Похмілля

  • 10.02.16, 20:03
Ой, як херово!.. Як не гарно!..
Зашить би клятії вуста
за те, що вчора, в дупель п’яний, 
гаранту написав листа… 
 
Згадаю – сам собі не радий…
Утік, напевно, розум мій!..
Почав зі слів – не діждеш, гаде,
ти Україну у ярмі! 
 
А потім понесло… Поперло…
Неначе з ланцюга зірвавсь!
Кажу, годуй ті «денеери»
з свого мільярду! Щоб ти всравсь! 
 
А я заробленого хліба
не дам падлюкам ні шматка!
Ти хоч припни мене на дибу – 
не дам ні гривні мудакам! 
 
Тут тільки здихалися  «ригів»!
Нема чим залатати дір!
А ти неначе той барига
у злодіїв купуєш мир! 
 
Від тебе, друже, тільки горе!
Куди не плюнь – дебіл, чи жлоб!
То, бля, генштаб, то прокурори…
Банкіри, навіть!..  Мать їх в йоб! 
 
Ще трохи, бляха, і зіп’юся!
За що торкнешся – все гниє!
З таким життям моя Маруся
вже й по суботам не дає! 
 
Скажи, навіщо нам причепи,
що пхає ботоксний царьок ?!
Чи нам кацапські треба «скрепи»?!
Чи тричі проклятий «совок»?! 
 
І на хера «особий статус»
тим, хто вганяє нас в гроби?!
Чи в тебе люди – що з Донбасу,
а решта -  бидло і раби?! 
 
Не діждеш!.. 
Далі, замовкаю… 
Бо на тверезу - не з руки…
І сам не думав, що бувають
такі цікаві матюки… 

Вступ до "БеПеПе"

  • 10.02.16, 19:56
Тікає годинник, як скажений…
Жінка пригорнулась, і хропе…
А мені не спиться… Завтра в мене
день важливий – вступ до «БеПеПе». 
 
Тільки от  близькі тому не раді.
І не віриться усій моїй рідні,
що вступлю – все буде в шоколаді,
а не так, як зараз – у лайні. 
 
В Блоці тому всі поважні члени!
Мільйонери скрізь, куди не ткни!
От і я в цій партії, напевно,
стану олігархом, як вони! 
 
І до речі, там своїх не садять,
якщо навіть вкрасти міліард!
Бо мєнти, і судді в шоколаді
від кашкета, аж до самих п’ят! 
 
Буде в мене хата в Конча-Заспі!
Жіночка прислугу набере…
Бо Гарант усім дарує ласку,
хто діжки на «БеПеПе» не пре! 
 
Може й депутатом навіть стану!
В них і пільги, й купа вихідних!
І на чорта всі оті «майдани»,
якщо можна жити і без них?! 
 
Головне – це тицяти всім дулі,
хто помиї на Гаранта льє! 
Треба ж поборотися, а хулі!
За благополуччя, за своє! 
 
Скільки ж можна лиш спостерігати,
як крадУть?! Самому вже пора!
З мене досить! Завтра, о дев’ятій ,
я вступлю до партії Петра! 
 
Лиш одна проблема – жінці в вухо
нашептали люди новину…
Каже - там усі продажні шлюхи!
Як уступиш – з хати прожену! 
 
Я їй – не хвилюйся, моя мила.
Скоро будеш плавати в у.є.!
Краще, може… цеє… закортіло… 
- Зникни! Хай Гарант тобі дає!..
........................................ 
 
От такі-то невеселі справи…
Мрія утекла за горизонт…. 
Кажуть, можна жити на халяву,
уступивши у «Народний Фронт»!..

Привіт від Сотні

"Меня часто спрашивают: "За что мы сражаемся?" Могу ответить: "Перестанем сражаться — тогда узнаете."" (У. Черчилль) 
 
По справам був в столиці я сьогодні.
Упоравсь швидко. Електричка – в сім.
Щоб вбити час, я вирішив до «Сотні»
піти у гості, і вклонитись їм… 
 
Та, чесно кажучи, не їздив би я краще…
Бо лиш у очі їхні зазирнув,
то зрозумів, мене питають – нащо
у двадцять літ лягати нам в труну?! 
 
За те, щоб ті, які нас катували,
могли жиріти в Раді дотепер?
Чому на волі всі регіонали?
Чому існує кляте «денеер»?! 
 
Забракло пороху?! Чи, може, хата з краю
у вас, невдах, стоїть і до сих пір?!..
Потупив очі, і кажу: 
- Не знаю…
Напевно,  боїмося «руський мір»… 
 
Напевно, не бійці ми – «дипломати»…
У Мінську мир підписано немов…
МабУть,  безпечніше туфлю поцілувати,
чим за свободу проливати кров…. 
 
У нас же сім’ї, справи, та робота…
І воювати ми іще слабкі….
Піду, напевно, я… Бо майже шоста…
Та й душу рве від сліз, і матюків… 
 
- Згадай про нас, як будеш наодинці
прислужувати клятим москалям…
Та передай привіт всім українцям! 
Бог їм суддя! 
– Спасибі…  Передам…   

Триста поцев

Спит страна…Гаранту не до снов…
Не съюлИть, не съехать на попятной.
Не хватает пары голосов,
чтобы сделать Путину приятно… 
 
Где ж их взять-то?! – думал президент –
Сколько ж мне «лимонов» предложить-то?!
Ведь всего делов – зелёный свет
Вовкиным шестёркам до корыта!.. 
 
Давит Запад… - Мистер, ё-ма-ё!
Прекращай торговлю, блин, хлебалом!
Нас твоё извечное нытьё
по-кадык  уже заколебало!.. 
 
Хорошо им языком трепать
из парижей, боннов, или штатов.
Подсказали б лучше, где мне взять
триста малахольных депутатов! 
 
Но, увы… Слезою не пронять
ни ЕЭС, ни Путина с Обамой…
- Конституцию, Петро, пора менять!
Остальное мы разрулим сами! 
 
Спит народ… Гаранту не до сна.
Всё ему свербит, и всё неймётся.
Что, блин, за ущербная страна!
Даже триста поцев не найдётся!.. 
 
А на утро всё и началось…
Ожила, и забурлила Рада!..
……………………………………….
Триста поцев всё-таки нашлось.
Видимо, страна у нас – что надо! 

Піпл хаває

Продерши, після свята, свої сліпи,
ковтнувши «пепсі-коли» може з  кварту,
я біля тєліка, як кожний чесний  піпл,
зайнЯв свою відповідальну варту! 
 
На «5-му»  - уславлюють поправки,
які вніс президент до «Основного».
Для піплів там і справді море хавки.
Там, що не день – «велика перемога»! 
 
Ввімкнув  на «Интер». Ой! Олег  Газманов,
з Кобзончиком виспівує про море!
Для нас, для піплів, «Інтер» - це нірвана!
Лиш там побачиш  «кроликів»,  і Лорак! 
 
Пройшовся по  новинам в  «Україні».
І справді, не канал – «мєчта поета»!
І зрозумів, що є два бога нині: 
один - Христос, а другий – це Ахметов! 
 
Знов на «плюсах» бомблЯть Саакашвілі,
як наче він їм влив за шкіру сала.
Напевно, що ведучі  й на могилі,
аби він вмер, у нього танцювали б. 
 
«Суспільне» -  уряду  складає свої оди.
Як виявляється, реформи – не пропащі!
Тому, ми всім згуртованим народом
повірили: без грОшей  навіть краще! 
 
Давненько Кучму з Пінчуком не бачив.
Ввімкнув ICTV – живі ще, Богу слава.
Але ж яке життя у них  собаче –
уболівати не за себе – за державу! 
 
Коротше кажучи, що бачив – те і хавав.
Бо я ж є піпл, і постійно хочу їсти!
«Біс», Яценюк! Петруха – біс, і браво!
Годуйте нас надалі, товариство!

Нелепо как-то...

  • 04.01.16, 18:35
Нелепо как-то… Как-то странно очень…
Своих не ценим… Гробим… Предаём…
А тех, кто в Украине жить не хочет,
не выдворяем - землю отдаём… 
 
И цель, как будто бы, у нас благая…
И миллионами одобренный кумир…
И всё равно уверенно шагает
по Украине блядский, русский мир… 
 
Наверное, мы где-то дали маху.
Или вручили волю дуракам,
что вместо «москали, идите нахуй»,
у нас выходит «москали, велкАм»… 
 
Нелепо как-то… Может, нужен стимул –
«двухсотый» или сын, или отец,
чтоб из песка свою «макитру» вынуть,
и перестать бояться, наконец?! 
 
Какое там!.. Ведь мы от них слабее!
У нас же сил пока не хватит, блядь,
чтоб воевать с «великою Рассеей»!..
Да и не в моде нынче воевать! 
 
Надеемся на помощь заграницы,
на вышедший с похмелия Донбасс.
на чудо, что когда-нибудь случится,
и Путин сам в ЕЭС отпустит нас! 
 
Всё как-то странно… Праздники… Салюты…
А под Авдеевкою бьют по пацанам…
Но не колышет это нас, как буд-то.
Ведь не родные дети гибнут там… 
 
У нас всё тихо. Мир у нас «по-мински»!
Уж и не вспомнить отчего «сыр-бор»!
И даже след пропал уже  российский,
что на Майдане виден был в упор… 
 
Нелепо как-то…Задвигаем шторы
от чьей-то уничтоженной судьбы…
Надеемся на Бога, волонтёров,
оправдываясь тем, что, мол, слабы… 
 
Видать письмо турецкому султану
не мы писали, мать бы его в ёб…
Не мы клялись народу и Майдану,
что если куля в лоб – так куля в лоб! 
 
Нелепо как-то… Как-то странно очень…

Колядка від Grefona

Відчиняйте, пане,  хату,
бо на дворі вітер дує!
А за це я вам багато
усього наколядую!
І здоров’я, Вам, і сили,
щоб не купувати ліків,
бо на них якісь дебіли
встановили ціни дикі!
Я наврочу вам достатку,
щоби всі були веселі!
Щоб про лихо навіть згадки
не було у цій оселі!
Щоб ніякий сраний уряд
не забрав останнє знову!
Щоб зростали в хліві кури,
свині,  вівці, та корови!
Я усім грошей  наврочу,
щоб не плакати над ними.
Щоб збувалось ваше «хочу!»
без «безвізових режимів».
Я нашлю на вас гараздів,
щоби не смоктало в шлунку.
В гаражі – усім по «Мазді»!
А у банку – по рахунку!
Побажаю вам,  віднині,
мудру, не брехливу владу!
Щоб нарешті в Україні
зажилось усім до ладу!
Щоб прокляті «риги», «гєпи»
«денеери», та «кримнаші»
відшукали свої скрєпи
у в’язниці, на параші.
У пророцтвах своїх щирих,
я дійшов таки до суті – 
всім добробуту і миру!
І нехай подохне Путін!
Я окрилено, натхненно
плів з колядок цих узор! 
Дайте ж  п’ятака у жменю,
чи мільйона на офшор! 

Желаю, чтоб!

  • 30.12.15, 18:22
Пожеланий скопилось уйма!
Растуды этот год итить!
Санте крепко придётся думать,
как их можно осуществить! 
 
Значит так, блин… Бомбят, поскольку…
Пожелаю бойцам АТО,
чтоб ни пули им, ни осколка!
Чтоб «котлы» им не рыл никто! 
 
Чтоб патронов всегда хватало
на сакрально-совковый хлам!
И чтоб звёзды для генералов – 
не по харям, а по мозгам! 
 
Пожелать я хочу Европе,
ради дружбы, и мира для,
не вилять  европейской жопой
перед карликом из Кремля! 
 
Такова есть реальность наша,
селяви, типа, ё-ма-ё - 
если в дёсна целуешь Рашу,
то готовься, брат, под ружьё! 
 
Вот бы мудрости депутатам!
Ну, а пану Яценюку –
чтоб он жил на мою зарплату,
и с тарифами к потолку! 
 
Президенту, один совет дам –
с нами честным будь в этот год.
Потому как, увы, конкретно
подустал от вранья народ. 
 
Да! Чуть-чуть не забыл, я вроде, 
про шизоидное «Хуйло».
С новым годом тебя, Володя!
Просто сдохни. Всего делов. 
 
Ну, а всем нам желаю счастья!
Не тупить нам всем! Не хворать!..
……………………………………………………..
Я, возможно, загнул отчасти…
Старый Год начал провожать…

Очередь в облака...

  • 15.12.15, 17:44

Очередь - в облака... 
Друг мой пришёл из армии 
"Грузом двухсотым"... 
Кладбище... Холмик земли... Берет... 
Это ли не тоска?! Есть ли сюжет печальнее,
чем погибать от пуль в двадцать неполных лет?!

Очередь - в облака...
Женское общежитие...
Танцы под «Обійми мене…» Славки Вакарчука…
"Козочка", от ментов, на старике «Юпитере»...
Месиво под Дебальцево…
Вырванная чекА…

Очередь - в облака...
Толку с неё теперь уже?!
Разве что Богу - в задницу! Только ведь не достать...
Гладит беретку мать... 
Ласково гладит, бережно...
Лишь бы не зареветь...
Лишь не завыть бы...
Блядь...

Лист з того світу

  • 11.12.15, 20:50
Ну, як ви там?! Напевно, що нівроку
усім вам!.. Видко, недарма
ми гинули в свої сімнадцять років
за світ, в якому нас уже нема…
За світ без шахраїв, та без «понятій»!
Без «братського», дрімучого совка!..
За це і справді варто йти під кулі , браття,
якщо ми не раби… І не чекать
допоки хтось нам подарує волю,
та незалежність в жмені принесе!
Така вже, браття, випала нам доля -
шаблюкою виборювати все!..
То, як тобі живеться, мій народе,
без лицемірних «ригівських» падлюк?!
Напевно, вже за гратами уроди,
де їм і місце! Як там Яценюк?
Я чув його обітницю про «кулю».
Іще живий був… Сєня здивував!
Надіюсь, він тепер не скрутить дулю
народові, якому присягав…
Напевно, ви обрали собі владу
не з бувшого слизького шакалья.
Бо то була би сама більша зрада
Майдану… В це не вірю я!
То як же вам живеться, українці?!
Ви не щадіть мене! Кажіть у всій красі, 
чи з спільною бідою наодинці?
Чи з однією радістю - усі?
Чи вже нема ні пороху, ні кремню,
щоб повернути волю з небуття?
Я не повірю, що  були даремні
всі наші Богу віддані життя!
Не вірю, що бої несамовиті
були до сраки… Господи, прости…
Скажіть мені! Бо й на тім світі
не зможу собі спокою знайти…