Всеукраїнська проща. (Піший похід від Тернополя до Зарваниці)

У суботу о 5 ранку я із друзями вийшов із Тернополя до Зарваниці. Перших 15 км ми пройшли десь за годин 3-4. Я думав, що ми дойдем до години 4, а дойшди ми у 7 годині вечора. Саме смішніше було те, що майже у кожному селі нам казали, що до Зарваниці 20км, ми вірили у це доки не побачили знак "Зарваниця 36км". А сама гірша дорога була від Ішкова до Соснова, це просто пряма дорога (десь 13км) серед поля під палючим сонцем, а коли ми пройшли 7км цієї дороги у нас закінчилась вода ще й до того до нас причепилися бомки і почали нас кусати (мене вукисли раз п'ять неменше), а коли ми дойшли до Соснова і побачили першу криницю то, для нас це було не мовби "манна небесна" підійшовши до криниці я вилив на себе відро води і випив десь половину відра, хотя ноги від цього не перестали боліти, але мені стало набагато легше. Наступних 25км шлях був досить монотонними, доки не побачили знак "Зарваниця", побачивши цей знак у нас відкрилось немов друге дихання "Нарешті... ми прийшли!!!"
Потім десь у 10 годині ми розклали палатки на співучому полі і лягли спати. Нічка була весела. Ми розклали два намета в одному хлопці в іншому дівчата. Дівчатам повезло їхній намет навідміну від нашого був не на муравельнику, а ми цілу ніч воювали з мурахами.
На наступний день ми пішли на Архиєрейску святу Літургію, яку очолював Блаженніший Любомир і на якій був присутній наш закаканий президент. Саме більше мене здивувало те, що як тільки всі побачили Ющенка всі почали його фотографувати і вихваляти, а коли ми дивемся на ньго по телевізору то згадуєм його не тихим, лихим словом.
Одним словом я радий що цього року пішов на цю прощу і раджу усім іти на наступний рік також.