Сентиментально
- 01.10.09, 23:01
Вони були одне з одним недовго, певний час, але спогади тривожать їхню душу й досі. Для неї він був перший, а для нього вона була ні першою, ні останньою, а черговою. Вона його кохала без тями: жалілась вечору, котились її сльози на плечі ночі, ранок зустрічав її привітно, а день змушував голосно сміятися. Більш ніхто його не буде так кохати, як вона! Вона – це втілення чогось прекрасного, чарівного. Вона подібна весні. Коли вона йде, то все оживає. Її хода така легка, як молекула щастя. Побачивши її вроду - все затамовує подих. Від неї лине запах червоних троянд. Він же більш подібний вітру. Коли він побачить її з іншим, то на всю силу кричить. Його крик помітний: бурі, торнадо, бархани. Коли ж вона сама, одинока, то він залишає її в спокої, а натомість - мчить куди-небудь, аби знайти нову забаву. Вона не вміє просити вибачення, а він не терпить, коли вона це робить. Їхня зустріч була фатальною помилкою, адже не може злитися воєдино вода та вогонь, сонце та місяць, так само як і людині не дано крила, щоб пурхати у прекрасному небі. Їх поєднало лиш море, чарівне і водночас бурхливе… і більш нічого. Та велика хвиля, що накриває сухий берег, так і вона частенько обіймала його, щоб він і не помітив, ті безсонні ночі, які проводили вони разом, але не тілесно, а лише подумки їхні душі зливалися, як маленькі прозорі краплиночки дощу, що стікають по холодному склу вікна. Вони не створені одне для одного. Хіба ж не можуть цього зрозуміти? Чому ідуть на перекір долі? Чому порушують усі закони? Чому переходять той страшний кордон, який заборонено переходити людям? Вони думають, що їхній любові все під силу. Та ні, вони помиляються, а якщо ж помиляються, то вони – люди… Безжалісні, добрі, нещасливі, гарні, злі, розумні створіння, яким ніколи не вдасться зрозуміти, що таке любов.
-
-
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.
12
Коментарі
Гість: kattybat
11.10.09, 23:04
Сюди б ще додати пісню Бумбокса "Історія"
Мені здається, вона ідеально сюди підходить.
Анюта94
21.10.09, 23:05
Заметка для людей, уставших от беспредела и политики.
Анюта94
31.10.09, 23:07Відповідь на 1 від Гість: kattybat
Якщо є "Історія" скинь, будь-ласка, посилання у гостьову.
Гість: k---
41.10.09, 23:10Відповідь на 2 від Анюта94
как то взгрустнулось, что-то вспомнилось......
Гість: kattybat
51.10.09, 23:12Відповідь на 3 від Анюта94
http://www.zaycev.net/pages/3123/312354.shtml
Натисни на жовтий напис "бумбокс - історія"
SHTORM972
62.10.09, 02:17
Гість: Радуга_Дуга
76.10.09, 19:52
как это похоже на нас. в частности на меня. очень похоже
Oleig
817.10.09, 09:07
Очень жизненно!
"адже не може злитися воєдино вода та вогонь, сонце та місяць" - а надо ли? Если представить на секунду, что это произошло, то что тогда? Как часто мы противопоставляем себя друг другу, когда сравниваем себя и другого с кем-то или с чем-то, или давая оценку. Кто сильнее? Ну допустим огонь, тогда вода испарится, а если - вода - огонь погаснет. Восточная философия не противопоставляет, а дополняет. Если я Огонь, то я могу согреть любимую в тот момент когда она озябла, а если она Вода, то она умоет мою душу, когда на ней накопится грусть и тоска. И потому я не хочу сливаться с моей любимой, я хочу чтобы она была САМА СОБОЙ - и в этом ее ОЧАРОВАНИЕ, а я - САМ СОБОЙ - и в этом мое ДОСТОИНСТВО...А вместе мы как День и Ночь - ЖИЗНЬ...
А в целом Анюта - Ты просто ПРЕЛЕСТЬ!!!
Гість: Вітер свободи
921.11.09, 01:04
Маленька проза... І чогось така сумна! Веселішою будь... А "Історія" таки чудово сюди пасує.
Анюта94
1027.11.09, 18:11Відповідь на 9 від Гість: Вітер свободи
Дякую.
Іще раз дякую. 
Взагалі, я - дівчина весела, проте бувають у житті такі моменти, коли у душі сум витісняє радість... А у даній прозі мені хотілося показати, що люди не здатні зрозуміти чи дати чіткого поняття любові, через сіру буденність зовсім не помічають, що щастя поруч...