про Порошенко и Зеленского

  • 07.04.19, 21:46
НАУКОВЕЦЬ ПРО ПОРОШЕНКА ТА ЗЕЛЕНСЬКОГО: “МЕНІ НЕ ПОДОБАЮТЬСЯ ОБИДВА КАНДИДАТИ В ПРЕЗИДЕНТИ, ЯКІ ВИЙШЛИ ДО ДРУГОГО ТУРУ. АЛЕ Я, ЯК ВЧЕНИЙ…”

Науковець Семен Єсилевський оцінив сильні та слабкі сторони кандидатів в Президенти України, які вийшли до 2 туру. Свій аналіз він приводить у своєму блозі. Публікуємо мовою оригіналу:

Политика – не мой жанр и я практически никогда о ней не пишу, разве что в контексте вопросов развития (а точнее выживания) науки. Но иногда приходится говорить и о более общих вещах. Например о том, как сделать гражданский протест действенным и продуктивным, не превращая его в бессмысленный бунт или инфантильное топанье ножками.

Сразу скажу, что мне не нравятся оба кандидата в президенты, вышедшие во второй тур. Но я, как ученый, приучен думать головой и абстрагироваться от субъективных эмоциональных импульсов. Поэтому свою антипатию и претензии к обоим кандидатам я пытаюсь систематизировать.

Итак, вот мои претензии к кандидатам:

Порошенко:

  1. Провальная кадровая политика. Думаю все в курсе, нет смысла расписывать. Креатуры Петра Алексеевича – штопаное дно, а нежелание навредить “друзьям” застопорили ключевые антикоррупционные реформы.
  2. Провальная идеология. Упор на восторженно-лубочный “скрепный” национализм большинству граждан не зашел.
  3. Зацикленность на церкви и потакание клерикализации и антиконституционному сращиванию церкви с госорганами и образованием.
  4. Циничный и наглый распил миллиарда (!) гривен на “научный фонд президента”.
  5. Упорное игнорирование проблем в области образования и науки, которые отданы на откуп насквозь зашкваренному МОНу.
  6. Поведение штаба и политтехнологов. Лозунг “армія, мова, віра” не работает и многими читается как “принудительная мобилизация, мовний патруль, запрет абортов попами”. Поливание грязью всех тех, кто голосовал против, силами своих пропагандистов и ЛОмов – это контрпродуктивно и недостойно лидера нации.

Зеленский:

  1. Профнепригодность во всех аспектах полномочий президента: госуправлении, дипломатии, представительских функциях, командовании армией, политике, договороспособности – полный ноль квалификации и опыта.
  2. Невнятная гражданская позиция. Я так и не смог понять насколько его взгляды прозападные или пророссийские. Нечто совершенно аморфно-неконкретное. Полная неопределенность.
  3. Отсутствие команды. Что бы там не трубили боты-пропагандисты, но команды нам не представили. Полная неопределенность. Слухи о кандидатуре министра образования, например, вызывают шевеление волос на голове т.к. это известный плагиатор, похлеще Гриневич.
  4. Явная несамостоятельность. Кандидат боится открытых дебатов, ни с кем не общается, кроме “ручных” журналистов, все месседжи озвучивает его штаб.
  5. Поведение штаба и политтехнологов. Я не люблю стиля гопников из подворотни, уж простите. Вся эта буффонада с дебатами и поддельными анализами – это просто низко и недостойно человека, потенциально несущего ответственность за огромную страну.

Глядя на этот список я могу понять почему так много людей голосовали против Порошенко – я сам не его фанат и никогда им не был. Нам, ученым, за эти пять лет досталось по самые гланды и в этом во многом вина президента.

Я даже могу понять почему этот протест вылился в кандидатуру Зеленского, хотя и не разделяю эту точку зрения. Но я выступаю за то, что любой протест должен быть в первую очередь эффективным и действенным, а не служить способом сброса эмоционального раздражения в свисток. Раздражение-то вы сбросите, а с этим свистком вместо президента нам всем потом 5 лет как-то жить…

Давайте я, как положенно, разложу все по пунктам:

(1) Я не считаю тех, кто голосовал за Зеленского “придурками”, “ватниками” или “тупой школотой”. Более того, я считаю, что за такую деструктивную риторику надо больно бить ногами. Самого Зе я не без оснований считаю… эээ… скажем так, неумным клоуном-марионеткой, профнепригодным для должности президента, но я не экстраполирую это на его сторонников. 
Более того, я понимаю и частично поддерживаю вашу протестную мотивацию. Ваше “фе”, высказанное действующей власти, прозвучало более чем убедительно. Власть таки немножко обосралась от открывшихся перспектив и даже начала срочно исправлять какие-то косяки. Это отлично и это маркер того, что надо продолжать давить на власть и дальше. Но давить на власть надо так, чтобы не удавиться самим, иначе в чем смысл?

(2) Так вот, голосование за Зе во втором туре не будет конструктивным давлением на власть. Да, власть номинально будет типа новой, но у нее не будет ни малейшей мотивации вас слушать. Вы приведете к власти кота в мешке (посчитайте сколько раз в списке претензий встречается слово “неопредеденность”). Что он будет делать не может предсказать никто, а там где непредсказуемость, там перестраховки и риски, что априорно плохо для экономики и внешней политики. 
Если Зе будет вести себя на посту так же как сейчас (т.е. как трусливый гопник с района, уж простите), то будет еще и бардак во внешней политике, дипломатии, кадровых решениях и управлении армией, т.е. во всем, что во власти президента.
Бардак Украине категорически противопоказан, от слова совсем. Смуту сейчас допускать нельзя – это просто убьет страну. 
Вот представьте себе, что это чудо в перьях пойдет на “примирение” путем признания российского Крыма. Вы в начавшейся гражданской войне за кого будете? И я сейчас предельно серьезен и ни капли не утрирую. А отчебучить такое он может запросто – никто же не имеет ни малейшего понятия о реальных целях его кукловодов.

(3) Так что же делать? А все предельно просто. Смотрите, Порошенко хорошо справляется с внешней политикой? Хорошо – у Украины практически всеобщая международная поддержка. С армией? Вроде неплохо – прогресс в обороноспособности и обеспечении армии отрицать невозможно. С дипломатией? Имхо, вообще зашибись – ассоциация подписана, безвиз действует. А вот с кадрами и идеологией у него катастрофический фейл. Ну так и давайте эксплуатировать ПАПа в том, в чем он объективно хорош, не давая ему в руки то, с чем у него объективно проблемы!
Вспомните о том, что Украина – парламентско-президентскя республика, а не наоборот. На грядущих парламентских выборах давайте дружно возьмем и пошлем к собачим херам популистов, псевдопатриотов-горлопанов и коррумпированных “друзей” гаранта. Именно это и будет тем конструктивным протестом, которого мы все хотим. 
Более того, ПАП прекрасно все это понимает (он не глуп) и, чем черт не шутит, может что-то и сдвинется к лучшему за время до парламентских выборов.

Еще раз, рецепт простой до безобразия:

Пункт первый: не допустить бардака, чреватого непредсказуемыми последствиями (вплоть до гражданской войны и распада государства) т.е. крепко выматериться и проголосовать во втором туре таки за Порошенко. Ну нельзя сейчас ставить трусливого клоуна, боящегося даже словесных дебатов и сдачи анализа мочи, верховным главнокомандующим – это будет уже не конструктивный протест разумных людей, а бессмысленное самоубийство безмозглых леммингов

Пункт второй: к парламентским выборам ударными темпами наработать рейтинг нормальнымпартиям, которые смогут противостоять слабостям президента – дебильной кадровой политике, склонности к туповатой пропаганде, тяге к клерикализации и т.п. Кто это будет конкретно – зависит только от нас. Мне, например, импонирует “демсокира” как либеральная партия, относящаяся к политике с долей здорового юмора, но никому не навязываю. Многим моим знакомым нравится “сила людей”, наверняка есть и другие неплохие варианты. Слабо с таким же рвением как вы проголосовали за Зе проголосовать за них? Это будет намного более действенно и не будет нести таких ужасающих рисков.

Так что если вы голосовали за Зеленского в впервом туре, то вы выразили свой протест и недовольство властью и я могу вас понять, но если вы собираетесь голосовать за него во втором – то у вас проблемы с головой. Уж извините.

Рекомендуємо до перегляду: Скрипін про дебати

Редакція може не поділяти думки авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації. Будь-який передрук матеріалів з сайту може здійснюватись лише при наявності “активного гіперпосилання” на prefiksblog.co.ua, а також на сам матеріал!

Українці переможуть ! Коли та як ? Підпишись, щоб знати більше. Якщо Ви вже підписані, то не робіть нічого. Дякуємо Вам !

Обговорення

77 коментар

Навігація записів

против нас борются профи

  • 07.04.19, 21:20
Андрій Боднарчук

В принципі дурниця, але напишу.

Оцей модний міф зрадофілів про те, що Порошенко п'яний типу мало не щодня.

На днях мені знайомий з дуже патріотичної партії скинув відео, де Порох виступає, і говорить наче як нетверезий. Відео було скадроване так, що не видно, який канал знімав, і не видно плашок з датою і часом, місцем зйомки. Це лайно ширить звісно анонімний акаунт з дуже патріотичною аватаркою - намальований воїн в шоломі з тризубом.

Короче, я, як звукорежисер по роботі - слухаю і дивуюся. Дійсно це схоже на голос Пороха, це не імітація. Дійсно, наче "п'яна мова". Або... сповільнена.

Взяв аудіодоріжку, пришвидшив звучання в аудіоредакторі десь на 20% - і отримав звичайний голос Порошенка. Це робиться просто і швидко.

Далі захотів знайти підтвердження своїй здогадці. У тій промові в Пороха була оговорка в тексті. По цій ознаці я і знайшов оригінал відео, бо цю обмовку роздувала "чесна преса". Це виступ на Закарпатті. В оригіналі відео - вуаля! - ніякої нечіткої "п'яної" мови немає, все ок. (оригінал тут - https://www.facebook.com/petroporoshenko/videos/327761054596213/ десь по часу 15:30)

Висновки, УВАГА! 
Спеціально вирізали фрагмент промови, сповільнили голос, щоб подати це як "п'яний Порошенко виговорив свою таємницю". Нормальна людина зрозуміє, що навіть якби президент випив - то йому б його команда не дозволила вийти на люди в такому стані. На те є штат людей, котрі за це відповідають. Але дурні - вірять, що це могло статися. На ютюбі подібні ролики можна знайти в значній кількості, і всі вони ширяться від відверто ворожих акаунтів та "інформ агенцій".

Все це так тупо і банально, що я б і не писав про це все - якби не десятки тисяч репостів цього відео. Мало не до сотні тисяч, можете уявити? Навіть якщо Тіна Кароль викладе домашнє порно - воно не матиме стільки репостів, повірте. 
Читачі також підказали - кількість поширень в багато разів перевищує кількість вподобань, що є одною із ознак "розкрутки ботами".

Просто щоб ми розуміли, наскільки багато є:
- ворожих ботів
- прихованих ворогів України
- просто тупих українців

P.S. Так, може хтось скаже - не можна говорити, що "тупі українці". Але послухайте, якщо люди всерйоз, з плюванням на монітор, доводять, що обмовка в промові президента - це насправді він дійсно хотів сказати, що "Закарпаття волонтери і воїни захищали ворога", а не "від ворога"... ну як можна цих людей називати ще?

P.P.S. За репости - плюси в карму. Той, хто читає і думає - то зрозуміє.

P.P.P.S. NOTE! Якщо кожен зайде на фейкову сторінку "Алексей Дворецков" і поскаржиться - фейсбук може видалити публікацію, або і всю сторінку.

Чистая совесть

  • 07.04.19, 21:03

У того,

хто проголосує за Порошенка,

 буде чисте сумління,

що не приймав участі

 в вбивстві України!

Це звернення до всіх тих, хто любить Україну.

  • 07.04.19, 20:26
Олена Богацкая
орила. Так случилось, что я одесситка в пятом поколении. Моя пра-пра-пра родилась в Одессе на Молдаванке. И пра-пра, и пра жили там же. А другая пра у Нового Рынка, на Княжеской. Мое детство прошло уже на Спиридоновской. И я еще застала те времена, когда в каждом дворе где-то 60% на 40 жили евреи. Это потом они стали уезжать. Все больше, и все чаще. И город стал терять свой облик, свой колорит, свой язык. В моем роду были украинцы, поляки, евреи и греки. И это только те, про которых я точно знаю. Славабоху, про русских родословная умалчивает. К чему я это? - да к тому, что ко мне слова антисемитизм или ксенофобия не применимы. От слова вообще. Вот я и подобралась к главному. Помню как он начала президенства Пороха раскручивалась тема "Вальцмана". С надрывом, с нагнетанием в голосах. "Людонькі, що коїться, в Ненькі єврєї захопили владу") Хотя Порох такой же Вальцман, как я баронесса Беатриса фон Ротшильд)). И так было почти всю каденцию. А потом внизапна тихо-ша. И ни слова про Зе_вальцмана, который таки да на стопудов им является. И молчок Бєнювальцмана, к которому не официально, но таки перейдет власть в случае реванша. Боже упаси, я не про национальность. К таким, как они слова национальность не применимы. "Природа отдыхает" вне зависимости от национальности. И речь даже не о них. Речь о слухоносителях, о культиваторах этой темы. Которые долгое время вливали стране в уши, как это плохо-невозможно, чтобы во главе Украины стоял еврей, который вовсе не еврей. И которые тут же заткнулись, съехали с темы, или, как говорит Монова, залезли под шкаф, откуда их ссаными тряпками не выгонишь, когда к власти может прийти таки да, еврей, вернее, даже два. Вывод очень прост: дело не в евреях, молдаванах или американцах. Просто все это время у нас работают промосковские силы, которые жаждали реванша, и качают "болючі теми", только когда им это выгодно. А сейчас невыгодно. Потому что им пофиг кто зе - еврей, афроамериканец или араб. Им нужно вернуть Украину на свою орбиту. И если это получится, шлях до нового звільнення від російської окупації буде болючиший і довший. Ми майже вже звільнилися. Кожен крок Порошенка був під гаслом "Геть від москви, дайош Європу"! І що тепер так бездарно все втратити, профукати, відкотитися назад, як будто не було ціх 5 років, років війни і втрачених життів, не було Томосу, нової армії, нової зброї, санкцій проти рф, перемог на міжнародному фронті, безвізу, і багато чого ще. Просто подумайте, що ми втрачаємо, і що на нас чекає. Вмикай мозок, відкінь особисті претензії і образи. Це все потім. А зараз мова йде про нашу Державу. Про її безпеку та Незалежність. Про її майбутнє. І яким воно буде залежть від тебе. Це звернення до всіх тих, хто любить Україну. Насправді. Вот теперь все. Думайте.

зваживши всі за і проти

  • 07.04.19, 20:12

Алексей Давиденко

Мене читає моя сім'я.
Мене читають мої друзі.
Мене читають мої співробітники.
Мене читають мої партнери й клієнти.
Мене читають мої передплатники.
Я — Олексій Давиденко.
Я підприємець.
Я роботодавець.
Я батько двох дітей.
Я українець.
Я буду голосувати за Петра Порошенка.
Мені не соромно і не страшно.
Це мій свідомий вибір.
Це моя позиція.
Чому ?!
Відповім.
1. Він мене не обдурив.
Він домігся Асоціації та безвізового режиму з ЄС.
2. Мене повністю влаштовує заявлений їм курс України в ЄС і НАТО.
3. За нього мені не буде соромно на міжнародній арені. Він вільно говорить зі світовими лідерами однією мовою.
4. Я не сумніваюся в його принципову позицію щодо Росії. Він провів тотальну декомунізацію, повну українізацію і при цьому став головним лобістом нової української церкви.
Він планомірно і системно віддаляє нас ментально все далі від "русского мира".
5. Для мене він не барига.
Тому що якщо він барига, то і я барига. І всі хто займався і займаються підприємництвом в цій країні бариги. Бариги в очах тих хто нічого сам ніколи не робив і тільки звик критикувати інших. В очах тих хто ненавидить усіх успішніших, усіх багатших, усіх розумніших і тямущих.
6. Мене влаштовує, що він не білий і не пухнастий. Що він складний, неоднорідний і спотикається. Він такий як я — такий як ви. Такий же як ми всі.
Він як і всі ми, вчиться жити заново. Вчиться на своїх помилках, на помилках свого оточення і змінюється на краще часто під гнітом обставин.
А що хіба є інші рецепти як змінюватися на краще в дорослому віці!?!
7. Я не шукаю більше месію.
Я не чекаю ідеального президента — його не існує. І ви мене не переконаєте, що команда Коломойського-Зеленського, або Тимошенко-Тарути або Гриценко-Катеринчука-Томенко-Стецьківа — це краще.
А якщо не краще, то навіщо міняти !?
Сенсація !!!
У країні, де чиновникам, депутатам і державним керівник не хочуть платити ринкові комерційні зарплати існує корупція.
Очевидно.
У владі й оточенні Президента є виродки, корупціонери та дегенерати.
Так я смію вас запевнити, їх відсоток там повністю відповідає відсотку аналогічних категорій виродків, дегенератів і корупціонерів у всіх його конкурентів, та й в суспільстві в цілому.
Швидкість змін влади й Президента на краще, прямо пропорційна швидкості змін на краще нас — людей.
Тепер головне.
Те як ми сприймаємо українську дійсність сильно залежить від того з ким ми спілкуємося, на кого рівняємося і ким себе оточуємо.
Я себе оточив успішними, освіченими й самодостатніми людьми.
Тими хто бачить в сьогодні нові можливості, хто йде вперед, хто розвиває на краще себе і розвиває на краще місце існування навколо себе.
Мій батько.
Компанія не отримуючи жодної копійки бюджетних грошей, у 2018 році повернула собі докризові обсяги виробництва електронних компонентів в кількості і вийшла на довоєнні обороти в валюті.
У його сфері, всі основні конкуренти зберегли свої позиції й продовжують нарощувати обсяги продажів.
Мій товариш.
Працює в фермерському бізнесі. Привернув іноземні інвестиції й за останні три роки побудував нове переробне виробництво, яке вже сьогодні завантажене роботою і збутом на 70%. До нього вже повертаються працювати ті хто раніше працював на полях в Польщі.
Мій постачальник.
Дерев'яних виробів з Чернівців не встигає виконувати наші замовлення, оскільки завантажений замовленнями з Європи в три зміни. А мій постачальник трикотажу, взяв в оренду другий цех, тому, що один не справляється зі збільшенням внутрішнього попиту.
Мій однокласник.
10 років працює в торгівлі дитячим одягом, вчора на виставці BabyExpo представив найбільший стенд і найбільший асортимент з усіх, які він робив за всі останні роки. Зізнається, ринок збуту стабільно росте, а на виставці в цьому році стало в рази більше українських виробників.
Наша компанія і два наших основних конкурента, за останні три роки приросли в кількості магазинів більш ніж у двічі й ми все продовжуємо стабільне зростання в комерційних продажах.
У ритейлі.
Працюючи по всій Україні, я керую мережею з 24 магазинів, за ці 4 роки з нас ніде ні разу не попросили хабар за відкриття, за дозвіл або відкупитися від перевірки.
В імпорті.
Ввозячи десятки контейнерів з товарами з усього світу, нам жодного разу не затримали вантаж на митниці з метою створення проблем або отримання хабара ..
Провели огляд, порахували податки й відпустили.
Нас не доять, нам не заважають працювати, нас не кришують і не займаються рейдерством в інтересах сім'ї.
Мене оточують десятки постачальників, партнерів та клієнтів — у всіх йде зростання і нікому працювати не заважають.
Ви ж хотіли знати правду не від Бота, а з реального малого і середнього бізнесу — так слухайте.
Ні.
Ми не хочемо потрясінь і експериментів — мені як підприємцю і як людині потрібні стабільність і прогнозованість ..
Так.
Ми бачимо всі плюси й мінуси — плюсів більше.
І ще дещо.
Я за Порошенко.
Ще й тому, що проти нього вся ця ватяна обслуга і шістки Януковича.
Задовбали вже всі ці вкидання, притягання Порошенка до будь-якої ситуації за вуха, фейки, зливи, зриви зустрічей і силові залякування.
Всі на одного.
Не правильно.
Перебір.
На диво.
Він виявився не тільки трудягою, який вміє багато і важко працювати, він ще й пристойний боєць вміє добре тримати удар.
Саме тому, зваживши всі за і проти, на цих виборах я буду голосувати саме за Порошенка.

Просто он не любит мою страну.

  • 05.04.19, 20:37
КИЯНКА: “ДАВНИМ-ДАВНО Я ПІДРОБЛЯЛА АВТОРОМ У КОМАНД КВН… Я НЕ ЗНАЮ, ЧИ ЛЮБИТЬ УКРАЇНУ ПОРОШЕНКО, АЛЕ ЗЕЛЕНСЬКИЙ ЇЇ НЕ ЛЮБИТЬ ТОЧНО”

Допис киянки Олександри Смилянської. Публікуємо мовою оригіналу:

“Это же была просто шутка”
Давным-давно я подрабатывала автором у команд КВН (да, я была молода, глупа, и мне нужны были деньги). Универсальные, то есть, подходящие для любой игры и почти любой команды шутки строятся, как правило, на бытовых темах: «мужчина-женщина», «дети-родители», «случай на работе», «пара в маршрутке», «сломался двигатель», «остановил гаишник» и т д. То есть, чтобы шутка сработала, человек должен узнать в ней себя лично, своего знакомого и/или понятную для себя ситуацию. Даже если команда шутит о пришельцах с Альфы-Центавра, то все равно поставит перед пришельцем понятную зрителю проблему: «сын-альфацентавровец просит на школьный утренник костюм человека, а мама-альфацентавровец в шоке – три часа ночи, в Галактике все супермаркеты закрыты, ты раньше сказать не мог?». 
Сложные литературные шутки с аллюзиями, требующими специальных знаний, зрителю, как правило не заходят. То есть, команды в выборе тем всегда были довольно ограничены. Пока кто-то не изобрел новое богатейшее направление – «меньшовартість». Иногородние команды шутили о том, «как в Москве жить хорошо», а иностранные – «как хорошо жить в рф, не то, что у нас». А после 2000-го на передний план вышла тема – «какой у вас крутой президент». Такие шутки на московские залы почти всегда заходили на-ура, и, разумеется, не нужно объяснять, почему. Это сильно облегчило командам работу: если выпустить игрока, исполняющего роль путина, а ему в пару поставить игрока, исполняющего роль условного Ющенко/Назарбаева/Саакашвили, то даже шутки придумывать не надо. Ющенко достаточно тупить, Назарбаеву – дрожать, а Саакашвили – кушать галстук. И зал уже твой. 
Извините за длинное вступление. 
Итак. Когда автор придумывает шутку, он руководствуется несколькими вещами: актуальность, смелость, смена ролей, неожиданный взгляд/поворот и т д. Но когда автор записывает эту шутку, у него есть только один критерий – внутренний цензор самого автора.
Если автор активно использует прием «меньшовартість», щедро поливая бензином костер русского нацизма, – это не серьезный звоночек, это факинг колокол. Если он делает это во время войны, звук получается такой силы, что он него можно оглохнуть. 
Автор никогда не шутит о том, что ему болит. 
Если у человека только что умерли жена и новорожденный ребенок, то он не напишет скетч «мужики под роддомом».
Если у человека родной брат лежит в коме, избитый беркутом, человек не пошутит про эбонитовые палочки. 
Если твой муж погиб под Иловайском, ты никогда не пошутишь про «русские не переходят границу, они ее двигают». 
Если из страны автора бежит в рф все высшее руководство, прихватив с собой всю казну, и стране грозит реальная катастрофа, человек не пошутит про актрису из порно.
Автор не напишет, актер не скажет, команда не пропустит. Если, конечно, эти люди свою страну любят. 
А данный человек – нет. То есть, возможно, он ее любит в этнографическом смысле – садок вишневый, хрущи, хаты да мельницы. “Моя прекрасная малая родина”. Но как отдельное государство вне русского культурного поля – нет. 
Я не знаю, любит ли Украину Порошенко, но Зеленский ее не любит точно. Для меня дело не в Коломойском, не в профнепригодности, не в устроенной клоунаде с дебатами, не, не, не. 
Просто он не любит мою страну. 
Поэтому я не скажу, что мне просто выбирать. Но не очень сложно.”

Лист сусідові по сходовій площадці

  • 05.04.19, 20:25

Лист сусідові по сходовій площадці

Привіт! Вчора в ліфті по дорозі на наш поверх ви сказали: «За кого завгодно, тільки не за Петю. Скільки він всього наобіцяв і нічого не зробив, зате накрав стільки, що треба його терміново зупинити. Ви почитайте його програму! ». А я відповів, що ми всією сім'єю проголосували і знову будемо голосувати за Порошенка. На тому і побажали один одному доброго вечора.

Я продовжую думати над вашими словами про Петю. Ви ж самі розумієте, що у мене є, що вам заперечити. Але я також розумію, що і у вас є, що мені заперечити. І користі від такої розмови не буде ніякої. Ви залишитеся при своїй думці, а я при своєму. Але ви ж хочете, щоб я розділив ваші думки і з вами погодився? І я хочу, щоб ви розділили мої думки і зі мною погодилися. Тому пропоную поговорити про те, що нас з вами об'єднує.

У 2014 році ми з вами в одному і тому ж магазині закуповували про запас продукти, побоюючись того, що скоро їжа з магазинів зникне.

Тоді ж в очікуванні зими без опалення і світла я прикидав, чи не час купити для сім'ї піч-буржуйку, з трубою в віконце кухні. Топити уламками меблів і книгами. На підлозі - шматок жерсті, щоб лінолеум не плавився. І щоб у цій печі виступ нагорі був, на якому можна чайник ставити і воду кип'ятити. Руки у мене не з дупи ростуть, у мене б вийшло. Я б і вам таку потім зробити допоміг.

А пам'ятаєте написи на стіні нашого будинку з'явилися зі стрілками «Бомбосховище»? Київ серйозно побоювався повітряного нальоту і бомбардування з військових літаків Російської Федерації. А система протиповітряної оборони Києва на той час практично не діяла, оскільки застаріла і вийшла з ладу без обслуговування і модернізації, за очевидної і тривалої непотрібністю.

А потім якось відлягло. Звідкись гроші на модернізацію протиповітряної оборони Києва знайшлися. Так нам тоді і не пояснював ніхто, мабуть, щоб уникнути паніки серед городян, що небо над Києвом було дірявим.

А пам'ятаєте, як смішно спочатку було чути, як по Російському телебаченню розповідають, що Київ захопила фашистська хунта? Ми з вами - фашисти? А Росія то, як виявилося, під цей шумок про фашистів в Києві - відхопила Крим, Луганськ, Донецьк і вже тяглася лапками до Харкова, Маріуполя, Херсона, Одесі. Нас оголосили фашистами. І це бул очевидний і злий наклеп. З тих пір особисто у мене закріпилося просте практичне розуміння: обмовляють не просто так, а для того, щоб потім вдарити по Україні.

На Майдан взимку 2014 роки ми з вами не ходили - стежили за новинами по телевізору. Якраз тоді з'явився канал Громадського Телебачення. І активно запрацював П'ятий Канал. А вже такі канали, як УКРАЇНА, ІНТЕР і 1 + 1 - ті завжди були в самій гущі новин. Ввічливі зелені чоловічки в Криму. Пам'ятаєте? Начебто і військові - а без погон. Начебто і говір у них, як у москвичів - а хто доведе. Диктори центральних українських каналів тоді, як ніби змовилися і грали в одну і ту ж гру з простим правилом: «Все показувати, але біле білим і російське російським не називати». І адже проканало. Зелені чоловічки в Криму, зелені чоловічки з трофейною зброєю «з військторгу» в Луганську і Донецьку.

Ми з вами черпали новини з одних і тих же новинних телевізійних джерел. Потім, як я тепер розумію, наші з вами джерела розійшлися. Тобто ви продовжуєте дивитися телевізор, а я перестав. О, цей телевізор! Хто володіє телевізійними каналами, той володіє телеглядачами. Факт. Медичний факт. Вчора в ліфті ви поділилися зі мною порцією своєї інформації, що «Петю треба зупинити». Прийнято! Спасибі, що поділилися. Так і повинні себе вести добрі сусіди. Адже ми ж з вами добрі сусіди? Скільки років живемо на одному поверсі - і жодного побутового конфлікту. Тільки привітні усмішки. Упевнений, що і далі так буде. Так значить тепер моя черга поділитися інформацією. Почну зі слів «хочете - вірте, хочете - ні».

Протиповітряну оборону Києва відновив за свої власні олігархічні гроші Порошенко.

Свій кондитерський бізнес в Україні на час президентства Порошенко передав в довірені руки. Липецьку кондитерську фабрику в Росії - закрив. За час свого президентства Порошенко не примножив свого стану, а збіднів. Якби «крав і наживався» - не збіднів би. Багатство не приховаєш. Той, хто розпускає чутки про це багатство, обмовляє Порошенко. Той, хто вірить цим чуткам - стає ворогом Порошенко. Я не вірю. Ви - вірите і вважаєте Порошенко ворогом.

Ми можемо вимагати з Президента України звіту тільки по тих напрямках, за які він по конституції відповідає. Це величезні і найважливіші напрямки: Оборона і Міжнародні відносини України з іншими країнами. За ці напрямки я особисто спокійний. За п'ятибальною шкалою - тверда п'ятірка.

Армія - ожила, обновилася, зміцніла і захищає наше з вами мирне життя.

На міжнародній арені західний світ розвернувся обличчям до України.

Безвізовий доступ українців до країн Європейського Союзу - це просто сенсація і подарунок, успіх і причетність України до світової цивілізації. Ми з дружиною в перший же рік безвіза буквально за пару тижнів побували в Будапешті, Братиславі та Відні. До Будапешта долетіли літаком. Назад летіли з Братислави. Між містами їздили рейсовими автобусами. Спілкувалися з іноземцями на нашою шкільною англійською. Ночували в недорогих готелях. Їжу купували в місцевих продовольчих магазинах. В кафе і ресторани не ходили, економили на всьому. Але ми це зробили !!!

У 2019 Порошенко вирвав Православну Церкву України з лап кремлівського патріархату. Кремль втратив важливого каналу впливу на уми українців через церкву. Ця подія, яка не загубиться з уваги і через століття української історії. І ми з вами - ії свідки.

Порошенко обмовляють. І ось воно, знову: обмовляють не просто так, а для того, щоб потім вдарити по Україні. Його очорнюють. Його ображають. Його намагаються принизити і деморалізувати. Його всіма силами і засобами впливу позбавляють підтримки українців. І все це для того, щоб замість нього на пост Президента України поставити іншу людину, яким можна буде маніпулювати, щоб звернути України спиною до Євросоюзу, щоб не допустити вступу України в НАТО, щоб Україна знову слухняно нахилила свою в жовто-блакитних стрічках голівоньку і просунула її в колишній кремлівський хомут. Погуляла - і вистачить! Кремль прагне реваншу. Кремль прагне помсти за українську непокору. Я це бачу. Я це відчуваю. Я це розумію. Я це усвідомлюю. Я цього боюся і не хочу більше всього на світі. Я вважаю своїм обов'язком повідомити вам про це, дорогий мій сусід. І я прошу вас - будь ласка, проголосуйте 21 квітня 2019 роки так, щоб Президентом України став Петро Олексійович Порошенко. Ви не пошкодуєте! Порох знає дорогу. За ним нам з вами і треба йти. Разом ми - сила, що не побороти і не пересилити!

03.04.2019

Забули?Чи не знали?Чи не хочете знати?

  • 05.04.19, 17:36

Сімдесят п’ять років тому – 5 квітня 1944 року – Народний комісаріат внутрішніх справ СРСР затвердив інструкцію про депортацію сімей членів ОУН та УПА. Нова хвиля депортацій розпочалась відразу по тому, як на захід України увійшла радянська армія. Саме ж рішення про виселення українців ухвалили 31 березня 1944 року у Москві – генеральний комісар державної безпеки Лаврентій Берія підписав розпорядження №7129 про депортацію сімей учасників визвольних змагань.

Через п’ять днів інструкція “О порядке ссылки членов семей оуновцев и активных повстанцев в отдалённые районы Союза ССР” була затвержена і направлена до виконання. Згідно з вказівками, виселенню підлягали всі повнолітні та неповнолітні члени сімей українських націоналістів, а їхнє майно підлягало конфіскації. Списки осіб на депортацію готували сільські ради на місцях у координації з органами НКВС.

Читайте також: Владлен Мараєв. Депортація “Захід”: 70 років

В інструкції детально регламентувався порядок дій відповідальних за депортацію. В обраний район направлялась оперативна група з військових на чолі зі співробітником місцевого відділу НКВС, кожна сільська рада повинна була підготувати відповідний транспорт. На світанку село оточували солдати з наказом нікого не впускати і не випускати, а біля кожного обійстя виставлялись пости.

До хат зі списку заходила оперативна група, робила трус та перевіряла документи. Далі – наказ збирати речі. Майно, що підлягало конфіскації, описували та опечатували. На всі збори давали три години.

Депортованим дозволяли взяти з собою одяг, взуття, постіль, посуд та дрібний реманент – сокири, лопати, пилки тощо. Особливо слідкували за тим, щоб люди взяли з собою якомога більше теплих речей та продуктів. Також дозволяли взяти з собою гроші та цінні речі, якщо вони були.

Після цього арештованих доправляли до найближчої станції, де за списком передавали конвоїрам і заганяли до вагонів. Про кожен ешелон та кількість депортованих негайно повідомляли заступнику Лаврентія Берії генералу Чернишову. Він забезпечував харчування депортованих на шляху до місця заслання – за його наказом станційні буфети по ходу потягів повинні були годувати людей. В Україні цим займались на станціях Рівне, Київ, Полтава, Харків, Куп’янськ та Валуйки.

Читайте також: Владлен Мараєв. Сталінський злочин проти кримськотатарського народу

Перший ешелон відправився у квітні. У ньому було двісті сімей українців. Другий ешелон вирушив до Сибіру 7 травня (137 сімей з Рівненської області та 11 – з Волині), третій – 21 травня (54 сім’ї волиняків). Наступна хвиля депортацій розпочалась восени. У вересні депортували 479 сімей з Львівщини, 268 – з Волині, 200 – з Рівненщини, 209 – з Тернопільської області та 222 – зі Станіславської (нині Івано-Франківська).

Загалом 

Сумний ювілей: 5 квітня 1944 Москва розпочала депортацію українців до Сибіру

же у 1944 році з Волинської, Дрогобицької, Львівської, Рівненської, Станіславської та Чернівецької області депортували 4 744 родини. Пік депортацій припав на 1947 рік – тоді вислали 26 332 сім’ї, загалом – 77 791 чоловік.

Всього ж за 1944-1948 роки були депортовано 131 935 людей. До цього числа не входять етнічні німці, фольксдойче, колишні поліцаї, власівці та “зрадники Батьківщини”, які проходили окремим списком. Місцем заслання були обрані віддалені райони Красноярського краю, Омської, Новосибірської та Іркутської областей. Значна частина з них так і не повернулись на батьківщину, а їхні нащадки досі живуть на безкраїх простору Сибіру.

А может, я тоже за зеленского голосовать пойду?

  • 05.04.19, 17:30

А МОЖЕТ, Я ТОЖЕ ЗА ЗЕЛЕНСКОГО ГОЛОСОВАТЬ ПОЙДУ?

Ненуашо. Рубашка зеленая у меня уже есть. Мне тут только пару вопросов растолковать надо, и я готов.

Этот пост - обращение, в первую очередь, к адекватным сторонникам Зеленского, которые в состоянии сформулировать ответы на шесть моих вопросов и помочь мне разобраться. Во вторую очередь к тем, кто голосовал за третьих кандидатов и теперь хочет правильно распорядиться своим голосом во втором туре. Ну и никаким образом вообще я здесь не обращаюсь к вате, голосовавшей за Бойко Митича. Они и в жопу дадут, чтоб только надлежаще исполнить расейский наказ: “Кто угодно, только не Порошенко”.

Наверняка среди 30% проголосовавших за Зеленского, есть люди, способные складывать буквы в слова, а слова в предложения. Отзовитесь, пожалуйста, объясните мне, за что вы голосуете, поставив галочку напротив фамилии Зеленский, помогите мне заблудшему счастье украинское обрести. Но, пожалуйста, не надо объяснять мне, за что вы так люто ненавидите Порошенко, все эти тезисы я уже знаю наизусть. Мне интересны пункты, почему вы “за”.

Победа Владимира Александровича в первом туре более, чем убедительная, и это заставило меня задуматься, я же люблю думать, анализировать. Но самостоятельно понять этот феномен у меня, увы, не получается, мне тут реально помощь нужна.

Вопрос первый. Его самый жирный популистский лозунг “Весна придет - будем сажать”.

Первое - кто будет сажать? Да, вопрос конкретный: кто? Раз суды и судьи у нас негодные, кто будет сажать? Всех судей разогнать, новых набрать? Сразу вопрос второй: из кого набирать будет? Объявит флешмоб “Ищу судей”, или будет подтягивать таких же, как сам, “без опыта, потому и не замарался” (или потому что не успел)? Или как вы видите реализацию этого лозунга? Может, будет сажать сам, своим президентским указом? Но до такого даже Лукашенко не додумался, такое только на севере Корейского полуострова возможно, и то не факт.

Второе - кого будут сажать? Чтоб ломать систему, нужен охрененный финансовый ресурс, хотя бы частично сопоставимый с ресурсом системы. Что может противопоставить г-н Зеленский? Сорок лямов из офшоров? Ну виллу еще свою в Тоскане продаст? Неубедительно. Ресурс есть у г-на Коломойского, но, следуя логике кандидата Зеленского, Игорь Валерьевич должен быть среди первых в списке на посадку. Вот тут мне не понятно, Коломойского будут сажать до того, как тот получит компенсацию за ПриватБанк, или сразу после? Или не сразу? Или не будут? Я запутался.

Чтобы получить ресурс, есть два варианта: либо подтягивать олигархов, но тогда тогда вопрос, какую систему он собрался ломать и кого собрался сажать? Либо второй вариант - продаться Кремлю, но тогда, извините, сажать надо его самого, ну или в Ростов на крайняк. Это, что касается “Будем сажать”.

Второй вопрос. Мне не понятен этот лозунг-надежда его сторонников: “Он разгонит всю эту нечисть - Верховную Раду”. Сколько раз Ющенко парламент распускал? Помогло? Или он стрелять будет, как Голобородько? Ага… понял, будет сажать, тогда возвращаемся к первому вопросу.

Третье. В штабе Зеленского уже объявили о грядущих грандиозных реформах судов, прокуратуры и СБУ. В довольно длинной речи советник кандидата говорит о том, что суды будут поставлены с ног на голову, что ГПУ необходимо ликвидировать в принципе, а СБУ должна заниматься только вопросами контрразведки. Всё прекрасно, замечательно, я бы сказал, превосходно, но… Но в довольно длинной речи советника кандидата нет ни слова о МВД. Ух-ты, как интересно! А не от того ли это, что Арсен Борисыч, после танго на граблях с мадам Тимошенко, накануне первого тура технично переобулся в зеленые мокасины? Погуглите. Какой-то избирательный у нас реформатор получается. Я понимаю, что политика и проституция - сестры, но пределы какие-то нужно же иметь. Да только ради того , чтоб посмотреть на рожу Авакова, когда в третий раз переобуваться придется, я бы победы Пороху пожелал.

Четвертое. Какие новые лица он собирается приводить в большую украинскую политику? Пока что в команде сильно мелькают только рыгионал Разумков, да обиженный министр финансов из кабмина Гройсмана, ах да, еще этот мудила, который учителям 4 кило баксов насчитал, даже фамилии его не помню. Ну и Игорь Валерьевич тыл прикрывает, как же без него. Кто новые? Почему он их прячет? Нормально, если бы кандидат меня уважал, было бы так: “Вот люди, которые меня поддерживают, с ними я буду строить новую Украину без олигархов”. Мы смотрим на людей и оцениваем, насколько серьезно кандидат к нам относится. А не так: “Да все будет ок, не сцыте, голосуйте, а команду я потом покажу, аж 5 человек покажу”. Он вас за кого держит вообще? Да, вас, потому что я на это говно не ведусь.

Пятое. Ваш постулат, что Зеленский не был замешан в коррупции. Ну могли бы сказать хотя бы, что не был замечен, не замешан - это не знаю для кого. Среди вас и вправду есть люди, которые верят, что в Украине или, тем более, в России можно заработать хотя бы один миллион зеленых денег, не участвуя в коррупционных схемах? Что можно получить финансирование минкульта федерашки только за то, что ты вот такой здец какой талантливый? Ну вы блин даете!...

Шестое и последнее. Я смотрел “интервью”, где Зеленский лепит отмазки о своем бизнесе в России. Алексей Сергеевич Горбунов - вот пример того, как поступает патриот. Отменил все съемки, все выступления, разорвал все контракты, потеряв при этом не один миллион, он по-другому не смог, ему болело. А этот мычит: “Ну у это же контракты, вы что не понимаете? Ну это же наши деньги, мы же их там не оставим. Мы их из России заберем и в украинскую экономику и армию вольем”. Ну да, Вова, конечно! Ты же специально для этого оффшоры на Кипре регистрировал! Все же так делают, через оффшоры деньги в Украину закачивают. Ага! Он думает, мы тут и вправду все ослы? Нет не все.

Ребята, давайте помогайте мне, а то самостоятельно у меня получилось прийти только к двум выводам. 
Вывод первый. Его новый телепроект “Я иду в Президенты” получил просто высочайший рейтинг. Именно телепроект, ни штабов, ни встреч с избирателями, ни одного реального интервью, все съемки прошли в одном павильоне на одном канале. Но надо же будет выходить из бункера и начинать что-то делать, а мы ни программы до сих пор не видели, но видели в команде “новые лица времен Януковича”. Одним словом, первый вывод: мы получаем не просто слабого Президента, а ослабление самого понятия Президент Украины.

Вывод второй. Российский олигарх Березовский рассчитывал, что, приведя к власти ничтожество, он будет управлять страной, но почему-то, спустя годы, повесился, но это не точно, и не точно, что сам. Группа белорусских олигархов тоже сильно просчиталась, приведя в далеком 1994 году к власти колхозника. Тоже думали, что кукла-перчатка получится, а оно вон как повернулось, кто отсидел, кого в живых нет. Теперь у Коломойского есть шанс попробовать себя в этой игре. Оно понятно, что пролетариату ни Березовского, ни всех других не жалко, а даже наоборот. Но олигархическая система никуда не делась, они ее просто возглавили и прилипли к трону. Вам в такой стране охота жить?

Мадам Тимошенко та еще проходимка, конечно, но за несколько дней до выборов она сказала: “Зеленский - это тест на политическое самоубийство нации”. Проходимка, но точно не дура.

Я не хочу, чтоб Украина стала первой в мире страной, уничтоженной телевизором. Я не хочу, чтоб тем моим друзьям, которым пришлось с приходом рускава мира в 2014 валить за Днепр, теперь, с приходом диктатуры кретинов в 2019, пришлось валить за Вислу и Одер.

Слава Украине! 
И давайте думать, чтоб в итоге не цитировать нашего ростовского беженца: “Меня кинули, как лоха”.