Розділ з книги: Посібник для добровольців Ірландської республіканської армії. Нотатки про партизанську війну. ( Handbook For Volunteers of the Irish Republican Army. Notes On Guerrilla Warfare)
Успішні партизанські операції залучають людей. Саме якість їхнього спротиву ворогові й підтримки партизанам в решті стане вирішальним фактором. Партизани – вістря народного спротиву.
Насправді, партизанські сили не можуть діяти на території, де люди вороже налаштовані до їхніх цілей. Слід завжди пам’ятати, що саме народ нестиме на собі весь тягар ворожих каральних заходів.
Відповідно, слід постійно підтримувати контакт і здійснювати координацію між партизанами і місцевим населенням. Ці заходи мають на меті таке:
1. Набір добровольців для загону з населення території на якій діє цей загін.
2. Використання цивільних політичних комітетів серед людей, функціями яких буде агітація проти загарбника, залучення нових членів для партизан, організація постачання загонам, забезпечення транспорту для партизанів, керування людьми в кампаніях активного і пасивного спротиву ворожій окупації.
3. Наявність партизанських агентів серед цивільного населення для збору інформації для армії.
4. Використання партизан неповної зайнятості, тобто тих, хто продовжує займатись цивільними професіями, але перебуватимуть у готовності для покликання до активної участі. Таким чином будуть створені локальні групи і використані як резерв, коли виникне потреба.
5. Розбудовувати зв’язки між партизанами і народом допоки вони стануть досконалими. Коли люди страждають від ворожих утисків за сприяння партизанам-нашим завданням буде допомога і захист людей.
Інформація
Щоб вибудувати народний спротив на потрібний рівень потрібно дещо більше ніж партизанська діяльність. Ми повинні популяризувати мету нашого руху, чітко визначити задачі чітко, і поінформувати світ про те, що і чому відбувається.
Цей тип інформації є також чудовим освітнім інструментом. Частина освітнього процесу – це протидія ворожій пропаганді. Базова ідея полягає в тому, що партизанська освітня кампанія мусить бути безперервною, мусить бити ворога по його пропагандистській грі і мусить викривати його брехню людям і навіть на цілий світ.
Ця сторона партизанських операцій не менш важлива ніж знищення ворожих ресурсів та опорних пунктів. Інформація мусить бути достовірною для досягнення довіри між людьми в національному русі.
Для цього ми мусимо зробити таке:
1. Викликати в людях завзятість до протидії ворогові, показуючи їм, що боротьба є доцільною і необхідною. Вони повинні знати, що національна боротьба матиме переможне завершення, але що це завершення залежить від них.
2. Дістати від світової громадськості позитивну думку про народну боротьбу.
3. Підточувати моральний стан ворога і його пропаганду, викриваючи його методи і постійно наголошуючи на несправедливості його дій.
4. Бути духовним рушієм для тих, хто бере активну участь в національному русі, щоб вони зрозуміли потребу знищення ворога і його влади назавжди.
Методи
Головними каналами інформації доступними для партизанів є газети, листівки, радіо та слово з вуст. Можуть бути розроблені інші методи або винайдені нові. Наприклад: зображення гасел, декларацій, маніфестів, тощо.
Мають бути використані всі засоби для здобуття народної довіри. Ідеї руху мають бути поширені настільки, щоб ніхто – а особливо ворог – не мав ані крихти сумніву в тому, що зрештою наш рух переможе.
Для отримання максимального результату інформаційна служба повинна функціонувати безперервно. Зокрема вона повинна робити таке:
1. Показувати слабкості ворожого становища і пропаганди, використаної для сприяння цьому становищу.
2. Показувати недоліки політичного і суспільного порядку.
3. Запропонувати ліки від цього та спосіб їх застосування.
4. Завжди бути в контакті з думкою народу.
Точність
Судження про партизанську інформаційну службу будуть складатись за її точністю. Вона має чітко розповідати людям те, що від них вимагається. Вона має показати, що партизанський рух всезнаючий, всемогутній, а також що він є складовою життя народу, а народ є його складовою.
Його мовлення має бути настільки цікавим, що і друзі, й вороги будуть налаштовувати свої приймачі на нього. Це правило застосовне до всіх засобів масової інформації. Інформаційній службі партизанського підрозділу слід працювати в тісному зв’язку з розвідкою, щоб інформація була актуальною і точною, а також щоб не видати зайву інформацію ворогові.
Вона також самостійно збиратиме, оцінюватиме і поширюватиме власну інформацію. Світ має бути поінформований про те, що відбувається, оскільки основою ворожої політики буде перекривання будь-яких контактів між рухом і рештою світу.
Світ мусить знати і розуміти: що вже зроблено, що ворог намагається знищити і чому, а також те, яким чином це може бути зупинено, відновлено мир і здобуто перемогу свободи. Стає необхідністю використання регулярних бюлетенів для іноземних видань та агенцій новин. Бюлетні слід робити в документальному вигляді: там не може бути скиглення чи подібних речей. Тільки факти.
1956 р.
Переклад з англійської мови – тов. Орлан Білохвіст
Статья:
http://ntz.org.ua/?p=1887

http://iru.tv/v/?id=314

Российская фашистская партия была самой влиятельной организацией русского зарубежья середины 30-х гг. ХХ в. в Маньчжоу-го?

После создания Германской Демократической Республики, нацистский генерал Арно фон Ленски был формально признан «Жертвой Фашизма» в 1949 году?

Организатор известного оперного фестиваля Италии был расстрелян, а его тело повешено головой вниз.

Закон о cоздании нижней палаты парламента (на фото) фашистской Италии был отменен лишь в конце 2009 года?

Джонас Ли, нацистский Министр Полиции в Норвегии, умер спустя несколько дней после капитуляции Третьего рейха 8 мая?

Второй сын итальянского диктатора погиб, когда пилотируемый им самолёт врезался в дом?

Гунвальд Томстад (на фото), двойной агент норвежского сопротивления во Второй мировой войне, выступал в качестве идеолога местной фашистской партии «Национальное единство»?

Русский белоэмигрант женился на богатой американке, создал фашистскую партию и был осужден в США за шпионаж?

Сын итальянского диктатора был лётчиком, воевал в трех войнах и снимал фильмы с лучшими режиссерами Италии?

http://ru.wikipedia.org/wiki/Портал:Фашизм/Знаете_ли_вы/Архив

http://www.youtube.com/watch?v=hVZ9AuBT1ko&feature=player_embedded

Ален де Бенуа, Шарль Шампетьє
Уривок з маніфесту “Французькі нові праві в році 2000
Проти якобінства. За федеральну Європу
Перша Тридцятилітня війна, що завершилась укладанням Вестфальського миру, відзначилась постанням націй-держав як провідної моделі політичної організації. Друга Тридцятилітня війна (1914-1945), на противагу цьому, ознаменувала початок дезінтеграції націй-держав. Народжена з абсолютної монархії і революційного якобінства, нація-держава стала наразі занадто великою, щоб вирішувати малі проблеми і занадто малою, щоб братися за великі. В глобалізованому світі, майбутнє належить великим культурам і цивілізаціям здатним до самооргіназції в автономні сутності і набуття достатньої сили для спротиву зовнішнім втручанням. Європа мусить природнім чином організуватись у федеральну структуру, визнаючи при цьому автономію всіх її складових частин і полегшуючи співпрацю як регіонів-учасників, так і окремих націй. Європейська цивілізація перетворить саму себе, але не шляхом відкидання історичних культур, а їх визнанням, таким чином даючи змогу всім мешканцям знову відкрити для себе їх спільне походження. Принцип пріоритету нижчої ланки у прийнятті рішень має стати наріжним каменем на кожному рівні. Владу на нижчих рівнях не слід делегувати владі вищого рівня, за винятком випадків які виходять за межі компетенції нижчого рівня.
На відміну від централізованої традиції, яка відбирає всю владу для встановлення єдиного рівня контролю, на відміну від бюрократичної і технократичної Європи, яка відмовляється від суверенітету без передання його на вищий рівень, на відміну від Європи, яка є лише великим ринком уніфікованим вільною торгівлею, на відміну від «Європи націй», яка є простим скупченням національних «я», що буде не здатним запобігти майбутнім війнам, на відміну від «Європейської нації», яка є нічим іншим, як збільшеною версією якобінської держави, на відміну від всього переліченого вище, Європа (Західна, Центральна та Східна) має бути реорганізована за принципом «знизу-догори», в тісній континентальній співпраці з Росією.
Існуючі держави мають федералізуватись зсередини, щоб краще федералізуватись один з одним. Кожен рівень цього об’єднання має бути наділений власною роллю і гідністю, яка не потребує схвалення згори, але ґрунтується на волі та згоді всіх тих, хто бере в ньому участь. Єдиними рішеннями, які прийматимуться на нарадах цих структур будуть ті, що стосуватимуться всіх народів і федеральних громад: дипломатичні питання, військові справи, великі економічні задачі, фундаментальні правові питання, захист довкілля, тощо. Європейська інтеграція є також необхідною в деяких сферах наукових досліджень, промисловості та нових технологіях зв’язку. Єдина валюта має керуватись центральним банком під контролем європейської влади.
Проти деполітизації. За зміцнення демократії.
Демократія не з’явилась вперше після Революцій 1776 чи 1789 року. Вона радше являла собою сталу страдицію в Європі, що тривала з часів існування античних грецьких міст, а також з часів давніх германських «свобід». Демократія не є синонімом до колишньої «народної демократії» Сходу чи ліберальної парламентської демократії сьогодення, яка переважає у країнах Заходу. Демократія так само не стосується партійної політичної системи. Вона позначає систему за якої народ є сувереном. Демократія це не безкінечні дискусії та дебати, а народні рішення заради спільного блага. Народ може делегувати свій суверенітет керівникам, яких він призначає, але він не може відмовитись від суверенітету. Правило більшості, яке набуває чинності через голос, не означає, що істина обов’язково визначається цим голосом. Це тільки один з інстурментів затвердження, точний наскільки це можливо, угоди між людьми та їх провідниками.
Демократія це також система яка найліпшим чином пасує для дотримання суспільного плюралізму: мирного вирішенням конфліктів між ідеями та збереження позитивних відносин між більшістю та меншістю, збереження свободи самовираження меншостей, оскільки меншість може завтра стати більшістю.
За демократії, коли люди суть суб’єкатами встановлюваної влади, основоположним принципом є принцип політичної рівності. Цей принцип суттєво відрізняється від принципу рівності всіх людей перед законом, оскільки вона не породжує жодної форми урядування (рівність всіх людських істот є аполітичною рівністю, оскільки їй бракує логічного продовження у вигляді можливої нерівності). Демократична рівність є не антропологічним принципом (вона нічого не каже нам про природу людини); вона не твердить, що всі люди є рівними за своєю природою, але тільки те, що громадяни є політично рівними, оскільки належать до одного і того ж політичного організму. Таким чином, політична рівність є фундаментальною рівністю, що ґрунтується на належності чи ж то членстві.
Так само як й інші політичні принципи, він означає можливість розрізнення, в даному випадку між громадянами і не-громадянами. Провідна ідея демократії не полягає в індивіді чи людстві, а в ідеї колективу громадян політично об’єднаних в народ. Демократія – це система яка розміщує джерело повноважності влади в народі, і потім намагається досягти, наскільки це можливо, спільної ідентичності керівників та керованих. Неупереджена, екзистенційна різниця між одними та іншими в жодному разі не може бути різницею в якості.
Спільна ідентичність є вираженням ідентичності народу, який через своїх представників, має змогу бути політично представленим в діяльності і участі в публічному житті. Неучасть в голосуванні і повернення спиною до громадських справ позбавляє демократію властивого їй значення.
Сьогодні, демократії загрожує ціла низка наростнів та збочень: криза представництва, взаємозамінність політичних програм, відсутність обговорення з людьми питань щодо важливих рішень, які впливають на їх власне життя, корупція і технократія, непридатність політичних партій, більшість з яких стали машинами спрямованими передовсім на обрання на посаду, і чиї кандидати добираються тільки виходячи з їх здатності бути обраними, домінування лобістів, що дбають про свої власні інтереси замість загального блага, тощо. Додайте до цього ще той факт, що сучасна модель політики є застаріла: політичні партії майже всі реформістські, в той час як уряди так чи інакше безсилі. «Захоплення влади» або «політичний переворот», в леніністському значенні цього слова, нині призводить в нікуди. В світі мережевих структур, можливе повстання, але не революція.
Відновлення духу демократії полягає не просто у встановленні представницької демократії, але в пошуку шляхів впровадження в життя, на всіх рівнях, учасницької демократії («те, що торкається всього народу має бути справою всього народу»). Щоб досягти цього, слід принити розглядати політику виключно як справу держави. Кожен громадянин має бути залучений до змагання за загальне благо. Кожне загальне благо мусить бути визначене і захищене як таке. Егоцентричний споживач і пасивний громадянин-споглядач буде залучений тільки в разі створення радикально децентралізованої форми демократії, що братиме початок з низів, тим самим даючи кожному громадянинові роль у виборі і контролі над його власною долею. Процедура референдуму також може стати в пригоді. Протидія нездоланній силі грошей, верховній владі сучасного суспільства, мусить бути закладена через якомога ширшому відокремленні багатства від політичної влади.
Переклад з англійської версії – тов. О. Деснянський
Статья:
http://ntz.org.ua/?p=1877

Американцы из CBN News выпустили свой очередной репортаж о Европе. Видео снял на скрытую камеру некто, опасающийся назвать своё имя. Как там сказано, власти Франции с одной стороны запрещают бурку, а с другой позволяют мусульманам молиться на улицах, при этом перекрывать движение по этим улицам, вплоть до того что жители соответствующих домов не могут во время мусульманских молитв зайти домой или выйти из дому. Полиция имеет приказ "не вмешиваться" в эту наглость, хотя это по всем параметрам незаконно.

В видео упоминается и книга Елены Чудиновой "Мечеть Парижской Богоматери". Дескать, бестселлер в России, но не во Франции, где она была признана "политнекорректной".

http://www.youtube.com/watch?v=P4j1pvqs508&feature=player_embedded

http://photo.i.ua/user/2151380/207018/5523048/

http://www.youtube.com/watch?v=cDz2PVqUDSY&feature=player_embedded

Анатолій Лупиніс Причина нежиттєздатності всього, що постало на руїнах СССР, полягає в нежиттєздатності того, що постало. Причиною провалу державницького будівництва в СНД є нерозуміння того, що омріяний вільний ринок вже не виконує жаданої універсальної посередницької функції. Необхідність позаекономічного регулювання економіки призвела до відновлення абсолютності конфлікту й насильства. Фактично цей світ знає лише ілюзорні пацифістські утопії, покликані приховувати реалії війни. Кожний миролюбивий демарш є стільки ж патетичним, скільки й лицимірним. Поняття війни є центральним і має не лише негативний, але й позитивний сенс. Логіка війни спрямовує підривний розум. Лише дуже наївні люди спромоглися сприйняти чергове перемир`я в світі за стан миру. Подолання патового протистояння НАТО й ВАПА відкриває епоху дестабілізації. Через повстання до перемоги війни! Розвиток виробничих сил у сучасному суспільстві, в т.ч. постсовіцькому, сягнув рівня, на якому проблеми виробництва (перевиробництва) розподілу, поступається новому законові – законові непраці”. Відмова від примусу до праці, в т.ч. економічного, стає загальною. Це суспільство не є здатним запропонувати інший сенс життя, окрім доступу до споживання. Доступу, що є закритим для мільйонів. Власність – крадіжка, конституція – брехня. Ліві об`єднуються з правими проти народу. Диктатура партій є гіршою з диктатур. Це покоління вийшло з Освенціму, сперечатися з ним безсенсово. Цей устрій не має більше жодного виправдання для власного існування. Звідси шизофренічні конвульсії ріжних партій, владних й судових органів і т.п. Єдиним цементуючим елементом, котрий дозволяє цьому устроєві триматися на ногах, є корупція. Перенасиченість сучасного суспільства сутностями унеможливлює дефініцію істини. Політика відбувається зараз не на чорних і білих клітинах, а в голові шахового коня. Є дивним бажання бути ферзем в шаховій партії, в якій повинно бути гравцем. Межі політичної реальності і уявного світу все більше розмиваються, зрештою, психічна реальність повністю витісняє дійсну. Наші відомості про ворога є такими малими, а наші сили настільки мізерними, що ми цілком можемо дозволити собі рухатися в кожному довільно обраному напрямові. Політика є хрестовим походом за ідею. Ми є носіями революційної свідомості. Для нас є добрим все те, що є справді радикальним (бути радикалом, значить розуміти сенс речей). Ми ховаємо трупи старих ідеологій. Цінності чужих світів нам потрібні лише як трофеї. Ікони ми намалюємо самі. Нас об`єднує одне, різне за змістом, але обов`язкове несприйняття всього, що є. Слова роз`єднують. Дія – об`єднує. Бунт має рацію. Жага руйнування є творчою жагою. Група, що бореться, є здатною просуватися вперед лише крізь конфлікти. Партія є армія. Партія сама повинна боротися. Без практики збройної боротьби програмові засади є пашталаканням. Коли я чую слово, моя рука тягнеться до пістолету. Насильство для нас є єдиним засобом спілкування з людьми. Бомби проти апарату гноблення ми кидаємо у свідомість мас. Їх виклик вбивство, наша відповідь вбивство. Вони вбивають, ми сплачуємо вбивством. У вбивстві їхній аргумент, у вбивстві наше спростування. Революціонер ставить себе поза законом як на практиці, так і емоційно. Він ототожнює себе з бандитами, грабіжниками, людьми, котрі нападають на суспільство, займаючись безпосереднім грабунком та знищенням чужої власності. Революція почалася. Маси емансипувалися від питання власності, що панує при капіталізмі. Вони крадуть! Влади змагають перетворити військову ситуацію на політичну. Нашим обов`язком є перетворити політичну ситуацію на військову. Гвинтівка народжує владу. Провокація – репресія – революція. Ніяких довготривалих прогнозів, ніякої тактики, ніякого пашталакання з цих питань. Хто багато читає, той дурнішає, бо ворог наступає – ми відступаємо, ворог затримується – ми турбуємо, ворог зупинився – ми б`ємо, ворог відступає – ми наступаємо. Є помилковим починати збройну боротьбу лише тоді, коли згода мас є забезпеченою. Це означає зовсім відмовитися від боротьби, бо згода на неї може бути отримана лише завдяки самій боротьбі. Чи є правильним зараз організовувати збройний опір залежить від того, чи є це можливим. А чи є це можливим, засвідчить лише практика. Розбивайте собачі голови! Невинних немає! Коли на заводі погана вентиляція, повинно підпалити помешкання директора. Акт революційної справедливості є найбільш високим актом гуманізму, можливим в суспільстві, поділеному на класи. Бути терористом в наші дні робить честь кожній людині доброї волі. Всі тварини є рівними, тільки деякі є рівнішими від інших. Толерація до зрадників народжує нові зради. Людина в мундирі – це свиня. Стрілянина по них справа дозволена. Гуманізм нічого не вартий, коли він не підтверджений подвійною перевагою в авіації та танках. Пацифізм – непогана річ, коли його пропагують переможці. Ми не потребуємо іншої діалектики, окрім діалектики ножів та пістолетів. Повинно рекрутувати молодь, що втратила в житті надію, втратила надію в родині та суспільстві. Yankee, go home! Ми хочемо всього і негайно!

Шляхи революції ведуть на Схід!

Статья: http://ntz.org.ua/?p=1866