Вже вiтер охолов, та радiсть є ще в серцi.        Мелодiя дощу iз неба на нас ллєтся.         Вогкий пташиний спiв почуємо востаннє,         I cонце свiтить нам напевне на прощання.         

Розчарування - одна мить ,I це кохання вже десь спить. Не знаю що вiдбувається, Але я скоро дiзнаюся, Бо зустрiчаюся з ним                   десь на веснi.

Город дождливий мокнет и мокнет,Скоро затопит его этот дождь.Город, как муха, тонет в болоте,Тонет, и тонет, и просит помочь.