Приймаю день. Йде до скарбнички решта...

Приймаю день. Йде до скарбнички решта.

Шосе уже автівками гуде.

Риплять асфальтом старомодні мешти,

цілуючи калюжі де-не-де.

Пускає в небо музику генделик.

Цікавинки вигулюють кота.

Моя ж душа сьогодні як метелик:

вона живе, а решта – суєта.

мал. Петра Козловського