не плачвимкни новинипросто заведи звичкущоднямолитись за цю країнуякщо тобі це важливотим-то вона й благословеннаце не прокляття їїа благословенняспитай будь-когоале ніне питаймолись

от ще одне. Бердянськ, незважаючи на наявність моря, страшенно схожий на Ковель. аднака.

я взагалі схильна до дежавю. але це щось інше.у моїй картині світу деякі місця мають близнюків. наприклад, "стометрівка" в Полтаві до дрібниць схожа на аналогічну в Миколаєві (вони часом не однаково називаються, до всього?); луцький парк Лесі Українки має молодшого брата - Дубовий Гай у Запоріжжі... мають бути ще. просто не все пам`ятаю.

мені б тебе моя солодка іграшко хоч би на вечір хоч би позичити у всіх твоїх справ у правд і неправд твоїх у гаряче зараз тебе загорнути лік часові втратити а чи повертати подумаю завтра

є певна співачка, не те щоб вона мені подобалася. є певна дівчинка, надзвичайно схожа на цю співачку, неординарна така собі дівчинка. є хлопчик - її друг, втілене ХОЧУ. і я маю причини вірити, що вони саме друзі і тільки друзі. часом, коли чую ту співачку, згадую того хлопчика. якби він був поруч - ХОЧУ навіть не довелося б озвучувати. а так...

після всього переговореного і випитого за цей сонячний день ще більше хочеться писати, навіть якісь рядки складаються в голові, але не дотягуються до паперу.а надихає писати чомусь не той, хто надихає жити... і розриває надвоє: хочеться його побачити - випадково зустріти в місті, можливо навіть поцілувати - і хочеться ніколи його не бачити, щоб його ніколи й не було в моєму світі. але він є. і я почуваюся тим слоном, який "при звуках флейты теряет волю"...боюся, чи не наговорила нині...

Читати далі...

усього що було - не розповісти. не усвідомити. світ перевернувся, якесь таке божевільне щастя переповнює нас обох. ми досі не можемо повірити що ми разом.що буде - не передбачити. можемо тільки сподіватися, насамперед на себе.

...але вчора я забула.і зранку не відразу згадала, що в мого ангела свято.добре що він сам нагадав, мовляв, уже дзвонили, вітали :)

герой попереднього недовірша став сенсом мого життя. буває й таке. а від сьогодні мені вже не доведеться боятися за нього ТАК. не питайте чому, хіба що привітайте нас...

завали (дуже скромні):миска черешень кілька бананів карта автошляхів України і карта Львова мишачий килимок "life is a long song..." (Мертвий Півень) два телефона рекламки з кінотеатра (учора ходила на Wanted!) нова пилка для нігтів коробка і фантики від цукерок "Мулен Руж де Парі"