Юрась.©

Юрась, коли йому вже стало

Років за тридцять й геть промчало

Юнацтва легкого буття.

Вирішив ніжні почуття,

Що у душі десь виникали

Й гормони, що в крові блукали

Пристроїти комусь за так.

Щоб все було так надурняк -

Без головних болей, турботи.

Поменше, щоб було роботи

Й грошей поменше витрачати.

Щоб ні про що собі не дбати.

А жіночку собі знайти.

Щоб з нею іноді туди й сюди…

Ну, сексом якби позайматись.

Ні, Боже збав, щоб не кохатись,

А так – отримати своє…

 

Поміркував Юрась потроху.

Ні, вибрати якусь панчоху,

Що вік вже має як він сам

Й дарує мрії небесам

Якось не зручно. Бо проблеми

Й складні життєві теореми

Доводити Юрась не хтів.

Тому він так собі рішив,

Що треба жіночка вже старша.

І щоб вона таки багатша

За Юрася собі була.

І щоб красою враз могла

Увагу швидко привертати.

Щоб вміла ніжненько кохати,

Щоб вся ефектною була.

 

На сайті в рубриці «Знайомства»

Зустрів він все – і недоумство

Жінок, що так і не змогли

Життя збагнути й все брели

Омріяні чимсь дивовижним.

Зустрів і тих, що справді ніжним

Й глибоким почуттям могли

Враз здивувати. Й тих, що сни

За копійчину продавали.

Були і ті, що все ж бажали

На сайті доленьку знайти.

Юрась зрадів, що навіть йти

Йому нікуди не потрібно.

Сиди і всім одне дослівно

Листами в вірті розсилай.

А потім відповідь чекай.

«Швидко пристроюсь я на диво», -

Мовив Юрась і враз сміливо

На полювання почвалав.

Писав, чекав, знову писав

І на побачення приходив.

Час швидко плинув. Не знаходив

Юрась, що в мріях малював…

 

Аж ось нарешті, наче та –

Струнка, вродлива і проста.

Без закидонів, не манірна,

Розумна, в прагненнях помірна.

Квартиру має, добрі статки.

Юрась одразу всі нотатки

І цілий список із жінок

Порвав. І ось собі вінок

З лавра листків одяг святково.

І малював так кольорово

Майбутність і своє життя.

Був певен – ніжні почуття

Тут будуть враз обов’язково.

Але завчасно, достроково

Мрії реальністю були.

Коли нарешті поряд йшли

Юрась і Муза з інтернету,

Він не чекав того сюжету,

Що Музі він не до смаку.

І довго він ще дійсність ту

Не розумів з відчаєм в серці.

Відбилося в житті – люстерці

Прагнення з хитрістю за так

Пристроїтися надурняк.