- друга за популярністю мантра в моєму блозі (після #кібєнімать, звичайно ж).

Ці прості слова, вчасно, внятно і впевнено сказані, допомагають чоловіку зрозуміти, що бутерброд він може зробити сам. У сина руки не повихитуються, якщо він попилососить персидського ківера. А доця не заробить панічну атаку, якщо помиє після себе тарілочку.

В побуті, де співіснують декілька людей, кожен з них повинен мати певні обов’язки щодо підтримання комфортного для всіх рівня життя.

Крапка!

Я знаю жінку, яка в обідню перерву пре з роботи додому, щоб погріти милому супчик (милий через карантин працює з дому). Вдумайтесь, бл@дь! Погріти супчик.

А тепер мінутка логістики:

милий в хаті; холодильник в хаті; супчик в холодильнику, що в хаті...

Якого хєра, питається в задачі.

А Рая біжить на всіх парах, на льоту перескакуючи через бордюри, бездомну собаку і бомжа, щоб Віталька не сидів голодний, бо спухне-згине коханий мужчина, пропаде, як пук на вітрі.

І тут проблема не у Вітальці  Йому взагалі-то зає@ісь, пра?, а у Раї, яка впряглась і тягне свого побутового інваліда, посилаючись на «істинне призначення жінки». В той час, коли сама забула коли останній раз відвідувала гінеколога з ерозією шийки матки, розміром з Пуерто Ріко.

Я знаю мужика (36 рочків бубочці), який, лишившись з сином вдвох аж на ЦІЛИЙ день (жінка на зміні). Дзвонить до мами і питає: «Як варить макарони? Ми голодні». Матуся все детально пояснює, вплоть до того, що «водичка має забулькать, перед тим, як кидати вермишельку...». А тоді починає рясно обсирати невістку, бо синочку прийшлось стикнутись з кулінарним челенджом. Забулькать водичка має! Чули?

Да наїжся ти дусту одне з другим!

Як так можна виховувати сина, що воно на сороковому десятку не може приготувати макарони, щоб нагодувати себе і свою ж дитину? Сидить, жде, як ластів’ятко жовтороте в гніздечку, щоб жінка (скатіна така)  вернулась з роботи, наварила, подала, погодувала, прибрала і здивувала, перед сном, новою віртуозною технікою бойового мін@ту.

А найпечальніше в цій всій історії те, що часто жінки самі її і створюють.

Комусь з дитинства мами і бабусі бубніли, що «ти повинна, бо ти жінка».

Промовляючи це так, ніби вкінці шляху тебе чекає медаль.

Самі ж ці прекрасні дами жіночого щастя не те, що не мали, вони стидались про нього мічтать, бо в їхньому світі порядна матера - це спрацьована, замучена і нещасна жінка. Яка постійно переймається тим, що скажуть люди, шкодує собі грошей на нові підколінки і з 40 років береже найгарніше плаття на смерть.

Хтось сам впрягся в «наймички», намагаючись задобрить, здивувать, догодить, а потім одного дня прокинулась і зрозуміла, що життя минуло швидше, ніж моє захоплення Клабхаусом.  А вона не досягнула ні власних цілей, ні оргазмів.

Зате тягнула на своїх плечах всіх і все.

Не отримавши за це очікуване «спасіба» (про медаль вже і мовчу), жінка заводить українську народну пісню, яка відома, на жаль, багатьом «Да я собою жертвувала, кращі роки життя на вас поклала, а ви... Скоти невдячні!», отруюючи цим оксамитовим вокалом життя найдорожчих їй людей - її дітей.

Заявивши своїм домашнім, що «матера вам не наймичка», готуйтесь до супротиву.

Це абсолютно нормально.

Їх можна зрозуміти.

Жили собі люди комфортабельно, носки на люстру закидали, а тут треба і яйця смажить, і ліжко застелити, і пилюку по хаті поганять, і чай собі бідовим заварить коли-не-коли...

Спочатку тяжко.

Таке враження, що світ рушиться.

Страх, шок, паніка...

Матера сказала «досить».

Батько обняв дітей і не знає, як жити далі.

В його голові купа питань: де носки, де кружки, скільки порошку сипать в стіралку...

А хто це сидить в куточку? Матера? Якась така довольна. Шо це? Шо вона робить? Маску наносить на лице? Мама любить маски? Ого! Не знали. Каву п’є, чи шо? Гарячу? Ми думали, вона лише холодну любить. Посміхається? А мама гарна, коли посміхається, ти диви! Пропонує всім разом фільм подивитись? З поп-корном? Клас!

Зараз ідем, мам, тільки тарілки після себе помиємо.

Да, тато теж іде. Він вже прання розвісив. (с)

Мечты или реальность для вас?

Не все слова поняла, но общий смысл  - таки "зА"