Сергій Руденко "Втома"

Сергій Руденко



Втома 
жене до раю, 
Тиснуть 
на душу дні… 
Де тут гріхи відпускають, 
Стомленому мені? 

Звісно – 
хотів би жити, 
Так, щоби 
все – «the best»… 
Тільки, на кого б «згрузити» 
Камінь, чи може хрест?.. 

Друзям? 
Я не бажаю! 
Людям? 
Їм точно – ні! 
Брату? Та я ж не Каїн… 
Камінь і хрест – мені! 

Знов 
сповідаюся літу… 
Літу? 
Кому ж іще?! 
І, єпитимія світу, 
З неба – мені, дощем.