Чорнила пролиті у небі до світання

Чорнила пролиті у небі до світання,

Десь загубився сонячний бігун,

Оглухла ніч, оглухла не востаннє,

Не чує слів сполоханий табун.

Пливе моя зі стінами розмова,

Їм все одно, вони давно німі,

І ти як ніч, не чуєш навіть слова,

А якщо чуєш – топиш у зимі.

04.12.2015