Синьоока

Пригадуємо шкільну програму, ні стісняімся lol

Облітають квіти, обриває вітер

пелюстки печальні в синій тишині.

По садах пустинних їде гордовито

осінь жовтокоса на баскім коні.

В далечінь холодну без жалю за літом

синьоока осінь їде навмання.

В'яне все навколо, де пройдуть копита,

золоті копита чорного коня.

Облітають квіти, обриває вітер

пелюстки печальні й розкида кругом.

Скрізь якась покора в тишині розлита,

і берізка гола мерзне під вікном

Володимир Сосюра.

Останні статті

129.10.19, 20:24

229.10.19, 20:38

329.10.19, 21:02

429.10.19, 21:46

а какій то да лепесковят сініі цвяточкі сегодні здибував . о а повій бачили як плодоносить .єслі не забуду

530.10.19, 20:57

Печально щось тільки.

62.11.19, 18:30Відповідь на 5 від Акварель

Печально щось тільки.Печаль нам теж потрібна, це фарба з палітри життя