Я усміхнусь тобі крізь сльози: їдь!Бо профіль вітру вранішнього строгий.Твій корабель у гавані стоїть,готовий до дороги.А берег знов пустельний і нічий.А чорна буря розправляє крила.Але я сонце вишила вночіна цих вітрилах.Ти, може, не повернешся назад.Далекий голос так співає тужно!Твоя любов - як дзвін старих балад -гірка і відчайдушна.З твоїх стихій немає вороття.Моря шумлять, і холодно на світі.Таких, як ти, чекають все життязаради миті.Весняний вітер зустрічей і втеч!Покинеш дім. Любитимеш...
Читати далі...