Світ надзвичайно широкиймає укладисті далі.Від того і перші крокимайже завжди невдалі.Безпомічні вірші перші.Нещасне перше кохання.Немає ніяких звершень,а тільки одні поривання.А потім проходять роки,з’являється стримана сила.Поглянеш – а перші крокивже й пилом давно притрусило.І смішно тобі, й сердито,і ти забуваєш часто:для того щоб добре ходити,раз десять треба упасти.© Ліна Костенко