хочу сюди!
 

Natalia

43 роки, близнюки, познайомиться з хлопцем у віці 35-50 років

Мой дед, фронтовик, орденоносец, командир танка

  • 08.05.21, 10:00
Он был председателем совета ветеранов, поэтому был вынужден выступать с воспоминаниями.
(Про слово "вынужден" почитайте в великолепном художественном произведении "Апофигей".)
Выступал 8 мая, а 9 мая сажал на даче помидоры. Я запомнила, когда нужно сажать помидоры...
Дома про войну не говорил, как-то сказал, что очень тяжело и грязно.
Сосед по даче рассказывал моему мужу, как мой дед был раздосадован, когда в 1965 года учредили День Победы, сосед говорил, что дед сказал "Что праздновать, когда вся морда разбита..." Не ручаюсь за точность слов, дед был очень культурный человек, доцент, историк.
Этот человек сыграл  играет до сих пор огромную роль в моей жизни, потому что я не могу его подвести.
И один раз я выжила, чтобы его не подвести...
Мельник Фёдор Афанасьевич
(1910-1982)


Дед умер 39 лет назад в возрасте 72 лет.
Скажите, кто они, эти сегодняшние "ветераны" ?!!!!

28

Останні статті

Коментарі

18.05.21, 10:18

Человек, знавших что такое честь и достоинство. У Вас был замечательный дед.

    28.05.21, 10:20


    Вечная ему память!

      38.05.21, 10:45

      Вічная пам‘ять.
      Мій батько теж не любив згадувати війну, і день цей не святкував.

        48.05.21, 10:53

        2021-1945=76
        2021-1941=80 додає о ще 8-17 років (діти ж були полковими? )
        і маємо, що це люди 1938-1924 років народження,
        тобто їм 83-97років.
        Нє, ну ще ж мабуть є народжені а війні... там і виховувалися...

          58.05.21, 11:17Відповідь на 3 від Дід Вовтузяка

          Дід. Леніградський фронт. Гаубічна артилерія. Про фронт згадав лише як отримав осколкове поранення від німецької міни. Обстріляли з минометів під час наступу у 1944 р.
          одного бійця з гарматного розрахунку було вбито а другий витягнув його по снігу з лініі вогню і чомусь синком називав.
          Сусідню гармату розворотило ніхто не вижив. Повернувсь додому інвалідом. Після війни знайшов рятувальника, у листі щиро подякував.

          Але не фронт врешті згадува дід, а Ленінград, найбільший жах бачити тіла загиблих від голоду та замерзлих дітей. І загадково казав "Щастя, що не їв ти смаженого вовка". На паради не ходив. Яке таке свято?

            68.05.21, 11:43Відповідь на 1 від GalinaKiev

              78.05.21, 11:43Відповідь на 2 від Андрій1961

                88.05.21, 11:43Відповідь на 3 від Дід Вовтузяка

                  98.05.21, 11:44Відповідь на 4 від ajnbybz

                  Мне кажется, что некоторые люди зомбированы настолько, что даже калькулятор им не аргумент(((

                    108.05.21, 11:44Відповідь на 5 від Саблін

                      Сторінки:
                      1
                      2
                      3
                      5
                      попередня
                      наступна