Зоряна насіялась дорога...

Зоряна насіялась дорога.

Тиша. Свіжість. Досить для душі.

Ходить серпик місяця-дворога

У вугільно-чорнім кунтуші.

Обрій тішить хмарними човнами

Що везуть із вирію красу,

Пахне небо вічністю і снами

І земля виплакує росу.