Кохання безмежне, мов світ

Как - то в вагоне метро какой - то мужчина всем листовочки  раздавал. И мне протянул тоже. Я лицо скривила - достала уже эта реклама, но взяла и вижу, что это стихи: Олександр Високий  "Кохання безмежне, мов світ"  15 кращих  поезій.  На обороте портрет поэта, сайт, емэйл и телефон. Положила я этот листок в сумку,а т.к.во мне "вогонь" уже давно погас, я и забыла про него. А вчера перекладывала вещи в новую сумку и наткнулась на этот листок. Решила в блог написать. 
Вот одно из стихотворений

Я вже не можу жити без страждання,
Бех ніжних слів, без дотику долонь.
Колись іскринка нашого кохання
Переросла в негаснучий вогонь.
І він горить святково і красиво,
Освітлює всі прагнення душі.
Ми віримо в його звичайне диво,
Як вірять трави в весняни дощі.
Ти посміхнулась, тихо притулилась...
Природній жест, а в нім загадка є.
І знову сердце радісно забілось.
Яка ж ти люба, сонечко моє.