Повертайся із мандрів чудесних

Повертайся із мандрів чудесних,

Я втомився від черствого світу,

Від порожніх людей безсловесних,

Що зимою живуть, а не літом.

Від холодного дотику віку

І від хтивої посмішки долі,

Від зашторених наглухо вікон,

Від тяжіння земної неволі.

Я без пісні втомився твоєї –

Світлий сміх то для мене вже пісня,

Без того не дійду апогею

Й не розсиплюся полум’ям, звісно.

І не лишу я сліду земного,

І, як більшість, втоплюсь в небокраї,

Не побачивши погляду твого.

Повертайся із мандрів. Чекаю.

13.02.2016