І день крихкий, і літо вже не дише...

І день крихкий, і літо вже не дише,

Життя новий зробило пірует,

Лягає час до весни на горищі

В кубельце з перечитаних газет.

Ідуть дощі некликані навшпиньках,

Повзе туман неляканий з боліт,

І люляє останню павутинку

В цупкім гіллі рожевощокий глід.