Закон конфлікту і гуманістичної діяльності. частина 2

Normal 0 21 false false false MicrosoftInternetExplorer4

Що стосується механізму взаєморозуміння, то можливо воно виникає від резонансу відповідних складових частин свідомості, а взаємодія – його продовження. І навпаки при непорозумінні виникає пересторога, вичікування, ігнорування, чим утворюється передконфліктна ситуація. Примітним стосовно цього є вислів Конфуція: «Поговорити з людиною недостойною означає втратити лише слова, а не поговорити з людиною достойною, означає втратити цю людину», (тобто можливість порозуміння). Довготривале, навіть несильне непорозуміння або надмірно сильне і швидке – може стати нестерпним, а потім перерости в бурхливу протидію, тобто виникне конфлікт.

         При високому рівні свідомості сторони намагаються вийти з конфлікту, створюючи умови, зв’язки для нового взаємовигідного порозуміння. Для цього спочатку потрібна спільна відмова від шкідливих намірів і дій. В затяжному, важкому конфлікті великі втрати енергії. Він може перерости в боротьбу з метою компенсації понесених втрат, задоволення амбіцій, ідей, принципів, зазіхань, захоплення трофеїв. Тому, що «метою будь-якої війни є грабунок» - вважав Вольтер. Щоб гарячі локальні конфлікти не переросли у глобальні, практикуються різні заходи врегулювання і навіть придушення.

 На основі викладеного даємо таке визначення поняття конфлікту:

         Конфлікт, як прояв людської діяльності (Е) – це процес швидкої, бурхливої (V), тривалої (T)  протидії (ворожого ставлення, протиборства) у вигляді хвилювання, стурбованості, сварки, бійки, бою, війни особистостей, груп, прошарків суспільства, держав внаслідок надмірного, нестерпно сильного(F) непорозуміння (втрати надій, образ, утиску інтересів, збройного зіткнення, військової агресії). Тобто, це перетворення (генерація, вибух, поглинання, знищення) сторонами психологічної  і іншої енергії (ресурсів, території, людей).

         Це відповідає відомим фізичним формулам:

А= Р Т=F V T = F S|T T= F S    де,                                      (4)

А – робота еквівалентна енергії Е; Т – час; F – сила; V – швидкість; S – шлях.

         Тобто, закономірно, що:

Кількість енергії (ресурсів, території, людей), втраченої в конфлікті, пропорційна силі утиску інтересів сторін, швидкості протікання його і тривалості або силі утиску інтересів і протяжності шляху до руйнівної мети.

         Аналогічно:

Кількість збереженої енергії (ресурсів, території, людей), при припиненні конфлікту або виході з нього, пропорційна силі доброї волі сторін, швидкості порозуміння і припинення  його або силі доброї волі і скороченню шляху до будівничої мети.

         На відміну від цього «гуманістична педагогічна взаємодія – це завжди взаємодія діалогова, творча, особиста і індивідуалізована. Вона забезпечує не просто передачу деякого змісту (оформленого у вигляді знань, навичок, умінь, способів дій) від учителя учням, але їх спільне зростання». (6)     

         Нарешті можна стверджувати, що свідомість людини поєднує в собі можливість руйнівної і будівничої діяльності залежно від вмотивованості, розуму чи недорозвинутості та інших чинників названих вище, а корисна, творча інтуїція, діяльність  вселяють надію на кращі сподівання. Добрим дороговказом у цьому відношенні є вислів: «В старовину найбагатшими країнами були ті, природа яких була наддостатня, тепер найбагатші країни ті, в яких людина найбільш діяльна ». (7) Потрібно також мати на увазі важливу вірну думку про те, що «рух можливий у конфлікті, який тому не має виключно негативного значення. Де немає руху, немає життя».(8) Бо якщо V=0 у формулі (4), то й добуток, робота буде 0. А при протилежній межі, припустивши, що V дорівнює нескінченність, робота  дорівнює нескінченність. Але це нереально. Проте очевидно, що наприклад, від пострілів кінетична енергія руху всього кількаграмових куль діє вбивчо. Тому, крім приведених вище орієнтирів дуже важливими є моральні (найперше з точки зору совісті, гідності, справедливості), масштаби, а головне практичні результати діяльності. Включно з інтерпретаціями процесів.  З точки зору руху, як змін взагалі, пропонуємо авторський проект оновленого Гімну України. Тільки текст, необхідні слова, замість архаїчних слів і сенсів у кількох рядках, без чіпання досконалої мелодії. Найважливіше, щоб Гімн України починався словом н е в м и р у щ а…, оптимістичніше. Бо слова «ще не вмерла…» навіюють журбу, розпач притаманні справді трагічному становищу України в час написання вірша, затвердженого потім як Гімн. Сподіваємось, що проект оновленого Гімну України буде підтримано. (Як звернення його надіслано у високі державні інстанції).

     Звісно, що людям доводиться долати труднощі, адаптуватися, відігравати певні ролі у житті. І вони прагнуть розуміти сенс своєї діяльності та бути  щасливими. Даємо визначення поняття щастя, не як омріяної жар-птиці (бо пуста мрія – це думка без їжі):

     Щастя – це високоемоційний стан людини в натхненній корисній діяльності, згідно своїх можливостей, якими б вони не були, з відчуттям досягнення задоволення, радості, інколи ейфорії чи навіть тріумфу.

         Узагальнюючи викладене, даємо формулювання закону конфлікту і гуманістичної діяльності:

         Кількість руйнівної енергії (ресурсів, території, людей), втрачених у конфлікті, пропорційна його масштабу, силі утиску інтересів сторін, швидкості здійснення та тривалості; і збережена кількість – пропорційна масштабу, силі доброї волі, зменшенню тривалості, тобто швидшому порозумінню, через усвідомлення необхідності стриманості, безперспективності продовження конфлікту, чи врегулювання, доцільніше до початку непоправних втрат, і навіть придушення, а при гуманістичній безконфліктній взаємодії пізнавальна інформація накопичується, осмислюється і з часом реалізується в роботі, творчості – будівничих досягненнях.

     Тому всім, а особливо лиходіям, зловмисним чи мимовільним ініціаторам конфліктів варто не забувати, що як виразився ще Бекон «зусилля на хибному шляху примножують оману». Тобто, часто це буває собі дорожче ніж іншим – опонентам, конкурентам, суперникам, ворогам.

     Отже, розглянуто осявання і конфлікт – прояви інтуїції, свідомості. Уточнено визначення понять інтуїція, свідомість, конфлікт, щастя. Математичними формулами обґрунтовано суть конфлікту. І пропонується авторський проект оновленого Гімну України. В певній мірі, автор по науковому і як «поет здобуває істину…» (8).  Головне, що в результаті зформульовано закон конфлікту і гуманістичної діяльності.

         Це має пізнавальне значення і може давати корисний навчальний та соціальний ефект.

         (Статтю подано для публікації в науковому виданні).      

Кінець частини 2

/* Style Definitions */ table.MsoNormalTable {mso-style-name:"Обычная таблица"; mso-tstyle-rowband-size:0; mso-tstyle-colband-size:0; mso-style-noshow:yes; mso-style-parent:""; mso-padding-alt:0cm 5.4pt 0cm 5.4pt; mso-para-margin:0cm; mso-para-margin-bottom:.0001pt; mso-pagination:widow-orphan; font-size:10.0pt; font-family:"Times New Roman"; mso-ansi-language:#0400; mso-fareast-language:#0400; mso-bidi-language:#0400;}