Моє ниття - моє багатство.

Сьогодні пообіцяла благовірному, що більше нити я не буду..))) смішно, я ніколи не нила на тему"Купи сьо,купи то..бла-бла", а моє ниття зводилось , до того що мені потрібно з'їздити до дому, допомогти рідним, до того , що я ще не можу ще зоорганізувати свій час : поєднати хатні клопоти і фріланс, я звикла до офісних стін, там хочнехоч то працюєш, а тут сидиш в домашньому одязі , в себе на дивані., поруч кудлате кошеня, коханий за столом , ....тут би розслаблятись, ба ні -працюй., бо тут вже немає місячних ставок, паши на себе. Ну, бляха, не можу я сконцентруватись, мене відразу піднімає піти щось приготувати, попрати, попрасувати  і т.д.іт.п .  Не звикла я до цього,і лякаюсь нових горизонтів які потрібно освоїти, а як тільки я заїкнусь, що хочу на локальну роботу...і тут відразу волинка:"Ні, ти не розумієш, тобі потрібно освоювати фріланс, бо ми не будем сидіти на місці..і десь на цьому місці я перестаю його слухати, бо поринаю у роздуми, а перед очима картинка мене у 40 років , все тойже фріланс,сумні очі , зайва вага і солома на голові". Жах, я ж розумію , що він правий, але , і боюсь своєї слабкості в самоорганізації. Мені важко сидіти в чотирьох стінах. 

НУ десь так. Йому не нию, так нитиму тут..звиняйте, пардрн,скузі, ексузімуа,сорі. ..і вибачайте, але ще будем і не раз.