Наставив місяць жовті ріжки

Наставив місяць жовті ріжки

Та вітерець гіллям скрипів,

Душа ішла до раю пішки,

Ніхто підвезти не хотів.

Вона блищала, чиста, срібна,

Із німбом світлої мети,

Але кому була потрібна?

Хто їй бажав допомогти?

Ніхто. У всіх свої болячки,

А в когось совісті нема,

Не проявляючи гарячки

До раю йшла душа. Сама.

18.11.2015