Я ставлю місяць на ребро...

Я ставлю місяць на ребро,

Не для забави – інтересу,

Ніч розклада своє таро,

І так лікується від стресу.

Кричав в під’їзді домофон,

Тепер замовк. Не сталось чуда.

Можливо то приходив сон,

А може був якийсь заблуда.

Сідає промінь на плече,

Думки несуться в хороводі,

А місяць… Місяць не пече,

Він просто світиться – і годі.