хочу сюда!
 

Наталия

44 года, рак, познакомится с парнем в возрасте 35-55 лет

Агент "Тереза" або хто є хто в "ескорті" Януковича? Степан Горчі

  • 12.01.11, 13:36

Жила-була дівчинка Галя. Жила вона погано, в селі у Львівській області, де мама працювала в місцевому колгоспі на бурякових плантаціях, не розгинаючись з ранку до ночі. Галі на буряки не хотілося категорично, Галя хотіла жити красиво.
Для того, щоб жити красиво, треба було вирватися з рідного села, подалі від цукристих плантацій. Але якось не виходило. Намагалася Галя двічі поступити вчитися - далі за перший іспит не виходило. І то зрозуміло - гуси, кури, сільська школа, звідки там знанням взятися. Нарешті, вдалося від ненависних буряків втекти, правдами і неправдами влаштуватися у районній газеті друкаркою. Але, як виявилося незабаром, робота друкаркою не дуже відрізнялася від колгоспних плантацій.
Потрібний геніальний хід. Хід, як завжди, підказали старші товариші. Газета, де працювала Галя, була органом Міколаївського райкому партії. До місцевих партійців перевірити і наставити, а то й просто відпочити у мальовничих передгір'ях Карпат регулярно навідувалися відповідальні товариші з керівних інстанцій різного роду і калібру. Після повчань усім цим товаришам потрібно було відпочити і розслабитися, відійти трошки від дум державних. Ось тут і Галя знадобиться - пісні там заспівати, на столі станцювати, те, се ...
Ось так стала Галя головним фахівцем з надання, так би мовити, номенклатурних ескортних послуг. Спочатку - на районному рівні, потім - на обласному, нарешті - на республікансько-союзному, коли просту сільську дівчинку підвозили ввечері і до ранку у всесоюзну здравницю Трускавець, де відпочивали найвищі чини партійно-радянської номенклатури з Києва та Москви. І життя значно покращало, життя вдавалося - пройшли навіть нічні кошмари, де Галі снилося, як вона в позі «зю» махає сапою на безкрайому буряковому полі.
Наступний крок Галя зробила сама. Вона виявила серед численних «ескортованих» якусь особливу породу, яка з особливою увагою вислуховує її звичайні бабині скарги на сусідів, співробітників і начальників. Причому, ці люди, як виявилось, виключно «з гарячими серцями і чистими руками», готові були не просто вислуховувати Галину маячню, але й надавати серйозні послуги.
Ось тут-то життя і почало налагоджуватися. «Ескортуючи і закладаючи», Галя понеслася по життю, сягаючи все нових і нових висот.
Спочатку Галі відкрилися двері тієї самої недоступної вищої освіти. І не якого-небудь, а самого Львівського університету, та ще й найпрестижнішого факультету журналістики. Причому, рухала Галю настільки серйозна організація «на три букви», що приймальна комісія навіть не помітила в її вступному творі більше двадцяти грубих граматичних помилок.Піднялася Галя по життю так, що працевлаштуванням її у Львові вже займався особисто шеф львівської контори тієї самої «гарячесердечної і чисторучної» організації Станіслав Іванович Малік. Саме він подзвонив керівникові обласної комсомольської газети «Ленінська молодь» і дуже настійливо порекомендував прийняти на роботу потрібну людину. Причому, не просто прийняти, а доручити Галі курувати неформальних молодіжних організацій, різних там «Братства Лева», «Клубу творчої молоді» та інші, що виникали в ту пору, як гриби після дощу. А на боязкі заперечення, що, мовляв, «цінна кадра» ні досвіду, ні таланту не має, рекомендував, жорстко відрізав: «Вам би такий досвід, як у неї. А тексти у нас є кому писати ».
Власне, окрім декількох опусів авторства безіменних «письменників в погонах», інших журналістських подвигів за Галею на той період не значилося. Та чи до того було! Весь творчий порив, вся енергія Галі йшла на творчість дещо іншого роду - ту, що пишеться обов'язково від руки, а замість підпису - оперативний псевдонім. Навколо було стільки талановитих, неординарних, успішних людей. І всіх їх Галя люто, від душі ненавиділа, і всіх їх треба було «закласти» - втершись у довіру і обов'язково з «патріотичним» вогником в блудних очках - ох, не пропав дарма «ескортний» досвід! А те, що у всіх цих людей, на свою біду, зустріли Галю на своєму шляху, життя почало ламатися - ніколи її не цікавило.Врешті-решт, Галя націлилася на «велику дичину», за здачу якої можна було і медальку відхопити. Наприкінці вісімдесятих рідною для Галі «конторою» готувалося четверта, за планами, остання «справа Чорновола», в якій Галя повинна була виконати сольну партію, але тут трапилася неприємність. Неприємність полягала в тому, що раптом, в один момент, звалилася і країна, де процвітала Галя, і сама «гарячесердечна і чисторучної» організація наказала довго жити.
І пішла Галя новим - демократичним - життям, користуючись навичками, раніше придбаними, але виявилася ще одна заковика - прорізалася глибинна пристрасть до грошей. Втім, старші товариші і раніше цю пристрасть бачили і навіть дружньо підсміювалися - регулярні грошові допомоги Галі виписували тільки в сумі, кратній тридцяти рублям. Але тут з'ясувалося, що Галя одночасно намагається сумістити й «ескорт», і таємну службу і особистий приробіток. У результаті почали конфузи виходити.
То Галя в начальства помешкання вкраде, то гроші, передані канадськими греко-католиками через Галю до України, «загадково випаруються», і владика Гринчишин ніяк ні Галю, ні грошей знайти не може, то члена Римського клубу Гаврилишина по час інтимних вояжів до Женеви чистила , як липку, то афера майора Мельниченка, у піар-забезпеченні якої Галя брала діяльну участь, як-то не тим кінцем обертається.
Загалом, відчула Галя, що земля під ногами почала диміти і поміняла життєві орієнтири.
Метою номер один стало: «Знайти лоха». Метою номер два - «Присмоктатися до нього».
І знову все в неї склалося. І лоха знайшла, найбільшого в усій країні, і присмокталася до нього. Навіть регулярно обіцяє про лоха книжку скласти, але ніяк не виходить. Зізнається друзям і родичам, що як тільки починає писати першу сторінку «про залізну ходу Господаря» - від сміху давиться, аж до гикавки.
Службу зовсім закинула, так, ляпути що-небудь в телеефірі, Тягнибоком покерувати, іншу провокацію утнути. При цьому неодмінно «зрубати з соратників» шмат пожирніше. Загалом, посоліднішала Галя, змужніла, вимагає іменувати себе не інакше як «львівська пані».
Тільки ніяк Галя на «пані» не тягне.
Для таких, як вона, в її улюбленому галицькому діалекті є більш відповідне слово - «Шмата».
Все своє життя Галя побудувала на двох принципах:
1. Люди навколо, в основному, порядні та моральні.
2. Якщо по відношенню до цих людей поступати підло й аморально - їх завжди можна обдурити, використати в своїх інтересах, а потім - здати. А вже «лоха постригти» - взагалі справа свята.
Одного тільки Галя не врахувала - її давні «куратори» з того ж тіста зроблені, що і вона, а щодо дрібної продажності їй самій фору дадуть ...

37

Комментарии

Гость: Лука_Мудищев

112.01.11, 13:57

Да это же Государева тайна!Как ты посмел!

    212.01.11, 14:03Ответ на 1 от Гость: Лука_Мудищев

    У мене є один государь це ГОСПОДЬ БОГ

      Гость: Лука_Мудищев

      312.01.11, 14:09Ответ на 2 от UNSO Дніпро

      У мене є один государь це ГОСПОДЬ БОГ Слава!Слава!Слава!

        аноним

        413.01.11, 05:49

        таку потолоч навіть їх куратори зневажали...

          513.01.11, 07:22

          не знають ці сексоти одного - рано чи пізно система жорстоко розплачується за співробітництво із нею

            613.01.11, 08:26Ответ на 4 от аноним

              713.01.11, 09:52

              Курва і злодій чомусь завжди були біля корита першими
              та маю надію, що колись то скінчиться і я це ще побачу.
              Якшо цікаво - гляньте http://zmij27.blogspot.com/2011/01/targi-wschodnie-we-lwowie.html

                813.01.11, 20:56

                Дякую тобі друже. Розіслав друзям.

                  913.01.11, 21:03

                  Вона і дзявкотить як сучка! Аж бридко слухати!

                    Гость: MrUA

                    1013.01.11, 21:05

                      Страницы:
                      1
                      2
                      3
                      4
                      6
                      предыдущая
                      следующая