[Приєднана картинка]Две дороги, два пути, Словно в косу заплети. Как по млечному пути Звёздною плыть рекой. Две тропы нехоженых, Две судьбы похожие. Только их соединить очень нелегко...

[Приєднана картинка]

[Приєднана картинка]

[Приєднана картинка]

Море звезд…Тишина… Под ногой спит земля - Видит сны, мир огня. Но их нет для меня… Знаю, что вдалеке Ты грустишь обо мне. Море звезд…Тишина… Только двое без сна…[Приєднана картинка]

В твоїх очах відбились небеса... Хоч оченята в тебе не блакитні. Я знаю є на світі чудеса! Пограєм в сніжки якось ми у квітні. З тобою я готова на усе! Лише б триматися за твою руку... Стерплю я все, що доля нам несе, Лише не стерплю я розлуку! В твоїх очах відбився зорепад... Хоч оченятя в тебе, наче зорі. Разом вперед! Й ні крапельки назад! Разом завжди - і в радості і в горі. В твоїх очах усе моє життя... Хвилини радості, захоплення, жалю... Без тебе пусткою здається...

Читати далі...

Наповнена весною, розкрита перед вітром, Сп’яніла ароматом, й відкрита для пригод. Прочитана книжками, що правлять іншим світом, Розгадана за відповіддю серця до незгод. Закріплена лиш рідними і здичавіла відчаєм, Загублена сторонніми, й побачена одним. Стривожена образою, що стала в інших звичаєм. Обмежена правами й не спіймана ніким. Закидана потребами, не згодна з запереченням, Відірвана від світу й утрачена для сну. Обшарпана ваганнями, скитаннями приречена. Наповнена, хоч...

Читати далі...

Завьюженный домик у самой опушки...  Осыпался пепел с решётки камина...  Заваренный чай на две разные кружки:  Твой чёрный, и мой - с ароматом жасмина.  По тёплому полу босыми ногами,  Тихонько, котёнком к тебе на колени.  И, кажется, всё происходит не с нами,  Но молча на стенах сливаются тени...  Альбом... Фалеристика... Сотни вопросов  И точных ответов. А мне интересно...  Уж снег за окном подозрительно розов...  - Который там час? Я заслушалась, честно!..  Весёлое: - Жулик...

Читати далі...

Опівніч без п’яти хвилин. Ліхтар погас… Та світять зорі.. Я знов не сплю. З яких причин? Думки примарились казкові. Знов місяць світить у вікні І заглядає вірно в очі. У ліжку я лежу в пітьмі – Він променем мене лоскоче. Він відбирає в мене сон, А ти, коханий, спи до рання. До мене знов момент прийшов Вже в котрий раз самокопання. Опівніч… Вже без трьох хвилин. А сон мене не огортає. Найбільша із усіх причин – Лежу одна… Тебе немає. Комарова Ольга[Приєднана картинка]

На стекле запотевшем тебя нарисую -  Силуэта прозрачная недолговечность.  Кто сказал, что рисуя я сильно рискую?  Кто сказал: "До добра не доводит беспечность"?  Я люблю рисовать твои губы штрихами,  Глубину твоих глаз...на стекле...невозможно!..  Отрицать эту пропасть без дна между нами...  Мне над нею по ниточке тонкой - не сложно!  Я рисую любовь на стеклянном мольберте -  Пусть рисунок мой ближе к утру испарится -  Ту любовь, что приравнена к жизни...и смерти,  Чтобы ей ...

Читати далі...