Що означає цінувати людину?

Концептуальні основи цього явища лежать, мабуть, у кожного в душі окремою папкою... Моя папка з безліччю файлів у ній товста і незручна. Іноді важко мати її при собі. Але маю цінувати і поважати всіх, хто віднесений до цієї папки. За скромну посмішку, за яскраві очі, за випадкову розмову, за будь-що хороше... 
 Важко носити тягар, як обов'язок. Або навпаки. Ще важче іноді знайти в людині щось хороше, при цьому розуміючи, що хорошого мало.  Або зовсім немає, чи не видно неозброєним оком.
Важко зберігати рівновагу, коли цінувати доводиться однобоко. Важко зробити вибір.
 Дивно...з недовірою дивитися у власні очі, які здаються чужими в дзеркалі, бачити, що ці очі насправді все розуміють, а свідомість чи серце все ще не сліпі і не байдужі до погодних умов у куточках змучених очей.  
 Як добре, що завжди є шанс навчитися розуміти людей. Тоді легше зробити вірний вибір.  Легше переживати помилки. Навіть якщо вони з тобою залишаться на все життя.