Україна знову засекретить документи про Голодомор?

Таку стурбованість висловлюють російські історики з приводу угоди, яка зобов’язує країни СНД узгоджувати політику розсекречення колишніх радянських архівів. І закликають українських колег не допустити приєднання офіційного Києва до «архівної» угоди в рамках СНД.

У жовтні на саміті СНД у Санкт-Петербурзі підписано угоду про зобов’язання країн-учасників узгоджувати політику розсекречення колишніх радянських архівів. Досі кожна країна СНД сама могла визначати, скільки правди про радянську владу мають знати її громадяни. Згідно з новою угодою без згоди країн-партнерів розсекречувати радянські архіви буде неможливо. Такий крок пояснили «забезпеченням національної безпеки кожної з держав-учасниць СНД» та «формуванням єдиних підходів до перегляду секретних відомостей, засекречених у період існування СРСР». Більше інформації немає: текст угоди недоступний, офіційних коментарів немає.

Російський історик, дослідник радянських органів безпеки Нікіта Петров розгледів у такій угоді «бажання Москви нав’язати іншим країнам СНД свої підходи до радянських архівів». «Єдиний підхід у даному випадку — це російський підхід, — пояснив він у розмові з Deutsche Welle. — Не дай Боже, у республіках розсекретять якісь документи без згоди Москви». Насамперед, зауважує Петров, йдеться про свідчення масових репресій у СРСР.

На думку науковця, «єдиний підхід» до радянських архівів став особливо принциповим для Москви після того, як Україна розпочала кампанію з увіковічення пам’яті жертв Голодомору 1932—1933 рр. «Якщо Україна підпише цей документ, їй доведеться закрити доступ навіть до вже оприлюднених документів, зокрема, й про Голодомор», — попереджає Нікіта Петров. 

Учасниками угоди крім Росії є також Білорусь, Вірменія, Таджикистан і Узбекистан, угода відкрита для приєднання. Центр досліджень визвольного руху скерував запит Прем’єр-Міністру України М.Азарову з прохання оприлюднити зміст угоди і підтвердити наміри або факт її підписання. 

Хоча підпису української сторони під угодою наразі немає, однак зміни у підході до розсекречення архівних документів вже відчутні, сказав в інтерв’ю Deutsche Welle історик, голова вченої ради Центру досліджень визвольного руху Володимир Вятрович. «За останні два роки архівом СБУ не оприлюднено жодної інформації про те, чи розсекречено якісь нові документи, чи введено їх в існуючу електронну базу даних, — додає В’ятрович. — В архіві СБУ фактично розформовано науковий відділ — звільняють людей, які систематично вивчали розсекречені документи». За його словами, дедалі частіше дослідникам відмовляють у доступі до архівних документів колишнього СРСР.

Нікіта Петров закликає українських істориків і правозахисників не допустити приєднання офіційного Києва до «архівної» угоди в рамках СНД: «Справа істориків, як мені видається, підняти галас навколо цієї теми і створити таку атмосферу, що уряд України не підпише подібну угоду».

На кону стоїть можливість неупереджено дивитися на радянське минуле. Дослідники висловлюють побоювання, що архіви силових відомств всіх пострадянських країн, за винятком Прибалтики, поступово буде закрито для наукової роботи. 

Нагадаємо, що 8 листопада у Києві пройшов круглий стіл «Досвід Литви у подоланні наслідків тоталітаризму», де литовські державні діячі та історики зокрема наголошували на важливості відкритості архівів  КҐБ.   

Додано 10.11.2011