Печаль

Галактика закручує спіраль,

Над містом скибка місяця дрімає,

Не треба говорити про печаль,

Вона сама про себе нагадає.

Під музику небесних срібних труб

На землю зійде, тиха та крилата,

Чола м’яким торкнеться рухом губ

І присмак подарує гіркуватий.

Повішає на вії дрібку сліз,

Попросить за незручності прощення,

І настрою накидає ескіз.

І піде. Та залишиться натхнення.

08.06.2016