніс листа про допомогу місту, за що був щиро нагороджений віденцями, у тому числі 300 мішками кави з турецького обозу. Перебуваючи в Туреччині, Юрій ознайомився із технологією приготування напою, яку вміло пристосував до смаків європейців — почав додавати до кави цукор. Так з’явилася знаменита кава по-віденськи. Згодом Юрій Кульчицький відкрив невеличку кав’ярню, де продавав порцію кави по крейцеру за філіжанку. Неперевершений напій набув великої популярності серед жителів Відня. Згодом, за сприяння підприємливого українця, в багатьох куточках міста почали діяти схожі заклади, а Ю. Кульчицький очолив цех продавців кави. Так кава «заволоділа» європейцями, а її споживання перетворилось на приємний і цікавий ритуал.

Та чи не згубний цей заманливий напій для нашого здоров'я? Протягом довгих років вчені та дослідники сперечаються про вплив кави на організм людини. Та після низки досліджень, фахівцям вдалося встановити, що користь від пари філіжанок кави іноді навіть більша, ніж від вживання різноманітних продуктів харчування ( в тому числі овочів, фруктів та горіхів).  Антиоксиданти, що містяться у цьому напої,  з успіхом протистоять розвитку у людини таких захворювань, як рак та діабет, а також  діють проти вільних радикалів, що руйнують структуру клітин. Цікаво зазначити, що кава з та без кофеїну одинаково корисна. Та щоб не перетворити лікувальні властивості кави на згубні, слід вживати її не більше, ніж дві філіжанки на день.

Сьогодні третина населення земної кулі регулярно споживає каву. Рекордсменами у кількості випитої кави є мешканці Скандинавії, Італії та Німеччини. За результатами опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології, 63% українських громадян починають свій день філіжанкою кави.

Мабуть, все таки  варто дізнатись про тих, хто відкрив нам насолоду зігріти кавою навіть найхолодніші думки і руки…Адже вона така потрібна, гаряча і гірка, та з котрої все починалось….