Посвятили мне...
- 13.04.11, 11:55
Звичайний день... Звичайна львівська осінь...
Романтика і холод.. Все сплелось
у вузол неповторності й ознобу.
І літо ніби й забулось.
Стою чекаю...мали ми зустрітись.
Щоб погулять...сходить в кіно...
А ось і ти! Чарівна й неповторна…
Тепло і літо... непотрібно вже воно.
На тебе дивишся і млієш-
Така дІвчина, Боже мій.
Як шкода, все-таки, напевно,
що лише друг... хоча і твій.
Ти всім прекрасна, всім чудова,
хоча і злюка...Та дарма!
Тебе обожнюють і люблять,
тому ти завжди не сама.
Ну, а як глибше покопатись-
то люблять, все-таки не ті…
Не ті, що ти собі бажаєш
і що хотіла у житті.
Та то все лірика і соплі,
а ти тримаєш все в собі.
Кіно минуло... я любуюсь...
Та не признаюсь я тобі.
Звичайний день... Та не звичайна львівська осінь…
Бо ти прикрашуєш її…
І хоч сумна і депресивна…
Та очі зачаровують твої…
Романтика і холод.. Все сплелось
у вузол неповторності й ознобу.
І літо ніби й забулось.
Стою чекаю...мали ми зустрітись.
Щоб погулять...сходить в кіно...
А ось і ти! Чарівна й неповторна…
Тепло і літо... непотрібно вже воно.
На тебе дивишся і млієш-
Така дІвчина, Боже мій.
Як шкода, все-таки, напевно,
що лише друг... хоча і твій.
Ти всім прекрасна, всім чудова,
хоча і злюка...Та дарма!
Тебе обожнюють і люблять,
тому ти завжди не сама.
Ну, а як глибше покопатись-
то люблять, все-таки не ті…
Не ті, що ти собі бажаєш
і що хотіла у житті.
Та то все лірика і соплі,
а ти тримаєш все в собі.
Кіно минуло... я любуюсь...
Та не признаюсь я тобі.
Звичайний день... Та не звичайна львівська осінь…
Бо ти прикрашуєш її…
І хоч сумна і депресивна…
Та очі зачаровують твої…
0
Коментарі