Всё, что ни делается — к лучшему

Однажды один человек попал в кораблекрушение и был выброшен волной на необитаемый остров. Он единственный остался в живых и беспрерывно молился о том, чтобы Бог спас его. Каждый день всматривался он в горизонт в надежде, что увидит плывущее на помощь судно.

Вымотавшись окончательно, человек решил выстроить себе шалаш из досок, которые выбросило на берег после кораблекрушения. Но однажды, вернувшись на берег после поисков пищи, он увидел, что его шалаш объят пламенем: дым столбом поднимался к небу.

Самое ужасное, что вместе с шалашом сгорели все его оставшиеся вещи. Он остался ни с чем. Человек больше не мог сдерживать своего отчаяния и гнева:
— Боже, как Ты мог так со мной поступить? — рыдал он.

Но на следующее утро его разбудил гудок корабля. Корабль плыл к острову, чтобы спасти его.
— Как вы узнали, что я здесь? — спросил человек матросов.
— Мы увидели дымовой сигнал, — ответили они.

Мораль: Всегда есть возможность начать всё сначала! И даже в любом месте, возрасте, не отчаиваясь. Действительно все, что не делается — к лучшему.


пиноколадное настроение

  • 17.07.15, 16:45
сто грязных тарелочек, чашечек, ложечек хаотично скиданных в раковину на кухне
это всё выглядело ужасающе, такая же куча посуды у меня дома не вызвала б у меня такого отвращения
не допитое кофе, не тронутый 1/3 кусок торта "пина колада"
запах котятины и сигаретного дыма в перемешку с ароматом твоих духов
ты говорила, что у тебя есть тренажёр и я его увидела, на нем висело и  сушилось твоё белье
по всей комнате разбросаны твои вещи, приоткрыт не закрывающийся шкаф
когда мы в первый раз с тобой встречались ты была идеально выглажена
волосы заколоты, легкий мейк-ап, элегантная сумка в тон чулков,,,
мне нравилось писать тебе сообщения, твои ответы и фото заводили меня

так не попробовав вкус торта с твоих губ я уехала с мыслью, что это больше никогда не повторится
разочарована и в то же время довольна, что я почти решилась на это ,,,




лиш тому ,,,

  • 16.07.15, 15:13
вона прокинулася першою від приставучих промінців осіннього сонця
вийшла на маленький балкон де стояв в деревяній кадці фікус бенжаміна
потянувшись та пузіхнув вона облокотилася на перила

внизу прокидалося місто, не її місто
траспорт їздив в своєму графіку, пасажири, як завжди, спішили

він притулився до неї всім тілом, на ньому нічого не було окрім літньої ковдри
зануривши обличчя їй в волосся та обійнявши руками за груди
від нього пахло кавою та бажанням кохатися

вгорі було декілька хмаринок та білий слід від літака
листочки вже потроху обпадали кружляючи між деревами

вона обернулася до нього та притулилася він закрив її ковдрою
- чому ти втекла від мене?
- лиш тому, щоб ще більше скучити


причини ,,,

  • 14.07.15, 19:53
добре, що я привязана полиняною голубенькою мотузочкою до причини з назвою "м. с" 
та невидимими нитками до тебе
а то б полетіла далеко за хмари, від всіх, від тебе. Назавжди і тільки сьогодні
не маючи надію на сподівання, та здійснення нереальності
можливо це біг по кругу, а може крок назад. Не знаю нащо, за що і коли,,,
все відбувається так наче наш мстивий ворог пише цей сюжет
не тільки ми вдвох залежимо від його сценарію але ми про це не любимо говорити
того другого світу немає коли ми разом
ми трохи сопротивляємося та трохи з цим справляємося, нам місцями навідь подобається
і інколи частіше ми буваємо щасливими , один від одного та від цього нереального життя,,,

сезонність почуттів ,,,

  • 25.06.15, 09:20

З лип починаючи з самого низу вже почали обпадати перші жовті листочки
В мене в блокноті є засушений листок липи , я його зірвала коли почула від тебе « мені весь час тебе не вистачає»

Троє бджілок дозбірували останні намистинки солодкого нектару сперечаючись між собою за право першої підлетіти до квітки

Дерева мають такий самий колір я це добре запам’ятала як і наші зізнання один одному

Листки падали на землю потім їх поливав мокрий дощ так і наші стосунки мінялися разом з погодою та порою року

Дощ, сніг, закоханість, розчарування, вітер, неможливість,,,

Коли всі листки обпали їх згребли до кучі та скинули в металевий контейнер який ще стояв неподвижно декілька неділь

Кожного разу проходячи повз наших липок я спостерігала за змінами погоди, за змінами наших стосунків,,

від тління в ящику до буйного цвітіння,,,


цветы для М.А -2 или жизнь продолжается

  • 24.06.15, 21:27
теплым, солнечным, чудесным днём числа двадцать четвертого,,, снова курьер искал эМ.А. для вручения букета,,я не могла его принять так как была занята, цветы для меня принимал шеф и искал емкость для этого шикарного букета тоже он,,,спс
смешки, вопросики,,, со стороны коллег
руки уже не тряслись как в первый раз но настроение явно было улучшено во много много раз,, спс
стебли в половину меня ростом я отважно протащила в метро, букет даже пытались сфоткать пьяные тёти))) им тоже спс повеселили
дома даже не нашлось подходящей вазы,, 
даю совет! сначала даме нужно дарить вазу, а уж потом букеты ))))


 


спасибо котуля я тебя люблю


тримаючи міцно ,,,

  • 12.06.15, 14:46
я зашла до тебе в душу тримаючи білі балетки в руках, щоб не залишити слід, тихо та безшумно
промайнувши між реальністью та заховавшись в кущах сподівань
грайливо, ніжно, відважно,,,

те що ми маємо на двох, нікого не допускаючи, тримаючи міцно та прижимаючи до грудей
не на показ, без ціни та з високою собівартістю
зберегти, розвивати, втримати,,,

безнадійно відчувши свою рідну половину, попавши в полон своїх же пасток
роблячи помилки та виправляючи їх знову і знов
надійний, розумний, цінуючий гумор,,,



в десять рядків ,,,

  • 12.06.15, 11:03
сьогодні прокинулася закохана в тебе, закохана в життя
всі буденні справи здавалися незвичними та приємними
вмивання, розчісування, одягання білизни,,,


цікаво, чи не дуже багато я про тебе думаю?!
чи зможу коли це буде необхідно тебе забути, скільки знадобиться для цього часу?!


по дорозі на роботу мене ніхто не дратував, перехожі не плуталися у мене перед ногами
працівники метро та міліціянти були як ніколи ввічливі та посміхалися
в взуття попав камінчик я зупинилася щоб викинути, поруч була клумба з трояндами я занурилася в них


ти даєш мені повітря якє дає мені можливість жити та інколи взлітати
бути кожен день  поруч та не мати змогу отримати назавжди,,,





поруч ,,,

  • 31.05.15, 13:39
ти лежиш поруч не торкаючись мене, але я відчуваю твій подих який лоскоче мої плечі
не потрібно було вкриватися ковдрою бо було тепло,,,
 тепло від нашого почуття один до одного, яке зігрівало
задерта нічна сорочка оголила мої сідниці, ти їх зжимаєш, гладиш, та лягаєш ще ближче
відчуваю твої губи, плечі, руки, живіт, ноги, я повністю відчуваю тебе 
ніжний, турботливий, рідний, мій,,,,


про Ромку,,, детство

  • 26.05.15, 20:42
в деревне у моих дедушек и бабушек (куда ж без них) был соседский парень Ромка (мой папа был его крёстным, ну это я лишнее сказала), короче этот Ромка хотел нас с сеструхой развести на "а покажи пись,,,," мы с ним ударили по рукам и я уже почти приготовилась показывать, как тут моя сестра, а она ходила почти с рождения в детсад и соответственно была осведомлена про такие игры в отличии от нас с Ромкой (мы воспитывались без влияния сада) и тут она говорит
- нет Ромка, давай сначала ты! а потом мы
Ромка был парнем наивным и уж очень хотелось ему посмотреть, в итоге любопытство его не выдержало и он показал
чест слово тут мне память отшибло, ну не помню что там было))))
-А теперь Вы! сказал нам Ромка
- Нет! Нашёл дурочек! Пошли Марин
и мы с сестрой удалились))))
иногда мы с ней встречаемся и вспоминаем этот сюжет с нашего весёлого детства,,,