Різні смайли
- 21.03.14, 01:01
... вони на прозорому фоні... а вийшли чомусь на чорному
http://society.lb.ua/accidents/2013/07/01/209666_sud_arestoval.html але ж
http://society.lb.ua/accidents/2013/07/02/210222_vradievke_primenili.html
http://society.lb.ua/accidents/2013/07/03/210442_mvd_otkrilo_delo_nochnoy_pogrom.html?utm_source=iua&utm_medium=link&utm_campaign=mainp http://blogs.lb.ua/maks_levin/210228_vradiivka_menti_snimali_mobilki.html http://www.pravda.com.ua/news/2013/07/3/6993525/ http://blogs.lb.ua/nataliya_tchermalykh/209782_prestuplenie_kasaetsya.html
Когось цікавить інтелектуальне телебачення?
Якщо існують такі глядачі, то можете завітати на«Прямим текстом» від 8 грудня 2011р./ 21:50:00 - 23:30:00
http://tv.zik.ua/project/index/7«…зухвале осучаснення минулого - це є поганське мислення»
«…Європа об’єдналася на принципі "ніколи більше"... »
«…Яким чином "війну пам’яті" можна остудити?... »
«…Ми ВЖЕ заплатили величезну ціну»
«…Хай розквітають різні квіти...... »
тощо
Дехто каже, що має одного (чи то двох) друзів, дружба з якими витримала перевірку часом.
А дехто скаже, що має безліч знайомих (серед них є гарні знайомі), але друзів не має.
Кожен з нас може з ними погоджуватися чи не погоджуватися і навіть засуджувати якийсь з висловів, бо той вислів чомусь комусь з нас не подобається…
Але ж то так у людини є, це так люди висловлюються, а люди різні!
Однак, висловлюватися все ж треба. Хоча б для того, щоб звикли, що є і така точка зору, що не єдиний погляд є вірним.
Ось так вийшло у інтернет-бабусі:
Один з онуків все ж найулюбленіший і потребує її уваги (бабуся це відчуває) більше за інших!
Бабусі не всі, хто називають себе його друзями, подобаються! Деяким вона не довіряє зовсім!
А тому бабуся спробує додати наступне:
1) ось це повідомлення (прошу, прочитайте вище і нижче :)
2) попередження щодо сайту, звідки старенькій робили спроби понакидати вірусів, коли вона там реєструвалася, щоб голосувати за улюбленого онука
3) таку собі спробу перевірити, скільки у неї друзів тут
4) ну, ще одне опитування
--------------------------------------
2) раніше інтернет-бабуся просила проголосувати за улюбленого онука на сайті:http://bestactor.ru/Moiseev-Boris
…бо ніби цей сайт почав поводитися більш політ-коректно, ніж раніше, тобто
раніше, після того, як вона реєструвалася й «заходила», щоб проголосувати за онука, з сайтика (мала можливість перевіряти, з нього!) до старенької у компа сунули віруси :(
Інтернет-бабуся перестала заходити на цей сайт, але цей сайт почав надавати можливість голосувати без реєстрації! «Виправився!» - подумала бабуся і знову почала голосувати, переводячи інколи на це навіть свої смішні гроші…
Але ж тепер знову сайти вимагає заходити, щоб голосувати, лише після реєстрації! Чого б це? Тому інтернет-бабуся вважає за необхідне розповісти про свій неприємний досвід і більше не закликає голосувати з цього сайту :(
3) Однак, дуже хочеться хоч якось підтримати улюбленого коханого онука! Він такий добрий, такий талановитий! Він дарує таке чудове неповторне виконання пісень для інтернет-бабусі (і для всіх, хто вміє його слухати …і вміє милуватися на справжній талант!)
http://www.youtube.com/watch?v=NLXxaU30Ezk&feature=related
Прошу завітати на youtube.com!
Інтернет-бабуся дуже просить заходити ось на ці посилання й понатискати на піднятого пальчика («лайкнути»)
Він зробив ще новий варіант виконання цієї пісні (!):
http://www.youtube.com/watch?v=QGk0JPIz25Y
Тут він такий жартівник (!), такий пустунчик (!):
http://www.youtube.com/watch?v=Ty0J993cpfo
А це був один з моїх улюблених записів:
http://www.youtube.com/watch?v=dEynhWNfGiw
І цей також:
http://www.youtube.com/watch?v=QnO7eXwr58E
Старенька подивилася, скільки тут проголосували на цей момент, старенька знає, скільки тут (на цьому сайті) зараховано як її друзі (і намагається, як може, коли до неї звертаються, їх підтримувати :)
Тому ніби через кілька днів кількість «лайків» біля згаданих посилань має зменшитися на ту ж кількість, що є у неї тут друзів? Ну, навіть, якщо не враховувати, що хтось ще «не з друзів» голосував там також.
Чомусь не всі полюбляють «лайкати» під піснями, які послухали та відчули після них певні емоції… (не обов’язково веселі, але людські, людяні)
Я це перевіряла, так є.
Мені це не подобається.
Тому що треба не лише брати, а й хоч інколи хоч трохи віддавати тим, хто несе для нас добро, хто намагається зробити цей світ хоч трохи більш людяним!
4) тепер до опитування
І тому надзвичайно неприємно вражає, коли, характеризуючи таких акторів відомі журналісти звертають особливу увагу не на ще більш високий рівень філігранної гри, а на… «зайві сантиметри на талії» («чи це не початок ожиріння!», «ми помітили, що він/вона ніби вже не у такій формі» – …та він/вона у найкращої акторської формі, бо здатен передавати такі відтінки почуттів, які більшість не здатна й сприйняти!)
Ті ж самі неприємні відчуття у мене з’явилися, коли почула (за допомогою ТV), як відомі (англомовні) люди обговорюють, чи з’явився живіт у Дензела Вашингтона…бо його ж сприймають насамперед як такого, що створює кіногероїв, які у гарній спортивній формі…І вийшло, що ніби лише це вони помічали, коли дивилися фільми, де грав Дензел Вашингтон!
Щодо більшості кінообразів, створених Дензелом Вашингтоном, то про таких говорять: «це справжній чоловік», «стриманий і не багатослівний», «сильний і вольовий» і т. ін. А такі кіногерої у свідомості американців здебільшого мають бути лише «у гарній спортивній формі» і «без зайвих сантиметрів на талії», бо лише це для представників маскультури найперше «впадає у вічі» і найпершим береться до уваги. Можливо тому про більшість американської кінопродукції також говорять, що це все професійно зроблене, але надзвичайно примітивне не цікаве і пласке?
Але ж там завжди були (і ще є) актори, які, кого б не грали, створювали такі багатошарові складні кінообрази, що можна лише дивуватися (і додавати, що їх потенціал аж ніяк не міг повністю використатися у більшості фільмів, у яких вони змушені були грати).
Саме як такий актор мав би й сприйматися Дензел Вашингтон, щоб справжні «кіногурмани» розглядали численні деталі і акторські знахідки, підкресливши, що своєю працею він збагатив досвід світового кіномистецтва.
Наприклад, як він зіграв у трилері з елементами фантастики (спецслужби робили експерименти, щоб використовувати «двійника» людини) надзвичайно відповідального, лаконічного у жестах навченого опановувати себе і розмовляти з людьми в екстремальних обставинах службовця, який намагається не допустити терористичного акту! Щосекунди там такі події! Ті події, як і поведінку людей, важко передбачити (весь час неприємні сюрпризи, а люди здійснюють дурні вчинки і гальмують ними так необхідну швидкість дій), і вони сприймаються й усвідомлюються його героєм, як живою людиною (але це можна помітити лише у якусь частку секунду, лише уважно вдивляючись в очі!), потім мовчки здійснюється аналіз тієї жахливої ситуації й пошук оптимальних варіантів виходу з безвихідної ситуації (і все це – в очах!), намагання заспокоїти і захистити тих, кого має захистити герой, хоч як там йому самі жертви (чи потенційні жертви) у цьому заважають, робить і говорить лише необхідне, опановуючи своє хвилювання, яке нікому не показує (але все це, всю цю приховану надзвичайну розумову і емоційну активність ми бачимо, уважно вдивляючись в очі! А це ж найвищий пілотаж для акторів!!!)
Тому, коли бачиш такі прояви надзвичайного таланту і професіоналізму, просто вражаєшся: а про що це вони всі говорять? Вони ж теж бачили цей фільм, цю філігранну акторську гру, цей вир почуттів і думок у очах актора?! І після цього …з сантиметром і вимірювати талію?!!! Якщо такий підхід є панівним, то… Америка просто не заслуговує на ТАКИХ акторів! _____________________________________________Опитування
Коли Ви бачите у фільмі кіногероя (чи кіногероїню), що для Вас є найважливішим?