Сповзає день як шарф з сутулих пліч

Сповзає день як шарф з сутулих пліч,

Спрацьована на нитку втома мліє,

І затишок дарує довга ніч,

Вона мене єдина розуміє.

Та сама ніч, натхнення джерело

І неповторна схованка секретів,

Лише вона своє дає тепло

І терпить невгамованість поетів.

Вона у сни із легкістю несе,

В яких добро, як завжди, переможе,

Вона уміє, мабуть, майже все,

Та замінити голос твій не може.

25.01.2016