Світанок

Це сталося, коли злетіла 
У небо місяць – птиця ночі. 
Коли весь світ і моє тіло 
Зірки пронизали дівочі. 

А я стояв у існуванні, 
Прибитий світлом й темнотою, 
Бо це прийшло перше кохання… 
Не вірю! Сталось це зі мною. 

Та залишився спогад тільки 
Про серце штурмні ті хвилини… 
І опускаються повіки, 
І сльози мимоволі ринуть