Острів Тузла очима росіян.

Для росіян це - коса, для українців - острів! А острів повинен стати косою, щоб Росія мала аргумент в переговорах з Україною, тому Росія 24 години насипала дамбу. Але наші на перешкоді цьому насипу затопили дві баржі і насип припинився...Однак, з часом підкидається ідея про міст між м. Керч і Краснодарським краєм. Ти москаля в двері а він тобі у вікно ...
Таким чином втирається у свідомість росіянина відношення до світу і українців зокрема. Цікаво подивитися зі сторони на це  

http://russia.tv/video/show/brand_id/9361/video_id/114676/viewtype/picture

Солдат-москаль на прилавку,
Прищурює очі…
Так і знати, москалина
Вареників хоче.

Хоче бідний вареників —
То й ніщо питати!..
Та тілько їх по нашому
Не вміє назвати.

«Хазяюшка, галубушка!»
Став він говорити:
«Свари-ка мне вот энтаво!»
«Та чого зварити?»

«Да энтаво… как, бишь, ево
У вас называют?..
Вот, что, знаешь, берут тесто,
Сыром заправляют…»

«Та Бог його Святий знає,
Що вам, служба, гоже!..
Тісто сиром накладають…
То галушки, може?»

«Не галушки, не галушки!
Я галушки знаю.
Свари-ка мне галубушка…
Все, бишь, забываю!

Уж с глаз долой, так с памяти!
Вот этакой бес-то!..
Да знаешь ли: энтак сыр-то,
А на сыре тесто…»

«Та Бог його Святий знає
І добрії люди!
Сир у тісті!.. хіба, може,
Чи не пиріг буде?»

«Да не пирог, галубушка!..
Экая досада!..
Да знаешь-ли?
Туда масла
Да сметаны надо!..»

А вона-то добре знає,
Чого москаль хоче,
Та чекає барабана,
Заким затуркоче…

Як почула барабана —
Слава Тобі, Боже!
Та й говорить москалеві:
«Вареників, може?»

Аж підскочив москалина,
Та ніколи ждати. —
«Вареники, вареники!»
Та й пішов із хати!..