Профиль

rutzit

rutzit

Украина, Каменец-Подольский

Рейтинг в разделе:

Свежие фотографии

Все буде дощ...

Все буде дощ. Все буде весна.

Все буде небо і земля.

І знову втрачене воскресне

Під криком першим журавля.

Все буде дивне і чудесне,

І, в блиску талої води,

Все будеш ти, інакше весну

Навіщо Бог пустив сюди?



За широким Дунаєм...

За широким Дунаєм

Вдосталь сонця і світу,

За широким Дунаєм

Вчора бачили літо.

І землі з небокраєм

Поцілунок триває

За широким Дунаєм,

За далеким Дунаєм.



Ніч така невіршована...

Ніч така невіршована,

Непрозора, густа,

Плачуть рими пожовані,

Гнуть додолу вуста.

Думи тануть, знеможені,

Не даються мені,

І світи заворожені

Сплять в небеснім човні.



А десь весна іде за пругом...

А десь весна іде за пругом,

А десь зима ховає гнів,

Моря холодні грають фугу

Неперевершених штормів.

Рука небесна сіє квіти,

І сірість спить у забутті,

Й чомусь так хочеться любити,

Неначе вперше у житті.



О, царство вигоди і краму!

О, царство вигоди і краму!

Планета золота і див!

Тебе незвичними дарами

Всесильний час нагородив!

Тут замість Бога – телевізор,

Тут слів неміряно води!

А от любові – тільки мізер,

І ту ще спробуй-но знайди.


Непорочно і тихо

Непорочно і тихо.

Перші кроки пітьми.

Небо сипле на стріхи

Біле просо зими.

Триста кроків до раю,

Чути сни де-не-де.

Тільки стежки немає,

Що у весну веде.



Праворуч - лід...

Праворуч – лід,

Ліворуч – лід,

На хмарі – сонечко стокриле.

О, скільки за тобою вслід

Пустив думок я світом, мила!

А ті верталися назад,

А думи й тіні не спіймали,

І проростає в небо сад

Моєї тихої печалі.



Імла

Над землею імла

Ані руш білокрила,

Чи зима не змогла,

Чи весні завинила.

Від початку і до

Непробудної ночі

Ходить дужий ніхто,

І мені щось бурмоче.



О ті, хто будуть після нас...

О ті, хто будуть після нас,

Кого на світі ще немає,

Хто подолає смерть і час,

Шляхи небесні подолає,

Хто міркувати про святе

Буде із Богом наодинці,

Чи ви згадаєте про те,

Як предки тішились росинці?



Ну і де та зима?

Ну і де та зима?

Помилились синоптики,

Світ оцей мов родивсь

Для заплаканих зим.

Сонце чистить вікна

Незашторену оптику,

І пускає зайців

Золотавих у дім.

Ну яка ж то зима?

То весняна фантастика,

У якій не живуть

Ані сніг, ані лід.

На підлозі моїй

Золотаві пухнастики,

На колінах моїх

Тихий сонячний кіт.



Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
264
предыдущая
следующая