Наголос і Мова. © Толя весь рік неспинно працював. Він випускник, він прагнув і бажав Іспити скласти легко і чудово. Крім всього іншого і це не випадково, Він Край любив і Мову поважав. Тому навчався, правила вивчав, Щоб Рідною яскраво говорити. І потім щоб ніде не червоніти, Що наголос поставив десь не так. Яке ж то диво і суцільний жах Коли питання в тестах розглядали. Мужі освіти в Толі запитали Де наголос поставити в словах? Наприклад...

Читати далі...

Як часом не чуємо ми очевидне – Легке чи жорстоке, а може огидне?.. Ми тихо вмовляємо, що все на краще І щось розуміємо трішки путяще… А в грудях душа – б’ється мов тая пташка І криком кричить Богом духа монашка. Закрита у грудях, подалі від світу Вона бо все знає – ціну заповіту… Та крик той розстане у вирії гулу. Душа не покине те тіло із муру. Аж поки за нею на відчаю крилах Хтось з ангелів сивих не прийде по схилах… І тихо на руки візьме...

Читати далі...

Ми часто кричимо, що влада в нас гнила! Що ні оці, ні інша не змогла Нам дарувати розквіт, гарний статок… Рахуємо, що у владик курчаток Побільшало не тільки восени… Дивуємося, як вони змогли Людей у кабалу таку загнати… Міркуємо, що треба все ламати Та будувати заново нам все… Аж ось і вибори! І той хто занесе Нам обіцянок більше і пакетів З крупою, хлібом, сіллю й піруетів Із лозунгів тендітно намалює – Того і обираємо! Хвилює Нас в ті моменти власний...

Читати далі...

Ти знову нагадав, що ти існуєш… Наче крізь простір біль мою чатуєш, Що все життя була на глибині… На радість ти існуєш лиш у сні І я на щастя можу прокидатись… Насправді мені нічого боятись Бо то все справа, що давно було. Дивуюся, аж те життя могло Ще більше зруйнувати існування. Запитую, чи то було кохання? Чи просто забавка у молодих руках? Лише тепер опанувала, що в словах Тоді не існувало розуміння. Тоді насправді лиш було хотіння Бо тіло прагнуло...

Читати далі...

Володя. Весна. Радіє вся природа. Її чудова, гарна врода Нам свято щастя принесла. Пасха священна враз прийшла. Святкує все, світ оживає. Збувається хто що бажає, В відродженні бринить душа. До церкви люд весь поспішає. Й Володя йде святити в церкву Свій кошик повний смакоти. З наміром щастя й чистоти Він ставить свічку і хрестами Враз осіняється. Й устами До образів весь припада. Поклони б’є, навіть сльоза З очей відкрито...

Читати далі...

Сєргуня Сєргуня хвацьким хлопцем був. Про нього Луцьк славетний чув. Високий, статний і блондин. На все село такий один! Був кращим він у навчанні, Активний весь на зібранні. Язик підвішений він мав, Про всіх і все він завжди знав. Майнули в радості роки – Веселі зустрічі, дівки. Сєргуня долю обирав, Юристом стати він бажав. Вступає в Університет, Встановлює авторитет. В науки море пізнання Занурюється він щодня. А понад...

Читати далі...

Ти слухав тихо пісню і не бачив, Що я стояла мовчки за спиною. Для мене ти завжди багато значив, А я була для тебе лиш чужою… Ти слухав пісню про своє кохання. Про ту, що ніж встромила прямо в серце, Ту, що розбила ніжні сподівання І душу розтрощила як люстерце… Летіли дні, збігали швидко роки. Я лиш кохала віддано і ніжно. І в почуттях своїх тихенькі кроки Робила обережно та невтішно. Бо ти не прагнув чути ті обійми...

Читати далі...

Моторна наша Греся, діловита. Дивуєшься, ну, дуже працьовита! Кудись біжить, усім допомагає, Про всю рідню тільки вона все дбає! Працює на роботі дуже хвацько. Енергії і сил в неї багацько. Усміхнена, добресенька для друзів. Вертлява – не трапляє до конфузів. Така привітна – просто солоденька, І для рідні й для друзів справжня ненька. Для чоловіка – вірная дружина, Про спільний дбає побут і про сина. Така відкрита, щира і правдива. Не жінка – унікум і...

Читати далі...

Сандро Васильович сидів і нудьгував.У нього добре все – він ні про що не дбав.Була родина, діти вже дорослі,Дружині довіряв він і наосліп.І статки збільшувалися майже щодня,Не набридала і його рідня.Ну, все гаразд. Чого і вам бажаю.Отак він жив в збудованому раюТа муляло спокійнеє життя.Хотілося поривів почуття,Щоб у душі палало і кипіло.Щоб повернути молодість грайливу, Щоб відчувати: Саня – молодець!В житті бурхливому відмінний він плавець.Поміркував і вирішив наш генійВчинок зробити...

Читати далі...

Юрась, коли йому вже стало Років за тридцять й геть промчало Юнацтва легкого буття. Вирішив ніжні почуття, Що у душі десь виникали Й гормони, що в крові блукали Пристроїти комусь за так. Щоб все було так надурняк - Без головних болей, турботи. Поменше, щоб було роботи Й грошей поменше витрачати. Щоб ні про що собі не дбати. А жіночку собі знайти. Щоб з нею іноді туди й сюди… Ну, сексом якби позайматись. Ні, Боже збав, щоб не кохатись, А так –...

Читати далі...