Нова пошукова система

Адміністрація цієї нової пошукової української системи не відповідає. Добре, може у них вихідні... Вже третій день користуюся пошуковою системою, яка розроблена виключно українськими спеціалістами і це тішить. Shukalka.com.ua функціонує в мене за замовчуванням. Але одразу впадають в вічі і дивують наступні речі, про які я з вами, мої читачі, хочу поговорити і обговорити їх. Емблема мені одразу нагадує Яндекс - перша літера червона і наступні чорні - це кольори бренду. Доменне ім'я досить дивне для повноцінної пошукової системи - ім'я другого рівня com.ua, після кожного пошуку з'являється праворуч надпис "Пошук реалізований за допомогою технології Шукалки, Яндекс та ін.". Клацнувши на цей надпис відкривається головна сторінка російського Яндекса - навіть не українського. Взагалі пошук, як на мене, заточений під Яндекс. От захотів я знайти інформацію про групу готелів Cendant. Набираю в Шукалці і в Яндексі і бачу більшість ідентичних результатів, які збігаються. При тому, що Гугл і Бінг видають зовсім інші результати, навіть коли у параметрах виставлена українська і російська мови пошуку. Написав листа до адміністрації - не відповідають, написав на офіційну сторінку на Фейсбуці - не відповідають. Тобто не довідався ані про таємничу технологію Шукалки, ані про технології індексації нової пошукової системи, ані про потужності серверів, ані взагалі нічого. Може це чергова спроба керівництва Яндекса підкорити підкорити український інтернет-ринок? Як думаєте? Бо оформлена Шукалка гарно, а от як працює вона всередині - не знаю і починаю подумувати про перехід до попередньої системи, хоч вона далеко не українська. Чому я так парюся - українська чи не українська - все дуже просто - все одно до якого магазину ходити. Іноземні пошукові системи не платять у нас податків, але ми генеруємо трафік (принаймні певний відсоток у світовому масштабі), а за залучає рекламодавців і фінанси осідають на іноземних біржах. 
Якщо я не правий - охоче послухаю правильну думку...    

Про польську мову

Найчастіше я чую розмови про подібність слов'янських мов. З моєї точки зору вони настільки подібні, наскільки й відмінні між собою. До глибокого аналізу вдатися не маю жодної можливості, розглядаючи лексику, морфологію, синтаксис та ін., тому це питання залишаю для фахівців і пропоную до розгляду власні спостереження на тему подібності/відмінності української та польської мов. Для чого я взагалі це пишу? Якщо б не було чогось подібного в цих мовах, то не писав би. А якщо так подумати, то за більше ніж 1000 років окремого розвитку ці мови все ж таки зберегли якісь схожі речі між собою. От це і вражає і є причиною написання цієї замітки. Тож почну з такого виразу польською мовою - "Oni czekali rok" (Оні чекалі рок) - "Вони чекали рік" практично ідентично звучить українською, хоча коли цей вираз вимовляють поляки - то зовсім не ідентично. Далі слово "mozliwosci" (можлівошьчі) - можливості - відмінність ну максимум у двох звуках, але й наголос змінюється на передостанній і є сталим у польській мові. "Juz nie podlega" (юж нє подлєга) - вже не підлягає. "Bawi sie" (бавічь шє) - бавитися. Roznica (ружніца) - різниця, opracowanie (опрацованє) - опрацювання і багато, багато інших слів та виразів. Проте існує вагомий контраргумент, коли в польській мові існує величезна кількість слів з латинської мови, таких як sukses, akceptacja, rekrutacja, legitymacja, decyzja, та ін. Це зрозуміло - вплив католицизму. Також це можна прослідкувати за іменами, які змінилися у Польщі після прийняття християнства. Мешко, Болеслав, Семомисл, Тчибор, Добрава, Семовит - суто слов'янські імена, які поступово зникли після 11 століття. З іншої сторони в польській мові існує багато власних слів, таких як samochod (автомобіль), elektrownia (електростанція) та інші. Звичайно, поверхнево, мови подібні, але все-таки глибинні основи дуже різні. Ми користуємося вже створеними мовами, і на їхній процес творення впливали такі чинники як клімат, їжа, умови життя, міжнародні стосунки їхніх творців. І на скільки всі ці умови відрізнялися у поляків та українців за більше, ніж 1000 років окремого життя, настільки ж відрізняються й їхні мови. Про це давно вже писав Хайдегер. Тож у висновку потрібно сказати, що по-перше мова може похвалитися особливостями, а вже потім потрібно шукати аналогії з іншими кровними мовами.    

Дріфт-битва

Все почалося ще з самого ранку. До автотреку з'їжджалися вантажівками зі звірами-болідами, які ніби спали, як леви перед полюванням. Першими приїхали журналісти та інші представники медіа - їм роздали спеціальні яскраві костюми, задля безпеки під час перегонів. З великих фургонів розвантажували об'ємні рекламні банери, які накачували гелієм і вони рвалися в повітря. Сонце вже повністю освітило автотрек і ніби оповіщування про початок надзвичайного дня. Кожні 15 хвилин коло автостадіону пролітав пасажирський літак. За деревами розташовувався аеропорт або "льотніско" польською, власне як і українською у правописі 30-их років. Автостоянка машин глядачів почала заповнюватися. Від машин лунала музика різних стилів. Незабаром ввімкнули музику на автотреку. 6 великих колонок охоплювали пів автотреку - власне місце для глядачів та суддів. Ведучий почав перевірку звуку. Здалеку почали лунати верески заведених двигунів дріфт-болідів. В цей момент я був на автостоянці і з неї вид на автотрек приховувався лісом, так що чутно було лише звук. Тож звук літаків, які піднімалися в повітря мало чим відрізнявся від звуку дріфтуючих авто. До цього ж звук дріфту доповнювався вереском гуми, а потім ще й її паленим запахом. Коли всі приготування були завершені, битва почалася. Ведучий невтомно коментував кожну мить перегонів, представляв учасників, яких було 16 зі своїми різними автомобілями, називав спонсорів, спілкувався з суддями і глядачами. Суддівський склад був з Бельгії та Польщі. Глядацькі трибуни були розташовані так, що можна було оглядати все, що відбувається на автотреку. Дріфт-боліди стартували зі східної сторони стадіону, розігрівалися, входили у перший поворот і починали змагатися. Сила тисячі гепардів була в кожній з цих машин, а в деяких ще й більше (цікаво було вимірювати силу авто саме в не в кінських силах, а в силах гепарда). З кожного повороту боліди виривалися, ніби з тяжкого полону і шалено і швидко ринули вперед. Кожен заїзд відбувався не більше 20 секунд, але ця 20-секундна битва нагадувала гладіаторські змагання. Дим від коліс заповнював стадіон, інколи авто з'їжджали з траси і декілька метрів проїжджали по ґрунту, піднімаючи 30-метрові струмені пилюки. Ведучий захоплено розповідав, наскільки добре повинні бути збудовані ці боліди, щоб витримувати подібні випробовування. Так пройшли 5 годин незабутньої дріфт-битви, за які відбулися різноманітні події, які варті опису, але набагато більшого. На завершення ведучий повідомив, що тепер можна запрошувати королів дріфту зі Сполучених Штатів та Японії. Фотоальбом до цієї події можна переглянути за лінком.       

Польща

Мої перші поверхневі враження від перебування в польському місті Познань. Перше, що так впадає у вічі після України - так це автомобілі (просто я цікавлюся цим, тому цю тему розглядаю першою). Що не так з автомобілями в Польщі? Я не знайомий з польською статистикою, але тут я не спостерігаю такої великої кількості розкішних автомобілів або серед загальної атмосфери вони не помітні. якщо в своєму Запоріжжі я бачу просто пачками Порші Каєни, Мерседеси S500, Ленд Крузери, Доджі, Міцубіші Еволюшени, Бумери Х6 то в Познані такого не спостерігаю або, знову ж таки, не помічаю через невідомі мені причини. Натомість тут на дорогах не зустрінути дуже старого авта і бензин у них двох марок - А92 та А95. Потрібно сказати, що рух у Познані досить жвавий, багато підземних переходів. світлофорів і це лише у місті, в якому мешкає 500 тисяч людей. Але все ж кожного дня, подорожуючи містом (поки що у трамваї smile ), зустрічаю на дорогах жвавих "звірів". Вчора з визгом по перехрестю пролетіла, здається якась чорна Ферарі, не встиг роздивитися, але машинка була весела. Сьогодні у пробці стояв здається Додж Вайпер або якийсь Лотус жовтого кольору. Його величезні колеса виділяли з натовпу звичайних (посполитихuhmylka )  машин. Я себе зловив на тій думці, що не орієнтуюся серед таких машин car . Через зупинку трамвай поламався і всі вийшли - я наткнувся на плакат реклами чемпіонату з Дріфт-битви в Познані. Як швидко матеріалізуються  думкиsmile. Думаю, про авто досить. Загалом можна сказати, що ціновий діапазон автівок в Польщі наближений до середини, тоді як в нас дуже розтягнутий - від убогих 40-річних розвалюх до розкішних ексклюзивних авто. 
Трамвай. Основний вид транспорту в Познані. Кожного дня ним користуються десятки тисяч людей. Рух трамваїв цілодобовий. З 12 ночі до 4 ранку ходить щопівгодини. Це додає якогось почуття захищеності. В центрі міста трамвай як трамвай, а коли виїжджає далі у нові райони - то це вже більше схоже на електропоїзд. Великі підземні переходи, куди заїжджає трамвай на зупинку створюють атмосферу метро, особливо вночі. Також є автобуси. Вони дуже швидко їздять, незважаючи на свої габарити, при цьому при розгоні не створюючи багато шуму. Але все ж трамваєм швидше, бо він має пріоритет при рухові. Одного разу на пішохідному переході трамвай зупинився, щоб пропустити мене - я довго сміявся)))
Вийшла розповідь про транспорт - а все-таки, це перше, що складає враження про країну, не таку вже й далеку від нас.

Мисливці за тролем (Trollhunter)

Норвегія. 2008 рік. Як би точніше сказати - легенди про кам'яних створінь - тролів, не те щоби оживають, а розсекречуються! Хто зацікавлений у приховуванні правдивості давніх легенд? Уряд. Хто зацікавлений у достовірності цих легенд? Студенти - кінорежисери-початківці. The Troll Hunter. Оригінальна норвежська назва - Trolljegeren - сьогодні таких фільмів не вистачає, де присутній пригодницький дух та безпосередній зв'язок з легендою. Студенти подорожують Норвегією в пошуках хоч би якигось зачіпок існування троллів. І знаходять не лише факти їхнього життя, а й мисливця за троллями, який присвятим цьому своє життя. Студенти разом подорожують з Хансом - мисливцем і зустрічаються лоб в лоб з давніми кам'яними своріннями. Методи боротьби такі ж самі, як і в легендах - виманити тролля і дочекатися сходу сонця. Ханс використовує потужний спалах - і троллі перетворюються на каміння. Є інший вид цих створінь - печерні троллі - вони менші і живуть в старих копальнях... Фільм незвичайний, але просто НАПОЛЯГАЮ його переглянути! 






Джерела: 

Що потрібно для щастя в першу чергу?

На сторіці zamkova.info знайшов цікаве опитування, де задається просте питання про щастя. Цікаве опитування тим, що більшість (31%) відповіла, що для щастя їм необхідна впевненість у завтрашньому дні. Виходить, впевненості у завтрашньому дні немає у більшості. Далі за рейтингом (15%) йде сім'я, любов (12%), свобода/незалежність (10%), гроші (10%) і решта - незначний відсоток. Особисто я обрав варіант чиста совість, відсоток відповідей якого був найнижчим. І вибрав його не через це, а що справді, уявивши себе в ситуації, коли я впевнений у завтрашньому дні, я когось кохаю і в мене сім'я - на одній чаші. І якщо на іншій чаші особисто в мене була нечиста совість, то рівноваги не було б. Як ви думаєте? 

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

9%, 3 голоса

9%, 3 голоса

18%, 6 голосов

21%, 7 голосов

18%, 6 голосов

12%, 4 голоса

3%, 1 голос

12%, 4 голоса
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

ТИ все-ще вважаєш, що Інтернет вільний?



ТИ все-ще вважаєш, що Інтернет вільний? Тоді читай! Компанія OpenNet Initiative зробила цікаве дослідження і опублікувала його на сторінці.  А саме, де Інтернет підлягає цензурі, зображено на малюнку. Як би ми не дивувалися, але Інтернет-діяльність багатьох африканських держав не підлягає цензурі, тобто держави зображені синім кольором. От тільки Еритреї не пощастило, де Інтернет під наглядом, а Єгипет і Туніс взагалі страждають, про що свідчать останні події в цих країнах. США, і Європа в цілому, окрім балканських держав, мають деяку цензуру, що зображається жовтим кольором. Китай, Північна Корея, Іран та деякі інші держави повністю контролюють Інтернет-діяльність. Зі всього Інтернет-різманіття за статистикою найбільше моніториться діяльність блогів (20%), сайтів політичних партій (19%), індивідуальних сайтів, приватного бізнесу та медіа та інші. Звичйно, статистика і дослідження не досконалі. 

Задовбали Днем закоханих!!!

Задовбали! devil Я навіть про цей день і не згадав би, якщо не ейфорія в інтернеті.ura "Що подарувати коханій людині?", "Які презики купити?", "Де і як потрахатися?"hug. Порад, хоч подавися! Таке враження, що будь-якому дикуну покажеш ці довбані нивини і він за день перетвориться на закоханого самця, який все знає як робити! А інші дні? Інші дні не для закоханих? Потрібно чекати рік, щоб тобі сказали "Я люблю тебе"?!! Потрібно саме взимку це робити?! І з 8 березням те саме! День жінок! А інші дні? Виходить можна ігнорувати жінок, бо в них є лдин день на рік, коли ми їх вітаємо, один день, коли любимо, ну і ще пару днів в кожного свої. Що за фігня?!!! З іншої сторони, такий ейфорійний настрій якось передається одне одному і люди справді відчувають свято. Але, блін, чекати цього дня, щоб подарувати напівзів'ялі квіти або паперове серце і сходити в кіно!!!!! Так, кажучи про себе, завтра я нікому не скажу що когось люблю, бо не маю кому це казати і мені ніхто такого не скаже - ось чому я такий злийangry  

Герой Dragon Age 2 не залишиться без сексу

На сайті рейтингового агентства ESRB з’явився опис рольової гри Dragon Age 2, який розкривав причини, через які новий проект BioWare отримав достатньо жорсткий віковий рейтинг – Mature (від 18-ти років).

Спеціалісти ESRB стверджують, що у грі досить часто зустрічаються лайливі слова і сцени жорстоких вбивств. Наприклад, в одній із заставок гравцю в усіх подробицях демонструють відрубану голову. 

Проте це – ще квіточки, тому що в Dragon Age 2 з’являться епізоди, які дітям точно не треба бачити. Мова йде про інтимні відносини, які можуть виникнути між будь-якими персонажами – як різних статей, так і одностатевих. Правда, сцени сексу BioWare показати не наважилась – після пристрасних обіймів і поцілунків екран буде поступово темніти, дозволяючи гравцям вмикати свою власну фантазію.

Звідки в Україні презервативи?

День Святого Валентина, як і будь-яке інше популярне свято, значно активізує сегмент торгівлі. До Дня усіх закоханих традиційно найчастіше купують квіти, солодощі, сувеніри, ювелірні вироби і - презервативи. Об'єм продажу останніх, за даними компаній-виробників, у Валентинів день зростає приблизно на чверть.