І знову ти для мене нереальна

І знову ти для мене нереальна,

Загублена у пахощах ночей,

І дивляться на мене тріумфально

Із неба сотні зоряних очей.

Хоч почуття мої іще не згасли,

Та головне уже я зрозумів:

Як щось робити – то роби це вчасно,

Інакше труд не вартий мозолів.

Інакше все, що створено запізно,

Не обгорне надії у дива,

Не допоможуть намагання слізні,

І щирі, подаровані слова.

Нехай оті слова – монументальні,

Та я для тебе навіть не трофей…

Для мене ти, як завжди, нереальна,

Загублена у пахощах ночей.

06.12.2015