були ночі нестерпно-синіми...

були ночі нестерпно-синіми

були ранки нестерпно-дикими

я твого доторкався імені

і листів лікувався ліками

телефони дзвонили тишею

стукотіли про час годинники

не ставала реальність іншою

не знімала свого ошийника

я збирався в обійми вирію

та не вірив в богів і янголів

були ночі нестерпно-синіми

і писали мій розум набіло