Утомлений всім тим, я хочу вмерти, Коли жебрак надармо жде заслуг, І бідного потреб нічим не стерти, Про чисту вірність вже заник і слух, І гідність золота ганьбою вкрита, І грубіян дівочу честь пом'яв, І права досконалість перебита, І силу на кульгавість світ зміняв, Уста мистецтву влада затулила, Безглуздя лічить вмілости талан, Звичайна правда простоту зганьбила, Добро в полоні — зло для нього пан;

Я втомлений всім тим, на смерть готов — Та як залишу в самоті любов?