Вже вiтер охолов, та радiсть є ще в серцi.

        Мелодiя дощу iз неба на нас ллєтся.

        Вогкий пташиний спiв почуємо востаннє,

        I cонце свiтить нам напевне на прощання.

Розчарування - одна мить ,

I це кохання вже десь спить.

Не знаю що вiдбувається,

Але я скоро дiзнаюся,

Бо зустрiчаюся з ним

                  десь на веснi.

Город дождливий мокнет и мокнет,

Скоро затопит его этот дождь.

Город, как муха, тонет в болоте,

Тонет, и тонет, и просит помочь.