Дні народження є стресовими

Ех, День народження! Яскраве, пам’ятне і до біса стресове свято.

От сидите ви якось, нікого не чіпає, вам подзвонять, а ви: «Алло, мам. Дякую. У мене День народження? Справді? І скільки мені тепер?»

Проте ще в школі ми звикли, що цей день є особливим. Вчителі нам казатимуть: «Вітер, ти не зробила домашку? Ай, не турбуйся. Це твій день! Я поставлю тобі 12». Друзі відриватимуть вам вуха і співатимуть відому пісеньку. В кафешці скажуть: «У вас сьогодні День народження! Наша компанія вас вітає. Чи не бажаєте отримати від нас тістечко у подарунок?».

Навіть батьки в цей день: «Вітер, з Днем народження! Ні про що не турбуйся. Ти наша улюблена принцеса. Любимо тебе» - «Дякую, я вас теж дуже ціную і мені приємно, що ви про мене так турбуєтесь». І тут настає 00:01. І живі позаздрять мертвим! Це як машина, яка розганяється зі 100 до 0, щоб відмотати назад все, що було: «Вітер, трясця! Скільки раз тобі казати, щоб ти вже прибралась? Чого за тебе все роблять інші? Це для тебе безкоштовний готель? Ти що, особлива? Давай подзвонимо в Раду: «Алло, це український парламент? Можете будь ласка, перекрити вулицю за вікном, бо моя донька особлива? А ще краще виділіть їй окремий гелікоптер, бо там, де вона живе, пройти неможливо» Так хочеш? А твоє вікно! Я не знаю як ти бачиш щось через своє вікно, але то нічого страшного. Воно усе рівно має більше переглядів, ніж те, що ти там робиш в неті. Ти бачила кіно «Місія нездійсненна»? Це про прибирання твоєї кімнати! Всі перехожі на вулиці жахаються: «Що? Що сталось? Землетрус?», а я їм: «Ні.-ні, не звертайте уваги, це всього лиш Вітер тут живе». Навіть коти і собаки оминають це місце. Чого? Погана енергетика. А знаєш, яке рідкісне явище знаходиться в рейтинзі між Лохнеським чудовиськом і іншопланетянами? Вітер прибирає! Хоча ні, Лохнеське чудовисько хоч хтось бачив. А ти що робиш? Сидиш вставившись в свій екран, щоб говорити з таким ж нездарами як і ти? Агов, передай їм, що ти нездара. Ну дивись-дивись в свій екран. Він все одно яскравіший, ніж твоє майбутнє» і хлопне дверима, привідкриє нагадати: «Дурепа» і закриє залишаючи в сльозах і соплях. Ніколи нічого не міняється. Ех, фантастичне свято =)

Не зрозумійте мене неправильно. Я люблю своїх батьків. Я знаю, що якими б божевільними вони не були, я в 10 раз божевільніша.

А тепер вам треба піти на роботу і забрати свою чашку. А ще проскролити в ФБ 200 повідомлень з цитую: «З Днем народження!» від людей в статусі ХтоТивБісаТакий. Але знаєте що, ця людина витратила 2 секунди свого життя, щоб написати щось, бо їй ФБ нагадав, і якщо тепер ви не напишете один пост-відповідь на всі 200 повідомлень: «Дякую всім за ваші побажання», ви будете дуже неввічливою людиною.

І хто придумав, що ти маєш запрошувати всіх своїх родичів, друзів друзів, людей, яких ти навіть не знаєш? Чого я маю це робити? Я хочу просто відпочити. Добрий друг порадить: «Та заспокойся! Це не про тебе. Це про твоє День народження». Ті люди потім поприходять не знаючи куди себе приткнути. Просто їж свій шматок торту. Твоє призначення в цьому світі – з’їсти свою порцію їжі. Найскладніше – пройти через чергу незручних запитань від усіх своїх тіточок і дядечок.

Зрештою, день закінчується і ти усвідомлюєш що насправді День народження означає. Це значить, що ти до дідька стара. Знайомі правда будуть переконувати: «Ой, Вітер, 32 – це нові 23», але насправді це тільки для того, хто так каже. Хто це довів? Мені потрібні реальні пруфи! Знаєте, що в реальності означає 32? Буквально 32!

Уф, я навіть не знаю, чого я це пишу. >> До речі, на сайті написана дата дня мого народження – фейкова, а вся інфа вигадана. =Р

Гарно святкуйте свої свята =)


Інструкція до людей: J/P

Вступ: http://blog.i.ua/user/2222714/2384995/

Раціональність/Спонтанність

J/P


[«У тебе є власна думка хоч про щось?» – «Мені все ок»]

Насправді ці дві літери самі по собі нічого не значать. Вони тільки вказують на значення попередніх літер, тобто є сприйняття та обробка інформації екстравертними чи інтровертними. Незалежно від того є ви екстравертом чи інтровертом перше, що люди бачать - це екстравертна функція. Інтровертна, того і зветься інтровертною, що вона є внутрішня, закрита, особиста. (для продвинутих: спершу читається перша літера E чи I, що означає першою є екстравертна функція чи інтровертна, потім читається остання літера J чи P, що означає екставертним є обробка (Judgment) чи сприйняття (Perceiving). Потім можна розглядати когнітивні функції). Але я ж вам хочу продати свій матеріал, тож маю описати всі дихотомії. Частіше всього J чи P вказує на те є людина Раціоналом (планування наперед, послідовність, звуження кола варіантів) чи Ірраціоналом (спонтанність, пошук, розширення кола варіантів), просто знайте, що це не завжди так.

Раціоналісти люблять в розмові порядок, розмова з ними має структуру, чіткий початок, середину, кінець. Тобто саме так, як нас вчили в школі при суперечці з незнайомцем в Інтернеті – розписати по пунктам чому людина не права, а в кінці зробити висновок. Раціонали - це ті, що готуються наперед. Вони орієнтуються на результат. Є такі, що всю інформацію, як в лійку, закидають зверху, а знизу виходить есенція всього значення. Ірраціоналісти всі такі: «Я просто дивлюся». Вони уникають робити якесь судження, їм просто цікаво подивитись, що відбувається, вони все збирають і збирають інформацію такою, якою вона є, без накладання свого упередження. Це розвідники від природи. 

Навчання для Раціоналістів – теж кінечний процес, з’ясували стільки, скільки треба для роботи і зупинились, для Ірраціоналістів - це процес для процесу.

 Раціоналісти дещо владні, в їхній мові є «треба», «має бути». Ірраціоналісти не можуть бути замкнені в жорсткі рамки, вони люблять свободу: «Ти мене скрізь так обмежив своїми правилами, що я вже відчуваю клаустрофобію». Ірраціоналісти ж з усією їхньою спонтанністю, які прибіжать, накидають-накидають всього, вони виглядають так, ніби хочуть зруйнувати життя Раціоналістів. Звучить це десь так, Раціоналіст: «Ти робиш багато галасу з нічого. Зупинись. Тобі треба зробити це і це», а Ірраціоналіст: «Не вказуй, що мені робити. Ти мені не мама!». 

В той же час можна захоплюватись як Раціоналісти вміють методично підійти до завдання і вчасно та ефективно його закінчити, а Іраціоналісти моментально орієнтуються в будь-якій ситуації, як справжні кризис-менеджери, їм не треба навіть попередньо готуватись. Вони легко орієнтується в нестандартних умовах, в тому, коли все йде не за планом та в середовищі, що швидко змінюється. Іншими словами там, де Раціоналісти впадають в прострацію. Іраціоналісти реагують швидко, бачать нові можливості, де ніхто не бачить, пливуть на хитких ситуаціях, як корабель на хвилях.

При прийнятті рішення Раціоналісти черпають інформацію з навколишнього світу, вони питають думки різних людей, ґуґлять інформацію, узгоджують з планами інших, досить структурований підхід. Тут Іраціоналісти виглядають трохи хитрожопенькими, бо такі: «Я буду керуватися своїм внутрішнім компасом».

Якщо запропонувати якусь музику, Раціоналіст спершу подумає чи воно йому сподобається чи ні, Іраціоналіст спершу спробує зловити ті вайби і вже потім визначити вони йому подобаються чи ні. Та й зрештою, в суспільстві теж хтось має бути, хто на своїй хвилі.



В цілому, як я їх уявляю? P-особа, коли бачить щось цікаве, розкриває більше очі дозволяючи навколишньому сяйву проникнути в них. J-особа буде навпаки звужувати очі, погляд буде колючим, зосередженим, уважним.


Розмова Раціоналіста і Ірраціоналіста може бути десь такою:

P: - Юху! Ми нарешті приїхали у відпустку! А для тебе, такого любителя планів, я вже склав свій план. Читай «Розважайся»

J: - Я це передбачив і склав справжній план.

P: - Та годі, ти не можеш прорахувати все життя наперед.

J: - Теоретично можу.

P: - Та ну. А якщо я тебе випхаю на сцену і змушу світитись на публіці?

J: - У мене є план і на це.

P: - А якщо я…

J: - У мене є план на все.

P: - Це ми ще побачимо, хе-хе.

Або:

P: - Я купив ноутбук!

J: - Ти ж ішов в магазин за яблуками.

P: - Я купив яблука, - кладе на стіл яблука. – І ноутбук, - кладе ноутбук.


Поради:

Читаю, що Раціоналістам дуже складно зорієнтуватись, коли трапляється нестандартна ситуація, тому вони намагаються продумати все наперед. Якщо Ірраціоналісти дивляться вшир, то Раціоналісти копають вглиб, вони можуть глибоко розібратись в проблемі, але одній. Для найбільш сконцентрованих психотипів властиве щось на зразок тунельного бачення, коли бачать щось одне, а все довкола тотально не помічають. Так, сприймають інформацію з зовнішнього світу, але концентрують її на одній проблемі. Порада тут: неможливо все контролювати. Варто дещо відпустити і вирішувати проблеми по мірі їх надходження, можливо, коли прийде та проблема, зміниться інформація чи умови і все вже буде по-інакшому. Також варто було б робити якусь розвідку перед тим, як кидатися в роботу. Ірраціоналісти розвідують-розвідують і ніяк не можуть почати щось робити, а тут навпаки. І в цьому теж проблема. Якщо Раціоналіст придумає, наприклад, якусь класну бізнес-ідею, то забуде пошукати чи хоча б хтось таке вже робив і чи в нього вигоріло.

Проблеми Ірраціоналістів в тому, що вони збирають дуже багато інформації перед тим, як прийняти якесь рішення. Зі сторони це виглядає так, ніби вони нічого не роблять. Вони такі: «Ми передивились багато варіантів, але не знаємо чи є серед них правильна відповідь, тож будемо шукати далі». Реальний факт: один 2 роки вибирав собі стіл і коли нарешті через 2 роки купив-таки, усе одно ним ще не задоволений. Порада тут: робіть вже щось, навіть якщо ви почуваєте себе ще не готовими.



[Прогулянка J з P-персоною]



 [Робочий процес для J і P від старту і до кінця]


UPD:

Дещо більше ознак

Ви знаєте, що ви J, коли

Коли у вас на все є не тільки план, а ще бекплан і бекплан бекплану.

Коли вас важко відволікти від того, чим ви зайняті.

Коли ви знаєте наперед про що буде ваше повідомлення і чим воно закінчиться ще до того, як ви почали писати.

Коли ви хочете додати щось, але це суперечить вашому попередньому плану, тому ви берете пару хвилин на зваження та розставлення пріоритетів, і прораховуєте як це все можна вписати разом.

Коли стається щось непередбачуване, ви починаєте хвилюватись.

Коли ви дивитесь кіно, де герой йде в вирішальний бій без підготовки і думаєте: «Ідіот»

Коли зауваження, що хтось з вами не згодний переростає в дебати і закінчується тим, що ви свого опонента доводами женете до Камчатки (+NP)

Коли для вас фраза: «Це важливе питання. Я про це нічого не знаю. Давай спробуємо і подивимось, що станеться» є неприйнятною.

Коли ви тулите інфу на списаному листочку, бо не хочете зіпсувати ідеальність чистого листа.

Коли ви на дорозі стаєте в свою смугу, в якій треба бути через 5 км.

Коли через свій попередній досвід розумієте, що неосудження інших допоможе вам в досягненні ваших довгострокових цілей, але це все рівно треба собі постійно нагадувати.

Коли вам хочеться іншим людям все розкласти по поличкам.

Коли ви йдете в магазин по хліб і виходите тільки з хлібом.

Коли ваші P-друзі весь час вам говорять як хотіли б щось зробити, поки ви самі не складаєте їм схему дій і потім дивуєтесь, чого вони їй не слідують.

Коли бачите, що це речення невірне.

Коли пакуєте чемодан за кілька днів до самої поїздки.

Коли все, що робите, має значення.


Ви знаєте, що ви P коли:

Коли вас лякає список з J-ознаками.

Коли ваша кімната нагадує наслідки битви під Берестечком (+NJ)

Коли чиясь пропозиція скласти розклад, щоб вам полегшити життя, насправді робить його до біса важким.

Коли всі щось планують та організовують, і ви робите те саме просто за компанію.

Коли не можете дотримуватись плану тому, що боїтесь упустити нову можливість.

Коли замість того, щоб робити роботу, граєте в ігри, але все рівно встигаєте все зробити за 5 хвилин до здачі.

Коли ви в магазині говорите: «А можна подивитись усіх?»

Коли незалежно від того, про що суперечка, ви розумієте точку зору опонента.

Коли ви даєте людині другий шанс всоте підряд.

Коли ви стаєте нетерплячими, бо щось робите 5 хвилин, а ще досі нічого не змінилось.

Коли любите читати про велике різноманіття про все на світі.

Коли ваші сусіди по кімнаті дивуються куди дівається весь посуд, а у вас під ліжком валяються 11 брудних чашок, 3 стакани, 1 келих і ще 9 тарілок за диваном.

Коли вам приходить повідомлення, що вже пора щось закінчувати, а ви ще не починали.

Коли ви вирішуєте кудись поїхати і їдете в той же день.

Коли ваші сусіди «випадково» випускають свого кота у вашу кімнату, щоб він там поїв їжу, яка «не валяється скрізь».

Коли вчитися ви любите по ходу практики, а попередній інструктаж був взагалі ні про що.

Коли всі думають, що вам просто потрібна дисципліна.

Коли ви вічно кудись спізнюєтесь, бо раптово знову побачили якусь цікаву хрінь.



Закінчення - http://blog.i.ua/user/2222714/2385005/


Ви є:


20%, 1 голос

20%, 1 голос

60%, 3 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Якби психологи на терапії говорили правду

Знайшла тут запис «Якби психологи говорили правду».

Ділюсь перекладом.

 

 

- Ласкаво просимо на терапію. Скажіть, про що Ви думаєте?

- Ок. Отже. Мені просто іноді здаєтеся, що весь світ проти мене, знаєте?

- Чому Ви так кажете?

- Ну, для початку, я з друзями ніколи не бачусь лицем до лиця. Забагато напруги.

- З чим Ви не згодні?

- Пф, та з усім. Ось, наприклад, пару днів тому моя подруга була зла на мене тільки тому, що я хотіла залишитись вдома і дивитись «Чорне дзеркало» замість того, щоб кудись вийти. Хех, я розумію, що це її День народження, але ж це нова серія.

- Розумію.

- Ага, а потім вона заводиться і починає мені перечислювати кожну річ, що вона колись для мене зробила. Я особисто вважаю це дріб’язковістю. Угу. Я не роблю так. Скільки разів я ще маю вислухати історію про те, що вона мені подарувала нирку? Я це пам’ятаю.

- …

- А минулого тижня. Коли у неї зламалась на трасі машина, думаєте, кому вона подзвонила?

- …

- Мені! То хто насправді поганий друг?

- Вона була принаймні вдячна, коли Ви приїхали забрати її?

- Га? А, ні. Ні-ні-ні, я викликала їй Убер з своєї постелі. Була нова серія «Чорного дзеркала». Ви цього не записали?

- Ага, так. Добре. Я Вам зараз покажу кілька картинок.

- Порно?

- І Ви мені розкажете, що на них побачили. *показує першу картинку*

- Жахливий витвір мистецтва

- …

- Виконаний жахливим художником. Це доволі погано зроблено.

- *показує наступну*

- Виглядає, як моя сестра, коли її кинули. Хех, це кумедно.

- *наступна картинка красивої фотомоделі*

- Хвилинку. Та це ж зображення мене. Хіба ноги не зовсім не схожі, але це я. Це я?

- Цікаво.

- Лікарю, що не так зі мною? Чи я маю тривожність через те, що постійно маю рацію? Чи може я в депресії через поганий вибір інших людей, наприклад, носіння кроксів? Ох, багато людей так роблять.

- Ні! Я гадаю,.. на мою професійну думку,.. проблема в тому, що… Ви погана людина.

- Що?

- Ви зла, злопам'ятна, зарозуміла, егоцентрична людина, якій треба багато над собою працювати, щоб усе це виправити.

- Хм… 

- ...

- То є від цього якісь пігулки?

 

 

Цей незручний момент, коли ти думаєш, що з тобою щось не так, в той час як насправді ти просто мудак!

Не будьте мудаками і йдіть їсти кутю)

Христос ся рождає! =)

Ще почеркушка

  • 05.01.22, 18:33
Я оце подумала, що прекрасно уявляю, як можна страждати фігнею... :/

Шо?
Лови момент

Інструкція до людей: T/F

Вступ: http://blog.i.ua/user/2222714/2384995/

Мислення/Відчуття

T/F


[«За і Проти» - «Це для мене важливо»]

І ось переходимо до функції, які відповідають за обробку інформації та прийняття рішень. Judging функції. Хай почнеться срач між гуманітаріями та технарями! =D

 

Є два варіанти відповісти на комент: "Твоя робота - гуано, там серйозні трабли в А, Б і В"

Варіант 1: "Тобі не подобається, що я роблю? Тобі нічого не подобається! Я, принаймні, намагаюсь робити приємні речі і не бути злою людиною, як деякі"

Варіант 2: "Чому?"

 

Найперше, що можна визначити в людині – це вона Мислитель (T - Thinker) чи Чутливий (F - Feeler). Поки постраждаю над тим, як краще перекласти. Прийнято вважати, що Мислителі більш розумні, а Почуття взагалі ні до чого, але Чутливі можуть так само використовувати логіку. Якщо у тебе перша функція Мислення, то обробка Почуттів вже проходить не найкращим чином. Те, що в тебе провідна функція Мислення – ще не значить, що вона працює добре. Те, що в тебе провідна функція Почуття – ще не значить, що ти добра людина.

Мислителі (Thinkers) люблять знаходити у всьому сенс. Для них світ – як задача, яку треба розв’язати. Це все про логіку і ефективність. У них є почуття, але найперше вони керуються логікою. Тобто за МБТІ Мислення – це здатність відділити почуття від роботи. Вони отримують свою дозу дофаміну, коли можуть логічно пояснити емоції.

Відчуваючі (Feelers) люблять відчувати емоції. Вони знають що і як треба цінувати, як сказати правильне слово, щоб тебе почули. Там є емоції, але F не тільки про емоції. Це про мораль і етику. Чутливість - здатність оцінити речі на певній шкалі цінностей.

T: Я тебе не розумію.

F: Мене треба не розуміти, а любити.

 

Як розпізнати? Людина, яка віддає перевагу Почуттю в принципі чи тільки в конкретній розмові з вами, буде використовувати слова, що вказують на цінність «Вау!», «круто!», «повний відстій», «мені подобається», «я люблю», якщо це інтровертне Чуття (Fi). Можливо людина не захоче говорити про це, тоді спробуйте на екстравертне Чуття (Fe), яке відповідає на те, чи сподобається щось іншим людям, чи принесе це комусь користь, чи взагалі це комусь потрібно, що є правда. Мислителі тим голову не забивають, їм байдуже на правду: якщо речі працюють – хай працюють, нічого не чіпай. (Як було в одному серіалі, де учень завантажив собі в мозок всю енциклопедію і весь час відповідав правильно на запитання Олімпіади, інший учень каже вчителю, що той махлює, що завантажив собі в голову енциклопедію, а вчитель відповідає: «Мені байдуже, що в нього в голові, хоч чайник! Якщо воно працює – значить, воно працює»). Навіть якщо ви будете вести розслаблену розмову в барі, вони будуть говорити про робочий процес, про інструменти, про те, як зробити щось краще чи щоб просто працювало, вони дбають про ефективність. Фрази: «Хм, цікаво», «це значить це, а те – те», «отже», «тоді», «таким чином», «тому, що».

Або іншими словами, якщо чуєте багато емоційних слів, гарячу промову, що запалює серця - то це Fe. Якщо вас наче облило холодною водою - це Te. (До речі, в новинах правилом хорошого тону вважається уникнення емоційних слів. Тобто не можна казати "прекрасний", "жахливий" і т.д., а замість них мають бути конкретні цифри).

Значить, якщо ви визначили, що перед вами Мислитель, закінчуйте говорити про почуття і починайте говорити про причину. Якщо перед вами Чутливий, далеко не факт, що він до вас прийшов, щоб вирішити якусь свою проблему. Можливо йому тільки треба плече, щоб поплакати, тільки щоб вислухали і все. Тож уявіть зобі заставку Юніверсал Пікчурс і слухайте.

 

Розмова Мислителя і Чутливого може звучати десь так:

F: - Я почуваю себе погано.

T: - То не почувай себе погано.

F: - Але я не можу просто так змінити свої почуття.

T: - Ось, візьми цей олівець в зуби. Науково доведено, що олівець затиснений між зубами змушує мозок думати, що ти посміхаєшся, бо все добре. Таким чином це покращить тобі настрій. – так і залишить Відчуваючого з запханим олівцем. – Потім подякуєш.

 

Або в музеї:

F: - Подивись перед якою грандіозною картиною ми стоїмо!

T: - Ага, в неті написано, що хтось відвалив за неї 1,5 млн доларів.

F: - Ти не розумієш, ця картина неоціненна.

T: - Однозначно, хтось таки зміг оцінити.

F: - Це не про гроші. Подивись, в цій картині стільки історії, стільки сенсу, що це в мене викликає почуття.

T: - 1,5 млн доларів у мене теж викликають почуття. Треба подумати, як втулитись в художній бізнес.

F: - Це останній раз, коли я тебе з собою кудись беру.

 

Чи на роботі:

T: - …і тоді мені довелось його звільнити.

F: - Який сором.

T: - Так, але я думаю, він впорається.

F: - Я маю на увазі, він звільнений, а в наш час так важко знайти хорошу роботу.

T: - Це життя. Виживає сильніший.

F: - Ти хоч був з ним лагідним?

T: - Ну… Зрештою, для лагідності у нього є дружина і двоє маленьких дітей.

F: - Ще й діти?

T: - Так.

 

Відчуваючі будуть турбуватися про атмосферу в колективі, слідкувати щоб усім було добре, делікатно підходити до питання. Мислителі це вважають марною тратою часу, а турбота – це дійсно енергозатратний процес. Тут Мислителі люблять зрізати кути і переходити одразу до суті справи: «Що ти все ходиш довкола? Скажи прямо. Чи ти зовсім не дбаєш про правду?» - «Я дбаю про правду, але люди куди важливіші. Чувак, ми живемо в одному світі» - «Ми за весь цей час фактично не зробили нічого! Не зрушили з мертвої точки!» - «Ми зрушимо, коли всім буде добре, що я й хочу зробити,.. але виходить, що випадково засмутив тебе».

 

Перемогти Мислителів можна тільки на їхньому полі бою – логіка і факти. А в цьому вони неперевершені. Проте якщо у вас вдасться, то ви значно виростете в їхніх очах. Зі сторони Мислителі виглядають дещо сухими, беземоційними: «Я не з тих друзів, що погоджуються з тобою тільки тому, що ми друзі. Якщо ти помиляєшся – значить ти помиляєшся. Тож позлись і ми продовжимо пізніше». Але емоції і почуття у них є, просто що для них важливіше – це сфера логіки.

Далі Чутливість. Що це? Взагалі, почуття – це віра в те, що щось є правдою. (Ніякої логіки. «Мені шкода, що тебе засмучую, але звучить так, ніби ти злишся» - «Я не злюсь, я перечислюю факти, щоб вирішити, що з ними робити»). Вони є натуральними миротворцями з сильними моральними принципами. В принципі, живуть довше ті люди, які перебувають в мирі з собою і оточуючим світом.

Іноді почуття складно переварити. Людям, які надто страждають над почуттями можу запропонувати хіба рішення з боку Мислення. Ставте собі запитання: а чи правда це? Чи є в цьому сенс? Що це означає? Чи покращить це мою роботу? Що насправді за цим стоїть? Так, емоцій стане менше, але так можна опрацьовувати негативні емоції. (Вітер, у тебе проблеми з емоційним впливом на людей).

Знаєте, як виглядає продукування функції F для Мислителя:

- Привіт. З тобою все ок?

- Ні, мені дуже кепсько.

- Добре, просто перевіряю.

Хм… та ні, у них з F-функцією не так все кепсько, бо у них ще є метод – постукати по плечу і сказати «ну-ну».

Цінність (F)

Причини (T)

Я люблю свою машину, тому я її помию.

Через те, що я краще за інших вмію мити машину, це маю робити я.

Чи є якийсь спеціальний миючий засіб для цього? Я не знаю.

Ось цей інструмент найкращий для миття машини.

Я використаю просто стару сорочку, мило і багато любові.

Переконай мене, що є кращий спосіб робити це!

Це займає вічність і скрізь видно смуги, що залишились.

Якщо ти вважаєш, що знаєш кращий спосіб, я тебе засперечаю до смерті.

Я приготував обід і це всім сподобалось. Отже вони мені повинні допомогти з роботою.

Я навіть не люблю цю машину і сусіди не стануть зі мною говорити…

Вони всі такі дурненькі.

Вони навіть не уявляють наскільки я турбуюсь.

«Найрозумніша» людина в околиці, але тільки у випадку, якщо вони люблять те, що роблять.

Буде бурчати про те як що працює, а всім байдуже.

Частина 4 - http://blog.i.ua/user/2222714/2385003/


Ви є:


0%, 0 голосів

33%, 1 голос

67%, 2 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Люди, яких ви зустрічаєте при святкуванні Нового Року

Люди, яких ви зустрічаєте при святкуванні Нового Року

 

Доброго, поки що, дня, пані та панове! Якщо ви читаєте це повідомлення, отже ви прожили цей рік і залишились живі, з чим я вас і вітаю.

Пост перед самим НР, коли в тебе є якісь справи вдома, якісь робочі неврегульовані штуки та сусіди, які вже почали святкувати? Нє-е-е-е, взагалі ніякого тиску!

Зараз передноворічний час, а значить, ви найближчі 4 дні будете святкувати, впадати в депресію, підбивати підсумки, а також спілкуватиметесь з наступними людьми.

1. Казкові персонажі. Це ті люди, що вірять, що одразу після того, як годинник відіб’є12, вони перетворяться на персону з 6 кубиками, що весь час каже «Будь ласка» і «Дякую», а також завжди правильно вставляє USB-шку. Кожен з нас знає хоча б одну людину, у якої є безглузді і нереалістичні обіцянки в новому році. Давайте будемо чесними: це не те, що я б не вірила в вас, просто якби розігрували ставки, я б поставила всі гроші проти вас. Іншими словами, якби був забіг двох людей, я би зробила ставку на вашого опонента. Буквально, я би поставила гроші на Майкла Джексона, що обігнав би вас. А Майкл Джексон, між іншим, помер! І це не я Ванга. Це просто так говорить все ваше минуле. В минулому році ви обіцяли перестати матюкатися. Та якби вас знімали на відео для ТБ з побажаннями на наступний рік, вас би так запікували, що було б схоже наче ви говорите якоюсь роботичною мовою з планети роботів. Ви би відбивали такт DJ ще не будучи навіть за DJ-пультом. Азбука Морзе більше несе змісту, ніж те, що ви бібкаєте. Добре, перепрошую, можете закрити цей блог і не читати далі. Минулого року ви обіцяли почати їсти здорову їжу. Я була у вас вдома вчора і ви мене намагались переконали, що чіпси з паприкою – це овочі. Ви обіцяли зайнятись спортом, а ваш килимок для йоги пропав пилом і поріс помідорами. Тож пробачте мені, якщо я жодну з ваших обіцянок не сприймаю серйозно! Зміни починаються, коли ви починаєте над цим важко працювати. Ніяке відбивання годинником 12ї цього не зробить, Попелюшко. Це все факти, добрі?!

2. Ті, що чекають цього свята найбільше, у них найноворічніший настрій, вони бігають з усіма цими подарунками, вони пуляють феєрверки, вони найбільш вражені, коли годинник б’є 12у, щоб потім на всю горлянку крикнути: «З Новим роком!.. Добре, всім на добраніч». Ми всі знаємо, що ця персона відключається від святкування рівно о 00:01. Тобто я кажу про ваших батьків. І, чесно кажучи, вони заледве досиджують до півночі, бо це вже їхній час для сну. Вони в цей час виглядають так, як ви на засіданні, або як школяр на уроці історії – підпирає підборіддя рукою і всім старається довести, що не спить. Ні, серйозно, це не справедливо, всі люди настільки інвестували у вас свій настрій, що ви вже не можете просто так піти після 00:01. Бо якимось чином, ваш настрій на Новий рік дивним чином зачіпає мій настрій но Новий рік. І ви не можете бути такими егоїстами. Тож просніться, збадьоріться, стрибайте в сугроб і починайте творити всяку бісовщину!

3. Наступні, це люди, що настільки п’яні на Новий рік, що заледве пам’ятають, що трапилось. Ти їм якби підказуєш: «Бро, не пиши – «З Новим 2021!» Вже 2022», а на них наче просвітління зійшло: «Що?! О_о» Вони настільки п’яні, що вони не просто п’яні, вони начисто відключаються від реальності. Вони стають сентиментальними без всякої причини: «Ой, бро, послухай, бро, Земля крутиться навколо Сонця. Ти усвідомлюєш наскільки щасливими ми з тобою є? І це я ще навіть не пив, навіть не пив» Скажу по секрету – пив. Вони проводять все своє святкування як в тумані. Це все, мб, виглядає як розводилово. Вони потім зранку прокидаються, як казна-що, і кажуть: «Мля, я ще досі п’яний» - «Бро, вже 4 січня» І знаєте, поки воно нікому не заважає - це норм. Це вибір кожного, як йому святкувати. Якщо ти хочеш провести Новий Рік з своєю головою в туалеті – ти це зробиш. Будьмо реалістами, ми знаємо що це не перший раз. Та й не останній. І цього року я теж буду стояти на дворі, поки ти не протверезієш, підпираючи тебе, як справжній друг.

4. Є ще випадки, коли ти намагаєшся гарно спланувати Новий рік, зробити всіх щасливими, телефонуєш знайомим: «Гей, друже, чому б тобі не захопити з собою чіпсів та не приїхати до нас. Ми гарно проведемо час веселою компанією», а вони: «Ну, ок, мб я заскочу». Це для хазяїна стрес, бо що це в біса означає? Ти будеш чи не будеш? Мені треба знати! Бо якщо я подзвоню купі людей і всі вони скажуть: «Може я загляну», є велика ймовірність, що я буду стояти під бій курантів сама з купою їжі і нестачею чіпсів. Народ, це сумніше, ніж «Титанік». І якщо ви кажете «загляну», уточніть, що це означає «загляну до півночі», «загляну після півночі», «загляну в момент саме перед північчю, десь так в бісячі 23:58». Це такий час, коли ви всі з своїми гостями встали в коло очікуючи магічного моменту, тут приходить цей один гість і ти розумієш: «Трясця, я господар! Чи мені показати гостям, що вони не покинуті в таку чарівну мить і залишитись в колі чи бігти і отому, що запізнився, терміново налити келих. Дідько, мої пріоритети розділились! І я тепер через це почуваюсь винним, бо ти ще досі не випивший». Не поводьте себе з моїм запрошенням, як зі своїми шкарпетками, які можна закинути куди хош. Я заслуговую поваги, добре. Щирої поваги! І якщо ти приходиш тільки на 15 хвилин – тобі нема виправдання. Знаєте, оці святкування, де кожен приносить з собою якусь їжу, напої, і таким чином, усі фінансово втягнуті в цю спільну справу. А хтось заходить тільки на 15 хвилин і тому думає, що це його не стосується, а ти так: «Хвилинку, брате, - «вжух!» дістаєш калькулятор, - ти з’їв 4 бутерброди, 1 колу та використав 4 шматочки туалетного паперу. З тебе 250 грн. без ПДВ. Ми приймаємо картки» Ти думаєш, саме так я починаю Новий рік?! Відкрию очі – НІ!

5. А тепер про тих людей, які не зважаючи на Новий рік, все рівно працюють. Я кажу про таксистів, кур’єрів, продавців і т.д. Уявіть на хвилинку, що таке працювати на НР, що таке залишатись зібраним і відповідальним в той час як решта п’ють і набридають тобі. Ці люди – герої! Вони заслуговують на ту гривню понад вашим чеком. І коли ви вивалюєтесь з квартири, щоб забрати замовлену піцу, уже готові, і починаєте до них сіпатись: «Як мене звати?», а кур’єр стоїть в чистенькому тверезому вигляді і тільки намагається зрозуміти, що відбувається: «Е?» - «Як мене звати?». Він, звісно, прочитає ім’я з листа доставки, а ти: «Ти розумний» - «Е-е-е. Добре» - «Ти чемний» - «Добре» - «Ти вдячний» - «Добре» - «Я це ціную» - «Дякую» - «Ось, йди купи собі будинок» - і простягаєш йому двадцятку. Кур’єр тільки: «Що?» - «Йди купи будинок усій своїй сім’ї» - «Що?» - «А решту витрати без всякої причини» - «Мені просто потрібна оплата по чеку» - «А потім прийди і візьми ще» і вже не слухаючи кур’єра лягаєш спатки прямо на порозі.

Впізнаєте когось? Всі ми знаємо, що в наступному році буде те саме, що і в попередньому і ми залишимось таким самим ходячим нещастям. Але у нас є спільне свято і, зрештою, розважайтесь. Тож, дороблюйте свої звіти, дописуйте свої побажання і бігом, всі, приберіть нарешті до того як: «Я тобі вже 300 раз казала»

Мені не потрібен сон, мені потрібна інформація

  • 29.12.21, 20:28
Ото як скажуть: "Що вдома робити? Тобі буде нудно", а тобі нема навіть чого відповісти

Інструкція до людей: S/N

Вступ: http://blog.i.ua/user/2222714/2384995/

Сенсорика/Інтуїція

S/N


[«Ми маємо змінити світ!» - «Як щодо того, щоб спершу помити посуд?»

[Абстрактне проти конкретного]

 

Так, уявляєте, люди по-різному сприймають інформацію. Є два аспекти реальності.

Сенсорики – це люди які керуються своїми 5 почуттями. Вони люблять обговорювати конкретні речі, які можна побачити, пощупати, послухати чи те, з чим мали досвід. Вони звертають увагу на матеріал предмету, текстуру, його колір, об'єм, вагу - різні кінестетичні властивості. Вони турбуються про свій зовнішній вигляд, про свої потреби типу біль, голод і т.д, може схильні медитувати. Турботу про інших вони проявляють смачною їжею, якимось ремонтами і т.д.: «Ми зараз будемо дивитись кіно, того я приніс закуски, чіпси і хустинки, бо хтось з нас має плакати», бо вони дбають про фізичний прояв того, що у шо вірять. Сенсорики – це ті, хто вміє насолоджуватись реальним життям і його маленькими радощами. Вони звикли концентруватись не на чомусь великому, загальній ідеї, прихованому змісті, а на тому, що можуть зробити прямо зараз. 

N: - Цікаво, що там за рогом.

S: - О, то пішли подивимось!

 

Якщо Сенсориків можна зрозуміти, то Інтуїти начисто відірвані від реальності. Про що можна говорити з людьми, у яких голова в хмарах? Я би сказала не Інтуїція, а Уява, бо інформація про світ приходить в вигляді образів, але прийнято казати Інтуїція, значить Інтуїція. Поза тим, уява ж буває сенсорною, конкретною.

S: - Ну і що ти на це скажеш?

N: - Ти сам сказав, ха-ха.

S: - Що? Що я сказав?

N: - Ха-ха-ха, ти навіть не уявляєш, що твориш з моєю уявою!

S: - Довбані Інтуїти! Знов бачать те, чого нема.

N: - Ха-ха.


Вони бачать зв'язки в здавалось би не в пов'язаних речах, а в пов'язаних концептуально: "Йой, я такий слабий, як мукачівське пиво". Інтуїти світ сприймають через концепції і ідеї. Вони скрізь бачать паттерни (узори, закономірності, взаємозв’язки) і живуть радше майбутнім. В голові Інтуїт весь світ обплів своїми паттернами. Не зважаючи на деталі, великими кроками міряє простір і час. В розмовах люблять говорити не про те, що вже є, а що може бути чи було б, якби щось поміняти («а що, якщо»), але при тому: "Я не зупинятимусь на технічних подробицях" чи взагалі, по факту, будь-яких подробицях. Але Інтуїти в своїх прогнозах теж можуть помилятись (не плутайте прогнози, які побудовані на основі мислення, Інтуїція - це все-таки сприйняття). Якщо Сенсорик розвине в собі цю спостережливість, інтуїтивність, то він майже ніколи не буде помилятись, бо всі його здогадки будуватимуться на конкретних фактах, а не на абстрактних каналах з космосу прямо в мозок.

 

Сенсорика – доказовість: «Ось доказ»

Інтуїція – загальні речі: «Це мені щось нагадує»

 

Як розпізнати? Якщо Сенсорика спитати як пройшов його день, то він так і стане по порядку перечислювати все, що робив: «Був на роботі, закінчували проект, потім зайшов в магазин, купив щось, тепер запустив прання і сиджу граю в ігри» - перечислює факти. В той час як Інтуїт подумає: «Чекай, нащо ти це все перечислюєш? Просто скажи, чи робив ти сьогодні щось класне» - достатньо загальної ідеї.

Базово: Інтуїт - бачить ліс, не бачить дерев, Сенсорик - бачить дерева, не бачить лісу. Інтуїт бачить загальний паттерн, він розуміє, що він в лісі, він розуміє розмір лісу, його тип і… вріжеться носом в дерево, що росте попереду.

Приклад розмови:

N: - Тобі сподобався розпродаж?

S: - Так, я собі купив чашку.

N: - У тебе вже три таких.

S: - Тепер їх чотири.

N: - Ок. А я собі купив колесо на палиці.

S: - Але ж це зовсім непрактична річ, яка не має застосування.

N: - Так, саме тому це весело. Юху!

S: - [SF подумає: «ти ідіот», а скаже так, що ви цього не зрозумієте: «креативно, але головне, щоб тобі подобалось», а ST подумає: «ти ідіот», а скаже так, що ви це зрозумієте: «ти ідіот!»]

Сенсорики з усією їхньою матеріальністю видаються нудними. Вони своїми речами ніби виривають тебе з твого фентезійного світу, скидують з небес так, що можна стукнутись об землю. І Інтуїтам це не подобається. Інтуїти в свою чергу виглядають нудними, так, ніби розводять словесне сміття. Думаєш: «Що ти тут намішав? Якісь алегорії, абстракції. Чого не можна конкретно зрозуміло сказати?».


N1: - А було б круто, якби ми могли взяти човен і виплисти на середину озера, де відкрився б портал у інший вимір?

N2: - Так, я завжди думав, що було б круто подорожувати іншим простором, мати суперздібності і таке інше!

S: - Ой, схоже ми не зможемо взяти човен сьогодні. Сьогодні дуже вітряно.

N2: - Що?

S: - Так, вітер дуже сильний, а наш човен дуже маленький.

N2: - А, човен - це метафора.

S: - Метафора?

N1: - Так. Човен, про який ми говоримо, не існує.

S: - Але... у нас є... човен... Справжній реальний човен.

N1: - Хм… Але що є реальним?

N2: - Так, це цікаве питання. Іноді мені здається...

Базово, Інтуїтам - лиш би язиком чесати, Сенсорикам - лиш би кудись влізти своїми граблями.

 

Сильні Сенсорики можуть видаватись вже дуже презентними. Вони всі тут і зараз, ловлять момент, зараз або ніколи, і зовсім не думають про майбутнє та те, що їхні дії можуть мати наслідки (Bon Jovi - It's My Life). Сильні Інтуїти до біса добре люблять пропускати деталі, перескакувати одразу до висновків. Вони люблять говорити не про якусь конкретну річ, а про річ, яка є як ця річ, щоб скоротити час. Постійне скорочення реальності іноді може спричинювати труднощі розуміння. А ще інших бісить, що вони можуть ставитись до своїх припущень, як до фактів.

Люди з слабкою Сенсорикою постійно випадають з цього світу: можуть перепрати одяг двічі, покласти пульт в холодильник, а потім весь день його шукати, мають труднощі з прибиранням, не помічають очевидних речей, випадають регулярно з розмови, якщо вона їм нудна і тільки роблять вигляд, що слухають. Люди з слабкою Інтуїцією роблять дивні зв'язки між речами. Можуть постійно тривожитись через те, що може статись, наприклад: "Я 2 тижні як забрав машину з ремонту, а що як вона мені зараз знов зламається? А що як колесо спустить? А що як я не зможу доїхати, куди їду?". Так, це ще можливо, але це настільки малоймовірно, що нема про що турбуватись.


Але знову ж таки, у людини є і інтуїтивне сприйняття, і сенсорне. Можливо людина весь день на роботі щось планувала, а тепер вона хоче поговорити про щось конкретне: хай моя сильна сторона відпочине, попрацюємо над слабкою. А можливо хтось весь день носився з рутиною і тепер йому хочеться помріяти чи пофілософствувати. Мозок має бути розвинений різносторонньо.

 

Ось ще приклад, де Інтуїт якимось чином інформацію сприймає наперед:

S1: - Вибачся перед Інтуїтом.

S2: - За що?

S1: - Вибачся, знайде за що.

 

Хоча, по-моєму, то Сенсорики не такі, як люди і бачать те, чого нема.

N: - Сенсорику, де сметана?

S: - В холодильнику.

N: - В холодильнику нема.

S: - Подивись уважніше.

N: - Я дивився.

S: - Мені подивитись?

N: - Нема.

S: - *приходить і відьомським баченням знаходить сметану, якої там раніше не було*

 

Perceiving (Сприйняття) відповідає за те, як людина навчається, бо в навчанні дуже важливо те, як людна сприймає інформацію. Сенсорики мусять бачити перед собою конкретні речі. Вони починають навчання з чогось практичного. Інтровертним сенсорикам потрібна інструкція, як яку деталь після чого брати, скільки і куди, вони довіряють послідовності процесу. Екстравертні сенсорики мають протилежний шлях - вони вчаться вже в процесі роботи, вони не зрозуміють, поки самі не спробують, поки самі не забруднять руки. Сенсорики можуть не бачити загальної ідеї в тому всьому, але якщо побачать, то вона буде дуже точною. Інтуїтам ті всі деталі не потрібні. Вони швидше схоплюють матеріал і це відбувається за рахунок: "Я зрозумів принцип. Я готовий". Тільки інтровертна Інтуїція буде копатись в одній ідеї і розглядати її з різних сторін, вони починають вивчення матеріалу зі змісту - з розуміння загальної структури предмету і що треба буде вчити: "Ага, всього 4 літери! Я  зрозумів, я готовий тепер більш детально розбирати їх», а екстравертна Інтуїція буде думати: "Нахіба він застряг на одному й тому ж? Треба шукати нові і нові концепти, обговорювати з спільнотою, бачити всі можливості", але довго на одній ідеї не затримуються.

 

Хто розумніший? Ну, в таких питаннях завжди розумніший той, хто їх ставить. Цікаво, що Сенсорика і Інтуїція - це не процес мислення, це тільки сприйняття.

Як ми будемо визначати? За якими критеріями? Як можна порівняти 2 аспекти реальності? Люди вигадують різні IQ тести, але в них правильні відповіді є такі, які б дав той, хто ці тести придумав.

Прийнято вважати, що найрозумнішими людьми є NT - це стереотип академіків, що викладають в вишах, мають Нобелівські премії, можуть по струнах порахувати кількість вимірів, в яких живе Всесвіт, які ми ніколи не побачимо, вільно сперечаються про квантову механіку. Але річ в тому, що щоб орієнтуватись в навколишньому середовищі і виживати в дикій природі теж потрібен інтелект. Якщо викинути академіка і сильного Сенсорика в пустелю, то вже через 3 дні у Сенсорика буде житло, їжа, зброя - це все без інтелекту не здобудеш. Щодо академіка, то через 3 дні ми знайдемо хіба що його кістки.

Чи значить те, що в дикій природі, в первісному суспільств, в дикій природі не потрібна Інтуїція? Коли полюєш за здобиччю то найперше важливо знайти її, вбити, знайти шлях до дому – все сенсорне. Але припустімо ви шукаєте здобич, а перед вами камінь. Як ви можете знати що за каменем? Там є щось, що можна з’їсти? Чи може там щось, що вас зжере? Йти та самому подивитись? Ну, коли вас зжруть, то вже буде пізно. Треба це з’ясувати до того. Інтуїти починають зі слів: «Я ніколи подібної ситуації не бачив. У мене нема можливості порівняти з минулим досвідом. Але це мені щось нагадує. Якийсь принцип, який я бачив раніше». Тобто Інтуїція – це теж форма сприйняття, просто без органів чуття.

Чи це означає, що Сенсорик не може бути інтуїтивним чи що Інтуїт не може використовувати Сенсорику? Ні. У всіх є все. Але когнітивні функції - це те, чому людина віддає перевагу незалежно від звичок, бо це їй дається найлегше. Людина може використовувати обидві функції і обидві добре, але домінантна коштує людині взагалі нуль енергії.

 

Ідеї vs Реальність (хоча не можна так ділити, бо для Інтуїтів ідеї є цілком реальними). Сенсорик бачать ідеї як спосіб пояснити світІнтуїти в цьому плані мислять задом наперед, бо вони бачать світ як прояв ідей. Тобто для Інтуїтів це усвідомлення, що ідеї є реальними і вони бачать їх на практиці. Наприклад, Сенсорик зазвичай збирає багато різної інформації, здобуває досвід, гуглить і гуглить без кінця, а потім з цього будує якийсь абстрактний принцип. І цей принцип буде підтверджений багатьма роками спостережень. Інтуїту ж потрібно зовсім трохи інформації щоб вже набудувати здоровенну теорію. Потім вони тільки спостерігають за роботою теорії на практиці і уточнюють її якщо що. В кінцевому підсумку вони всі опиняються в одному місці.

[Що Сенсорики бачать і що Інтуїти бачать] 

[Як одягають дітей Сенсорики і Інтуїти]


Як Інтуїти бачать Сенсориків:

Good, the bad and the ugly - Theme

Як Сенсорики бачать Інтуїтів:

X- files - Theme



Частина 3 - http://blog.i.ua/user/2222714/2385001/


Ви є:


38%, 3 голоси

13%, 1 голос

50%, 4 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Двері

Деякі користуються твоєю допомогою абсолютно наче так і має бути. Виходжу я, значить, з магазину, нікого не чіпаю, відкрила двері і визначаю найменш ковзкий шлях для себе. В цей час через двері проходить хтось з двома тортами в руках і каже:
- Дякую!
...
Я НЕ ЗБИРАЛАСЬ ТОБІ ДОПОМАГАТИ!

Інструкція до людей: Е/І

Вступ: http://blog.i.ua/user/2222714/2384995/

Екстраверсія/Інтроверсія

Е/І


Здається, що найлегше визначити це людина екстраверт чи інтроверт. І на цьому багато хто попадається (я би так одразу ні за що не вгадала, що Авріл Лавін – жорсткий інтроверт). Прийнято вважати, що якщо ти інтроверт, то ти людина замкнена і розмова з іншими тебе виснажує, а якщо екстраверт, то навпаки, ти душа компанії. Але бувають інтроверти, які цілком спокійно почувають себе серед людей, а бувають екстраверти, які б і хотіли влитись в компанію, але соромляться.

Насправді екстраверсія і інтроверсія – це про направлення енергії в навколишній світ чи у себе. Слідкуйте за вектором енергії. Якщо задати запитання, інтроверти підуть всередину, задумаються самостійно, екстраверти підуть назовні, щоб з'ясувати, що вони з цього приводу думають.

Інтроверти дивляться, як світ впливає на них. Екстраверти вважають, що це вони впливають на світ.

Чули вислів "Дурні думки приходять в голову всім, тільки розумний їх не висловлює"? Це підходить під опис Е чи І. З екстравертами все просто – ти отримуєш те, що бачиш. У них що на умі, те й на язиці. Інтроверти схильні тримати інформацію при собі і висловлюються тільки тоді, коли вважають за потрібне, за рахунок чого видаються розумнішими. Екстраверти люблять одразу висловлювати першу думку, що прийшла їм в голову, і другу, і третю. Насправді мало кому перша думка приходить одразу хорошою. 

Старайтесь до визначення підходити об’єктивно. Якось один казав: «Здається, я інтроверт. Я зараз поговорив з людьми і почуваю себе зовсім виснаженим», а ти стоїш поруч і думаєш: ти весь день спілкувався з купою людей, тут хто-завгодно був би виснаженим. Так би й прозвучало, якби в голові не підрахувалась кількість калорій, що треба витратити на діалог, тому тільки: «Треба ж».

Або коли когось питаєш екстраверт він чи інтроверт і пояснюєш: «Ти в компанії полюбляєш бути в центрі уваги чи тримаєшся осторонь?», а у відповідь чуєш: «Мені здається, що це запитання для екстравертів, бо про мене воно закінчується після слів "ти в компанії"».

Правда, доводити до крайнощів не варто нічого. Екстравертам бажано іноді попритримати коней. Не спішіть з судженнями, поки ще нема висновків, бо іноді це доходить до гри «Хто швидше складе своє судження»:

-  Перше питання: прослухайте політичні дебати і визначіть, хто на вашу думку тут переміг!

-  У мене дострокова відповідь.

-  Але ж Ви ще навіть не послухали дебати.

- Один з них з партії, яку я люблю, другий – з партії, яку я не люблю. Для мене висновок очевидний.

- Геніально!

Кидатись на інтровертів з осудом, що вони ненавидять людей, бо не часто виходять в компанію, не треба. Лікувати як сором’язливість теж не треба (хоча іноді витягати їх все ж варто). Проте Інтровертам не треба замикатись в собі. Це значить, триматись осторонь адекватну кількість часу. Знаю, що часто не хочеться виходити в зовнішній світ, бо свої думки здаються набагато цікавішими. Тут треба взяти за приклад екстравертів і сферу своїх інтересів перенести в навколишній світ. Зробити людей і предмети об’єктами своїх думок, цікавитись, що люди роблять, як, чим живуть. Є ще побоювання, що зрозуміють неправильно. Мене регулярно розуміють неправильно, навіть по одному слову можуть зрозуміти неправильно. Але мене вчили, що практика доводить до бездоганності.

 Інтроверти бувають сором’язливими. Це тому, що в них думки вже інтровертні, тобто про себе. Це як - виходиш в світ і всі прожектори світять тільки на тебе: «Як я виглядатиму? Чи не осоромлюсь? Що про мене скажуть?» Екстраверти про те взагалі не думають, вони зосереджені на співбесіднику: «Як він почувається? Як він на щось зреагує?». Протилежні підходи. Вчіться одне у одного.

І на кінець, цитата екстраверта:

Ти настільки зосереджений, що навіть не помічаєш, що коїться довкола тебе? Ти весь в телефоні і такий: «Чекай, ти щось сказав?» Це не означає, що довкола не відбувається нічого хорошого. Це означає, що щось притягує твою увагу сильніше, ніж навколишній світ.

Саме тому ти маєш сфокусуватися на ПОЗИТИВІ. Тож відміть ті речі, які тобі в собі подобаються, поміть ті речі, що подобаються в інших, звертай увагу, коли все ок, і тоді, коли хтось стане тобі бубніти щось депресивне, ти будеш такий: «Чекай, ти щось сказав?»

Це і значить сприймати життя позитивно!


[Піду погуляю з Сьюзі - Йди]



Частина 2 - http://blog.i.ua/user/2222714/2385000/


Ви є:


0%, 0 голосів

100%, 7 голосів

0%, 0 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.