Віктор Янукович оголосив нові cоціальні ініціативи. Доручив уряду підняти пенсії, зарплати, виплатити по тисячі гривень вкладникам Ощадбанку СРСР. Вважає за необхідне запровадити податок на багатство. Також обіцяє державне фінансування кредитів на житло під 2-3 відсотки річних.

— Усі соціальні виплати будуть дуже обмежені й триватимуть лише у передвиборний період, — вважає президент Центру ринкових реформ Володимир Лановий, 59 років. — Чому наші дбайливі керівники не виступили з цими ініціативами два роки тому? Бо державні фінанси в кризовому стані, бюджет не виконується і тріщить по швах. А так соціальні  обіцянки можна буде згорнути після парламентських виборів восени цього року.

Чи суттєво збільшаться пенсії й зарплати?

— Уряд давно заборгував нашим пенсіонерам та іншим соціально незахищеним верствам. Пенсій не підвищують уже третій рік. За цей час вартість життя для пенсіонера зросла приблизно на третину. Уряду навіть не вдасться повернути рівень життя пенсіонерів на докризовий період. Нинішні "підвищення" — це подачка.

Візьміть виплати на дитину при народженні — вони розбили її на частини і розтягнули в часі. А сенс закону був у тому, щоб дати у перші дні життя малюка допомогу, за яку батьки могли купити йому їжу, одяг, ліки, меблі.

Яка ваша думка щодо компенсацій вкладникам Ощадбанку, так званої Юлиної тисячі?

— Обіцяють шести мільйонам громадян повернути вклади — дай Боже, хоч мільйону дадуть. Хто це проконтролює? Ніхто! Ощадбанк у передбанкрутному стані. Міжнародні агентства дали йому негативний рейтинг. Ніхто облігацій Ощадбанку не купує.

Є два виходи з цією тисячею. Або Нацбанк надрукує додаткові гроші і роздасть їх вкладникам. Або ці кошти заберуть у іншої частини населення з інших урядових програм.

Чи суттєві надходження до бюджету дасть податок на багатство?

— Немає жодного законопроекту від уряду або президента щодо оподаткування "багатства", прибутків в особливо великих розмірах, нерухомості, величезних ділянок землі. Жодного! Це суцільний блеф. Влада продовжує грати з народом у підставного дурника.

Хай би підняли оподаткування дивідендів та інших прибутків з майнових прав. Люди з тисячі гривень зарплати віддають 15 відсотків податку, а ті, хто отримав дивіденди на 900 мільйонів — платять лише 5 відсотків. І все законно!

Хай Янукович платить за своє "Межигір'я" — за землю, нерухомість. Нещодавно мене питали: як вийти з кризи Новим Петрівцям ? Бо село бідніє, а навколо величезні маєтки. Накладіть податок на нерухомість і віддайте його селу. Тоді і село буде багате. "Межигір'я" має фінансувати Нові Петрівці, а не навпаки.

Чи реальні обіцянки президента щодо пільгового іпотечного кредитування?

— У нас уже був Фонд молодіжного житлового кредитування, де частину грошей на квартири мала давати держава. Відомо, що грошей там дуже мало, що фонд не виконує своїх зобов'язань з фінансування. Навіть дали ордери на житло, а воно не побудоване. Всім зрозуміло, що права на пільгове житло отримують "свої", а не "чужі" діти. Це корупція махрового типу.

У нас банки видають кредити під 30-40 відсотків. За останній час відсотки зросли в 1,5-2 рази. Про яке житлове будівництво з 2-3 відсотками може йти мова? Банки зараз на мілині, будівельники в банкрутах, житлове будівництво зупинилося. Влада не будує жодного нового об'єкту й обіцяти житло не може в принципі. Дуже смішить звіт Азарова, що торік у п'ять разів зросло будівництво порівняно з попереднім роком. Хіба він не знає, що 2009 року будівництво впало в 10 разів?

Кредити на житло можуть бути дешеві тільки за умови фінансової стабільності, ринкового функціонування грошових ринків, а не адміністрування їх державою.

Чому президент виступив з цими ініціативами саме зараз?

— Є така традиція, що президент раз на квартал має проводити засідання Кабміну, щоб показати своє володіння проблемами і контроль над урядом. Йому написали кілька пропозицій, щоб він просто не відсидів мовчки на Кабміні. Якщо уряд не впорається, він його покарає. Так і станеться.

Ірина РИБАКОВА
http://gazeta.ua/articles/comments-newspaper/_podatok-na-bagatstvo-ce-sucilnij-blef/426502

Цей тиждень в Оттаві пройшов під знаком України. Комітет у закордонних справах нижньої палати канадського парламенту провів слухання щодо України, а згодом у канадській столиці зібралися учасники міжнародної конференції «Україна на перехресті». За подіями спостерігала колишній директор відділу зв’язків із громадськістю Канадської комісії з прав людини, а нині одна з активісток Канадського комітету на захист демократії в Україні Оксана Башук-Гепберн, яку Радіо Свобода запросило до розмови. На її думку, канадська політична еліта ще не має чіткої відповіді на те, як ефективніше сприяти демократичним процесам в Україні.

У Канаді живе понад мільйон канадців українського походження, тому там традиційна увага до того, що відбувається в Україні. Оксана Башук-Гепберн була присутня на слуханнях у канадському парламенті, де упродовж чотирьох годин цього тижня обговорювали становище в Україні. Канадських політиків від влади та опозиції найбільше турбує доля ув’язненого українського екс-прем’єра Юлії Тимошенко. Раніше прем’єр-міністр Канади звернувся з листом у цій справі до українського Президента.

Янукович не прислуховується ані до європейського, ні до північноамериканського, ні взагалі до демократичного світу

«Виглядає, що пан Янукович не прислуховується ані до європейського, ні до північноамериканського, ні взагалі до демократичного світу у цій справі. І тут є побоювання, що будуть негативні наслідки», – вважає Оксана Башук-Гепберн.
 
[ Читати далі ]

Около 300 чернобыльцев из Черкасской и других областей собрались в Черкассах, чтобы выразить протест против социальной политики правительства.
На акцию пригласили председателя Европейской партии Украины Николая Катеринчука и координатора общественного движения "Гражданское сопротивление" Александру Кужель. Озвучку для акции предоставили областные коммунисты. На акции были флаги Компартии, "Фронта Змін", Украинской народной партии. Накануне митинга активисты собирались начать бессрочную голодовку.
"Мы здесь не случайно, не потому, что выборы скоро, и я, и Катеринчук еще с осени постоянно поддерживаем протестные движения чернобыльцев и афганцев. - говорит Кужель. - Я и в Донецк летала, и в Киеве под Кабмином в первых рядах была. Обращаюсь ко всем присутствующим: не голодайте, берегите свое здоровье. Для этой власти будет лучше, если мы все подохнем. Они ждут этого. И не смотрите, что нас на площади немного. Мне ежедневно звонят люди, пишут письма. Они говорят, что не имеют средств даже на митинг приехать".
Николай Катеринчук объявил, что на весну запланированы масштабные акции протеста в Киеве. "Ко мне на каждом митинге подходят и спрашивают, когда вилами пойдем власть брать. Я им говорю - покажите мне свои вилы и я пойду бок о бок с вами, - обращается к собравшимся Катеринчук. - Сегодняшнее вече должно быть определенным толчком с привлечения к политической ответственности тех, кто наступает на права граждан. Эта власть должна понять, что за свои действия нужно отвечать". Глава организации "Чернобыль - 86" Александр Петренко зачитал резолюцию митинга. Он отметил, что в случае невыполнения требований 26 апреля в Киеве состоится уже всеукраинская акция протеста "Киевский Чернобыль".
"Сегодня утром общалась по телефону с дочерью Тимошенко. Сказала, что еду в Черкассы. Она передавала всем привет". - говорит Александра Кужель. Потом кричит "Юле - волю".
"Сколько хожу, а такого еще не видел, чтобы под красными флагами "Юле - волю!" кричали", - говорит один из участников митинга.

http://censor.net.ua/news/199929/cherkasskie_chernobyltsy_grozyatsya_poyiti_na_kiev

Віктор Янукович заявляє, що «зустрічі прем’єра з лідером опозиції мають бути регулярними». Це не моя вигадка і не помилка журналістів у цитуванні. Це слова Януковича. Щоправда казав він це наприкінці 2007-го.
Тоді у статусі лідера опозиції він заявляв:

 Щодо зустрічей (уряду і опозиції), безумовно, цей механізм повинен працювати. Найближчим часом будемо обговорювати, як побудувати такий системний підхід в стосунках влади й опозиції. Зустрічі повинні бути системними... прем'єра, лідера опозиції, опозиційного уряду і нині діючого уряду. Ну і безумовно зустрічі з головою держави також повинні бути. (Українська правда, 24.12.2007)

Після цієї заяви вже наступного дня відбулася зустріч опозиціонера Януковича з прем'єром Тимошенко.

Системна робота влади і опозиції...

Ще з виборчої кампанії 2004-го усі ми знаємо, що Янукович – послідовний)))
Від своїх слів він – ніколи не відмовляється. «Донбасс порожняк не гонит»!
А Межигір’я?
Зараз опозиція вимагає зустрічі з президентом. Окремої.

А той чи-то боїться, чи-то вважає нижче свого статусу зустрічатися із якимись там головами опозиційних фракцій. Коротше пропонує щось зовсім інше: зустріч з керівництвом парламенту та усіх фракцій…
Але якщо Янукович такий послідовний, як нам розповідають, то він має зустрітися/зустрічатися із лідером опозиції Юлією Тимошенко. Тому чекаю на таку зустріч!
Що ви кажете: вона не може поїхати з Качанівської колонії на Банкову? Тоді нехай кортеж їде у зворотньому напрямку. Корона не спаде. І кажучи словами того ж таки Януковича-2007 «такі зустрічі повинні бути системними і регулярними».
Чому? Поясню знову ж таки словами Януковича зразка лідера опозиції 2007-го: така співпраця має підняти рівень відповідальності влади перед суспільством.
Чи може Янукович хоче опустити рівень відповідальності влади перед суспільством?

Янукович опускає владу перед суспільством?

 І на останок… так би мовити «доб’ю» тему послідовності Януковича.
25 грудня 2007 після зустрічі з Тимошенко Янукович прокоментував урядові призначення. Тоді Олег Дубина очолив Нафтогаз, Сергій Буряк – податкову, а Валерій Хорошковський – митницю.
Так от тоді подібні призначення Янукович вважав «неприпустими»: Якщо представників великого бізнесу залучають для роботи в державних установах із великими фінансовими потоками, це неприпустимо, ці кадрові рішення не підуть на користь державі (Українська правда, 25.12.2007).
І от тепер у мене виникає запитання: Янукович зрадив своїй послідовності, чи цілеспрямовано робить кадрові призначення, які «не підуть на користь державі»?

Усі фото Української правди.

Олексій Братущак
http://blogs.korrespondent.net/journalists/blog/agbratuschak/a60050

За два года президентства Янукович реализовал лишь пятую часть своих предвыборных обещаний. При чем все они были выполнены в первый год "царствования".
Характерно, что и сам Янукович в своем недавнем интервью трем отечественным каналам ни слова не вспомнил о своих обещаниях. Вместо этого он заявил: власть не намерена проводить популистскую политику.

По словам главы оппозиционного правительства, народного депутата от БЮТ Сергея Соболева, власть пытается убедить народ, что проводит прагматичную экономическую политику. На самом деле, президент отдал самые прибыльные отрасли экономики на откуп своему окружению. "И деньги вместо бюджета рекой текут в карманы олигархов", — сказал Соболев. Он также считает, что власть многократно увеличила свое финансирования, в то время как медицину и образование финансирует по остаточному принципу.
"Поэтому обещание Януковича — выделять 10% ВВП на медицину — это фикция", — резюмировал глава оппозиционного правительства.

В целом из 29 ключевых обещаний президента, которые содержатся в программе "Украина для людей" и поддаются оценке (см. графику), четыре пункта можно назвать полностью выполненными. Среди них — свободный выбор языка при тестировании абитуриентов, модернизация и строительство аэропортов в областных центрах страны, принятие Налогового кодекса, законодательное закрепление внеблокового статуса Украины.
Что касается пунктов — восстановление дружественных отношений с РФ, странами СНГ, обеспечение стратегического партнерства с США, ЕС, странами "Большой двадцатки", то здесь явно наметился регресс по сравнению с первым годом президентства Януковича.
В течение года команда президента не смогла добиться от России снижения цены на газ. Более того, сейчас в разгаре "сырная война". Натянутыми остаются отношения и с Западом. Успешно были проведены переговоры по Соглашению об ассоциированном членстве, однако на декабрьском саммите Украина — ЕС документ так и не был парафирован, хотя переговоры объявлены законченными. Непреодолимым препятствием на пути к подписанию ключевого документа стал суровый приговор Юлии Тимошенко
Собственно, из-за Тиможенко все международные организации заявили: Украина движется от демократии к диктатуре.

Еще два обещания можно назвать выполненными частично — увеличение единовременной помощи при рождении ребенка, а также налоговые каникулы на пять лет для малого бизнеса. Кроме того, в 2011 году власть вернулась к закону об упрощенной системе налогообложения и позволила пользоваться этой системой малому и среднему бизнесу.

В 2011 году Дмитрий Ильченко, помощник народного депутата Одарченко, пытался через суд заставить президента выполнить предвыборные обещания. Он обвинил главу государства в том, что вопреки обещаниям кандидата в президенты Украины до сих пор не введены налоговые каникулы для малого бизнеса сроком на пять лет, не произошло снижение НДС до 17% и не осуществлен переход на контрактную службу в армии.
Ильченко указал в иске, что в своей предвыборной программе Янукович обещал в случае избрания его президентом совершить ряд действий, но слова не сдержал, вследствие чего нарушил права истца как избирателя и нанес ему значительный урон.
Рассмотрев жалобу, Высший административный суд Украины не разделил возмущения истца относительно не выполненных обещаний главы государства.
Как указано в постановлении ВАСУ, которым было отказано признать противоправной бездеятельности президента, предвыборная программа кандидата на пост президента Украины — это средством агитации, которое не является законодательным актом. А поскольку Высший админсуд "может признать действия или бездействие соответствующего субъекта властных полномочий противоправными только если им допущено нарушение положений Конституции или законов Украины", судьи пришли к выводу, что оснований для признания противоправным бездействия президента нет.

Второй год президентства ознаменовался социальными акциями протестами. Афганцы, "чернобыльцы" и ветераны войны массово жаловались на снижение социальных выплат, хотя власть всячески отрицала это.
Неоднократно возникали конфликтные ситуации из-за закрытия школ и больниц.
Такая политика, плюс невыполненные обещания привели к резкому снижению рейтинга Януковича. Правда, власть показывает, что это ее пока сильно не волнует.

http://delo.ua/special/janukovich-uhodit-ot-svoih-predvybornyh-obeschanij-174004/

Незважаючи на те, що ціна імпортного газу для України складає $416 за тисячу кубометрів, а собівартість видобутку власного „блакитного” палива коливається на рівні $70-80, країною прокотилася хвиля тендерів, на яких бюджетні установи, без зайвих сантиментів, укладають угоди по ціні $700-800.

Зокрема, в січні-лютому поточного року, як повідомляє видання „Наші гроші”, відділ Овруцької райдержадміністрації Житомирської області придбав газ по ціні 6 783 грн, або по $848 за тисячу кубометрів. Таврійська міська рада купила газ по $847,5. „Харківський фізико-технічний інститут” - по $856. Ржищівський будівельний технікум – по $740.

Безумовно, купували і дешевше. Наприклад, ціна тисячі кубометрів газу для Цюрупинської спеціалізованої школи №4 склала лише $762,5. А відділ освіти Каланчацької райдержадміністрації сплатив ще набагато менше - $595.

(Цікавою була реакція Міністерство енергетики та вугільної промисловості на ці тендери. Воно заявило, що ціни на природний газ при його продажі бюджетним організаціям є фіксованими, і в разі перевищення граничного рівня треба звертатися до контролюючих органів. Тобто, до міністерства.

Дмитро Фірташ

Проте, досі не було жодної реакції з боку Міненерго на численні публікації у ЗМІ, подібні наведеним вище. Нагадаємо, більшість облгазів  в Україні контролюються олігархом Дмитром Фірташем. Міністра енергетики Юрія Бойка, який є відповідальним в тому числі за постачання газу в Україну, вважають наближеним до Фірташа – „ЕП”).

Однак, справа не стільки в конкретних сумах, скільки в загальних підходах. Український бюрократичний апарат, як це не дивно, живе своїм життям. Або, якщо можна це виразити образно, кінцівки не слухають голову. Всі заклики і розпорядження вищого політичного керівництва до економії дорогого імпортного газу, досить часто сприймаються як фон – хай собі говорять, а ми робимо свою справу.

Це стосується не лише високих закупівельних цін, але й газификації, яка шаленими темпами проходила в останні роки. Проте, 1,5-2 млрд грн, які в 2009-2010 виділялися на прокладання газопроводів у віддалені сільські райони, - це лише квіточки. Ягідки НАК „Нафтогаз України” обіцяє в 2012 році. За планами монополіста, газифікація в поточному році обійдеться в 7,8 млрд грн. Загалом буде побудовано 1 789 об’єктів, при цьому протяжність побудованих газопроводів перевищить 11 тис км.

Цікаво, як це корелює з нашими планами по скороченню імпорту газу з Росії до 27 млрд кубометрів? Або з дорученням Президента України від 22 серпня 2011 року з промовистою назвою „Щодо запобігання негативному впливу на економіку України значного зростання ціни на імпортований природний газ”? Боюся помилитися, але жодним чином.

Проте, на носі вибори, і тут вже не до стратегій та реформ. Газифікація віддалених районів завжди була одним з вагомих аргументів в боротьбі за владу. І, судячи з усього, 2012 рік не стане виключенням. Попри важкі і туманні з точки зору перспективи перемовини з Росією, більшість представників української влади продовжує мислити одним днем. На кілька днів наперед, мало хто думає. „Сьогодні проскочимо, а завтра якось воно складеться”.

Проте, нова реальність все ж таки змушує хоча б інколи робити те, чого вимагає час. Тим більше, що Україна володіє значним потенціалом в сфері заміщення природного газу власним альтернативним паливом. Який, нагадаю, оцінюється в 98 млн тонн умовного палива на рік, або близько 40% від загального споживання.

Про що мова? Зокрема, про заміну старих котлів з низьким коефіцієнтом дії на нові, які працюють на альтернативному паливі та електроенергії. Принаймні, в комунальній сфері ця практика доводить свою ефективність. Суттєве зменшення технологічних втрат тепла дає цим проектам економіку. І навіть діючі тарифи, на які багато нарікань, не стоять на заваді.

Декілька прикладів.

Одеська область: в 20 об’єктах бюджетної сфери встановили сучасні котли на твердому біопаливі. 5 з них - це школи в Білгород-Дністровському районі загальною потужністю в 1 МВт, які в якості палива використовують пелети з дерева, насіння соняшника та соломи.

Житомирська область: на альтернативні види палива переведено 12 котелень.

Харківська область: на біопаливі працює вже близько 150 котелень.

Донецька область: в Маріуполі в трамвайному депо запустили перший котел на біопаливі. Економія, за словами заступника директора, за опалювальний сезон складе 560 тис грн. Відповідно, в цьому році планується введення в експлуатацію ще 6 котелень.

І таких прикладів в комунальній сфері з кожним роком стає все більше (за нашими даними, НАК „Нафтогаз України”, який підпорядкований Міненерго, всіляко чинить опір втіленню енергозберігаючих технологій та взагалі застосуванню альтернативних видів палива – „ЕП”). Однак, на жаль, вони все ще не є домінуючими нашій щоденній практиці. Пріоритет все ще за газовим «бізнесом». І високі ціни не є перешкодою. Радше, навпаки.

Ігор Надеїн для ЕП
http://www.epravda.com.ua/columns/2012/03/12/318250/

Пенсії, пільги, послуги: як держава турбуватиметься про бідних перед виборами в парламент? І знову внески Ощадбанку: чому Віктор Янукович пішов шляхом Юлії Тимошенко? Податок на багатство: хто і скільки в Україні платитиме за соціальні новації влади? Другій річниці присвячується: як уряд Миколи Азарова будує країну соціальної справедливості? Про успіхи і прорахунки уряду України.

Убитый эксминистр МВД Беларуси Юрий Захаренко: "...делается бездумная государственная машина, щелкающая каблуками."