Відьма

За проваллям Денисовим,

Чорним пагорбом за,

Ходить подруга бісова –

Невимовна краса!

Варить щось у відернику,

Гасить словом зірки,

Хижі тіні-химерники

Розповзлись навкруги.

Кличуть сови стривожено,

Вище пагорба дим,

І козак заворожений

Спить під пагорбом тим.

мал. Ілля Ріпин (Рєпін) «Поснулий козак»