«Якщо» (Заповіт арійській людині)

Коли ти можеш бачити зруйноване діло цілого свого життя, 
І без слів взятися будувати його наново, 
Або за одним ударом — стратити виграні сотні партій 
Без жодного порушення і без одного зітхання... 
Коли ти можеш бути коханцем, не шаліючи з любови, 
Коли ти можеш бути сильним, не перестаючи бути ніжним... 
Коли ти можеш любити всіх приятелів як братів, 
Аж так, щоб ніхто з них не був всім для тебе, 
Коли ти вмієш розважати, спостерігати й пізнавати, 
Не стаючи ніколи скептиком, або руїнником, 
Мріяти, та не даючи твоїй мрії стати твоїм паном... 
Коли ти потрапиш бути суворим, не впадаючи ніколи в лють, 
Коли ти вмієш бути відважним, а ніколи безрозсудним, 
Коли ти вмієш бути добрим, коли ти вмієш бути мудрим, 
Не будучи моралізатором, ні педантом, 
Якщо ти вмієш зберегти свою відвагу 
І не стратити голови, коли всі інші довкола тратять її, 
— Тоді князі, боги, щастя і перемога, стануть на віки твоїми вірними рабами, 
Тоді ти станеш ЛЮДИНОЮ...

в перекладі Дмитра Донцова