У Бога на долонці.
- 28.07.10, 16:12
Коли серед німої самоти
Душа заклякне, наче в ополонці,
Згадай, отямся і радій, що ти
Не сам, бо ти –
у Бога на долоньці.
Багатству, славі й гурту інших зваб
Не піддавайся – в тебе інше сонце.
Нехай тебе всечасно зігріва,
Що ти – завжди – у Бога на долоньці.
Собі – шляхи шляхетні обирай.
Та не шукай смітин в чужому оці.
Не пнись поперед батька навіть в рай.
Навіщо? Ти ж – у Бога на долоньці.
автор:
MiShura
MiShura
11
Коментарі
Гість: Alexanord
128.07.10, 16:21
" у Бога на долоньцi" - хорошо там наверно, тепло, уютно, не страшно...там все хорошо. А как же здесь? Думаешь у каждого есть такая ладонь? Укрывающая и защищающая?
А слова очень хорошие... 
jurek1962
228.07.10, 16:24
Гість: Каліпсо
328.07.10, 16:54
ой....какий віршик.....щирий і добрий......
zmi_j
428.07.10, 17:09
jurek1962
528.07.10, 17:14Відповідь на 3 від Гість: Каліпсо
jurek1962
628.07.10, 17:14Відповідь на 4 від zmi_j
jurek1962
728.07.10, 17:15Відповідь на 1 від Гість: Alexanord
margo60
828.07.10, 17:26
Щоб бути "на долонці" потрібно дарувати своє тепло і щирість близьким і любим для тебе людям .... Чи не так?
А вірш дійсно чудовий!!!!!!!
jurek1962
928.07.10, 17:28Відповідь на 8 від margo60
Аллусинька
1028.07.10, 17:29