генетично росіяни – зовсім не « східні слов’яни »

  • 24.03.13, 09:35
Центр Гумільова: Розвінчано міф, що білоруси, українці і росіяни – група східних слов’янРосійські вчені вперше в історії провели нечуване дослідження російського генофонду – і були шоковані його результатами. З’ясувалося, що генетично росіяни – зовсім не «східні слов’яни», а фіни.

Про це повідомляє Центр Льва Гумільова з посиланням на російське видання «Власть».

Як зазначається у статті, опублікованій на сайті центру, молекулярно-генетичні результати першого в Росії дослідження генофонду титульної національності розвіяли багато міфів у цьому питанні. У тому числі з’ясувалося, що генетично росіяни – зовсім не «східні слов’яни», а фіни.

Журнал «Власть» наводить деякі дані досліджень, які готуються до публікації у вигляді монографії «Російський генофонд», яка вийде наприкінці року у видавництві «Промінь».

«Так, виявилося, що росіяни – це ніякі не «східні слов’яни», а фіни. До речі, ці дослідження в пух і прах рознесли міф про «східних слов’ян» – про те, що нібито білоруси, українці і росіяни «складають групу східних слов’ян». Єдиними слов’янами з цих трьох народів виявилися тільки білоруси, але при цьому з’ясувалося, що білоруси – це зовсім не «східні слов’яни», а західні – бо вони генетично практично не відрізняються від поляків. Так що міф про «спорідненість крові білорусів і росіян» виявився повністю зруйнований: білоруси виявилися фактично ідентичні полякам, білоруси генетично дуже далекі від росіян, але зате дуже близькі до чехів і словаків. А ось фіни Фінляндії виявилися для росіян куди генетично ближчі, ніж білоруси. Так, по Y-хромосомі генетична відстань між росіянами і фінами Фінляндії складає всього 30 умовних одиниць (близьку спорідненість). А генетична відстань між російською людиною і так званими фінно-угорськими народностями (марійці, вепси, мордва і інші), які проживають на території РФ, дорівнює двом-трьом одиницям. Простіше кажучи, генетично вони ідентичні», – зазначається у публікації.

Автор статті підкреслює, що тепер величезна проблема виникає для Росії і в самоідентифікації себе як нібито «слов’ян», бо генетично російський народ до слов’ян ніякого відношення не має.

Результати аналізу мітохондріальної ДНК показали, що ще одна найближча рідня росіян, крім фінів Фінляндії, – це татари: росіяни перебувають відносно до татар на тій же генетичній відстані у 30 умовних одиниць, які відокремлюють їх від фінів.

«Не менш сенсаційним виявилися і дані щодо України. Виявилося, що генетично населення Східної України – це фінно-угри: східні українці практично нічим не відрізняються від росіян, комі, мордви, марійців. Це один фінський народ, колись мав і свою загальну фінську мову. А ось з українцями Західної України все виявилося ще несподіванішим. Це зовсім не слов’яни, як і не «руссофінни» Росії і Східної України, а зовсім інший етнос: між українцями зі Львова і татарами генетична відстань складає всього 10 одиниць», – зазначається у статті.

Дослідження російських вчених вказали на генетичну ідентичність білорусів і поляків.

«Тепер абсолютно ненаукової стала концепція про «східних слов’ян»…Тому відкриття російських вчених – це не просто наукова сенсація, а БОМБА, здатна підірвати всі нині існуючі підвалини в уявленнях народів», – підсумовує автор матеріалу.

Чим можна заразитися в церкві?

  • 11.04.12, 05:25
Якщо не шкода власного здоров`я, то подумайте про дітей
Якщо не шкода власного здоров`я, то подумайте про дітей
Забігаючи наперед, відразу відповім на питання статті - всіма хворобами, що передаються через рот, ніс, шкіру. А тепер докладніше, як це відбувається.

Літургія - головне богослужіння православної церкви - закінчується причащанням віруючих Святими Тайнами Христовими, або Святими Дарами. Що ж це таке? Згідно християнським уявленням, під час літургії підготовлені заздалегідь хліб і вино перетворюються на справжні Тіло і Кров Христа. В кінці літургії священик з вівтаря виносить чашу зі Святими Дарами, читає молитву і починається причастя. Віруючі під спів «Тіло Христове прийміть, джерела безсмертя скуштуйте» благоговійно куштують Святі Дари. 

Я спеціально, щоб не образити вірян, пишу ці слова з великої літери, так, як прийнято в церковній літературі. Але тема статті вимагає подивитися на це з іншої точки зору. Сподіваюся, що інша точка зору, якщо так можна сказати, об’єктивно-медична, не буде образливою для вірян. А якщо і буде, то це хороший привід задуматися над своєю вірою і над тим, чому така точка зору образлива. 

Зовні Святі Тайни виглядають як шматочки розм’яклого білого хліба, просочені сильно розведеним столовим вином (кагором), і віруючі з однієї ложки, часто облизуючи її язиком і губами, поїдають ці шматочки хліба. Як священик, який прослужив в церкві двадцять років, можу сказати, що деякі причасники при цьому відчувають релігійну наснагу або намагаються її зобразити, але більшість вірян робить це з почуття релігійного обов`язку.Але головне те, що з однієї ложки - церковною мовою вона називається «Лжиця» - може причащатися до двохсот чоловік, через слину передаючи один одному своїх глистів, вірусні та бактеріальні інфекції.Те, що організм кожної людини містить в собі, як правило, безліч відомих хвороботворних мікроорганізмів, бактерій і вірусів - зараз є медичним фактом. 

Активність бактерій і вірусів в організмі залежить від компетентності імунної системи людини. Погана екологічна обстановка великих міст, похилий вік і хронічні хвороби людей знижують ефективність імунної системи. Таким чином, церква стає зоною підвищеного ризику інфікування глистами, бактеріальної та вірусної інфекцією - адже основний і постійний контингент вірян складається з літніх і хворих людей, які прийшли до церкви за зціленням. І причащаються вони заради свого зцілення з однієї ложки-лжиці! 

Коли я причащав людей, мимоволі звертав увагу на колір язика у причасників. Здоровий колір язика зустрічався тільки у дітей, у більшості вірян язик був блідого або білого кольору, що говорить про поганий стан шлунково-кишкового тракту і організму в цілому. 

Переконання в тому, що Святі Тайни знищують бактеріальну і вірусну інфекцію, є всього лише предметом віри людини. Глисти, хвороботворні бактерії і віруси живуть за своєю «вірою», суть якої - розмноження і поширення. У цьому сенсі вони дуже «люблять» церкву. Православна традиція цілування ікон, мощей, хрестів і рук у священиків, навіть якщо вони дуже святі, також сприяє передачі інфекції. 

Можливо, постійна агресивність, дратівливість і пригнічений настрій багатьох вірян пов’язані з глистами і хронічними інфекційними процесами, які постійно підтримуються традиційним церковним життям?.. 

Древнє церковне правило наказує відлучати від церкви парафіян, які пропустили три тижні без причастя, тим самим спонукаючи їх до цього. Як відомо, всі життєві проблеми людини, починаючи від поганих стосунків у сім’ї і закінчуючи всіма хворобами, в тому числі і невиліковними, у церкві «перемагаються» одним єдиним способом: треба частіше причащатися! На жаль, такий «медичний захід» не дає бажаних результатів і має безліч побічних ефектів, про які ця стаття. 

Хочу особливо підкреслити, що заразитися глистами і будь-якими інфекціями можна не тільки в церкві, а де завгодно, через їжу і воду. Санітарно-епідеміологічні служби якось стежать за цим, але зовсім не звертають увагу на церковне середовище як особливу зону ризику. Мабуть, в СЕС вже всі православні. 

Після літургії священику належить зробити для свого здоров’я найстрашніше - те, що залишилося в чаші після причастя, необхідно з’їсти, або церковною мовою - «спожити». А в чаші до цього часу перебуває суміш з абсолютно розкислих шматочків хліба і людської слини, яка потрапляє в чашу зі лжиці під час причастя. Зазвичай споживає чашу диякон, але якщо його немає або він якось зміг ухилитися від цього, то споживання святині дістається священику. Правда, любителі алкоголю - священики та диякони - споживають чашу з великим задоволенням, тим більше що після споживання заведено випити порцію кагору. Тут доречно зауважити, що, за моїми багаторічними спостереженнями, серед духовенства і церковних прихожан дуже мало здорових людей. 

Коли я пішов з церкви, то першим ділом зайнявся чисткою свого організму від не дуже святих дарів, отриманих під час служби. Утримаюсь від інтимних подробиць, але тільки скажу, що на це пішло кілька років. Лікування одногоієрсиніозу зайняло півроку. 

Існує ще одна хвороба, яка лікується набагато важче, ніж паразитарна або бактеріальна інфекція. Це отруєння «духовної сивухою». Що це таке? 

У 1905 році В.І. Ленін у статті «Соціалізм і релігія» писав: «Релігія є опіум народу. Релігія - рід духовної сивухи, в якій раби капіталу топлять свій людський образ, свої вимоги на скільки-небудь гідне людини життя». 

Якщо людина в церкві «втопила» свій людський образ, - а це, насамперед, право і щастя жити своїм розумом і самому відповідати за своє життя, то вона вже не може жити без церкви і «святих» батюшок, стає релігійно залежною, занурюючись в пучину «гріха» і нескінченного безплідного покаяння.  Ослаблення здоров’я, викликане постійним інфікуванням в церкві хвороботворними мікроорганізмами, бактеріями і вірусами, тільки підтримує стан релігійної залежності, роблячи людину все більш і більш покірною і керованою.

Філарет: Кирил мав інфаркт через "розмови" з Володимиром

Головною метою приїздів глави Російської православної церкви Патріарха КИРИЛА до України є обмеження або навіть ліквідація самостійності і незалежності Української православної церкви Московського патріархату.

Таку думку висловив глава Української православної церкви Київського патріархату Патріарх ФІЛАРЕТ в інтерв`юЛігаБізнесІнформ, коментуючи вже четвертий цього року приїзд до України глави РПЦ.

На думку Патріарха ФІЛАРЕТА, «Росія використовує церкву в політичних цілях. Адже, коли Патріарх КИРИЛ приїжджає до України, він не стільки говорить про духовні цінності, про покаяння людей у своїх гріхах, скільки говорить про руський мир. Що таке руський мир? Це та ж Російська імперія в якомусь новому вигляді. Політика це чи ні? Звичайно, політика. Це використання церкви з наміром створити нову державу під керівництвом Москви. Коли Патріарх КИРИЛ приїжджає сюди і говорить про вступ України до Митного союзу - а ми знаємо, що про це він говорив під час візиту влітку, - хіба це духовність? Тому, коли він вперше приїхав до України, і його тут і президент добре прийняв, і уряду, то громадськість і ЗМІ оцінили його як політичного діяча. Він займався більше політикою, ніж духовними справами».

«Я не хочу стверджувати, що Патріарх нічого не робить духовного. Так, він проводить богослужіння, опікується питаннями керівництва Української православної церкви Московського патріархату. Але при цьому головною метою його приїздів до України, як це зараз ясно видно, було обмежити або навіть ліквідувати самостійність і незалежність УПЦ МП в управлінні. Залишити назву, але щоб митрополит ВОЛОДИМИР фактично незалежності не мав. От КИРИЛ і їздить по всіх єпархіях УПЦ, як по своїх власних, забуваючи, що тут є свій предстоятель», - говорить глава УПЦ КП.

За його словами, «…Патріарх КИРИЛ не відмовляється від ідеї просування у нас руського миру. І щоб її втілити у життя, УПЦ МП треба позбавити самостійності, потрібно взяти Україну під своє безпосереднє керівництво. Для цього він і продовжує свої візити. Як реагує на це митрополит ВОЛОДИМИР і взагалі УПЦ МП? Безумовно, негативно. Відчуваючи такі настрої, КИРИЛ минулого року після служби в Лаврі сказав, щоб ВОЛОДИМИР з цього приводу не непокоївся. Якщо Патріарх був змушений говорити на цю тему, отже, побоювання у ВОЛОДИМИРА мали місце. А якщо єпископат і духівництво відчували, що їх можуть позбавити самостійності, отже, були якісь дії, направлені на це. Інакше у КИРИЛА не було б мотивів говорити про це публічно. Проте поїздки патріарха КИРИЛА продовжуються і після цієї заяви. Цього року він вже вчетверте або вп`яте приїхав до України. І в його планах не тільки Луганськ (патріарх здійснює дводенний візит до Луганської області - УНІАН), він ще до кінця місяця на Буковину збирається приїхати. Самі бачите, скільки часу він приділяє Україні».

«Але результат все одно негативний, - говорить Патріарх ФІЛАРЕТ. - Доказом є той факт, що у нього, як повідомляють ЗМІ, після поїздки до України був інфаркт. Хоч там і говорили, що це вірус якийсь, а насправді - інфаркт. Чому? Та тому що між ним і єпископатом УПЦ МП, зокрема митрополитом ВОЛОДИМИРОМ, розмови пішли небратські. У результаті патріарх КИРИЛ захворів».

Також глава УПЦ КП вважає, що Президент України Віктор ЯНУКОВИЧ «тепер побачив, куди патріарх КИРИЛ тягне Україну. І те, що Президент останнім часом озвучив тверду позицію, що Україна - держава, і він не дозволить, щоб з такою великою державою поводилися як з молодшим братом, свідчить про те, що Президент захищає інтереси України…».

При цьому Патріарх ФІЛАРЕТ підкреслив: «Якщо Українська церква, духовна основа держави, буде підлегла Москві, то підпорядкувати саму державу вже нескладно. Адже душа у неї буде в чужих руках. Тому на церкву як на установу, що впливає на душі людей, Москва покладає великі надії. І саме від церкви багато в чому залежить, буде Україна державою чи не буде».

“Аскети” на “Мерседесах” не спроможні сплатити комунальні тарифи

Предстоятель Української православної Церкви МП Володимир просить президента Віктора Януковича не підвищувати церкві комунальні платежі.

Про це йдеться в листі Володимира до Януковича. 

"Українська Православна Церква з сумом і занепокоєнням сприймає повідомлення про те, що Кабінет Міністрів України скасував рішення про встановлення для релігійних організацій знижених цін при оплаті комунальних послуг", - йдеться в листі 

Володимир обурився, що влада прирівняла релігійні організації до підприємств, релігійну діяльність до підприємницької діяльності, а духовенство і віруючих, чиїм коштом утримуються храми, до підприємців. 

"Храм – це Дім Божий, а не суб’єкт господарської або підприємницької діяльності. Релігійна громада – це духовна родина, а не підприємство", - зазначив він. 

"Релігійна громада може займатися і діяльністю, але це діяльність не підприємницька, а насамперед богослужбова, просвітницька, виховна, благодійна. Саме від цієї діяльності тепер будуть змушені віднімати кошти релігійні громади, щоб сплачувати за суттєве подорожчання комунальних послуг", додав Володимир. 

Як відомо, служителі церкви не відмовляють собі у використанні над дорогих автомобілів і телефонів. 

Постанова Кабміну ухвалена ще 1 червня 2011 року.

Львівська облрада попросить президента за Івана Дем'янюка

Львівська облрада має намір звернутися до президента Януковича з вимогою домогтися звільнення Івана Дем'янюка, який був засуджений в Німеччині за причетність до масових вбивств в’язнів нацистських концтаборів.

Про це повідомив заступник голови Української республіканської партії, колишній депутат Львівської облради Ростислав Новоженець.

За його словами, питання про направлення президенту звернення облрада планує розглянути на сесії 17 травня. Текст звернення до Януковича вже підготовлено.

Новоженець прогнозує, що облрада підтримає підготовлене звернення.

Крім того, заплановано спрямувати звернення до Міністерства закордонних справ України і Світового конгресу українців із проханням надати Дем'янюку моральну і юридичну допомогу, а також домогтися його звільнення.

Ініціював внесення цього питання до порядку денного облради депутат від ВО "Свобода" Михайло Барбара.

"У ФРН померла Феміда. Абсурд, але німецькі нацисти за власні злочини засудили українця, котрий вже став збірним образом нашої нації. Вся ця справа відверто смердить російським газом, від якого, без сумніву, отруїться і сама Ангела Меркель", - сказав Новоженець.

Нагадаємо, 12 травня суд Мюнхена визнав 91-річного уродженця України Івана Дем'янюка винним у пособництві нацистам в роки Другої світової війни та засудив його до 5 років позбавлення волі.

Процес над Дем'янюком розпочався в Німеччині 30 листопада 2009 року після того, як він був депортований зі США. За версією німецького слідства, Дем'янюк безпосередньо брав участь у знищенні щонайменше 27,9 тисяч ув'язнених у таборі Собібор, де служив наглядачем, за що в пресі його охрестили "катом Собібору".

Німецька прокуратура вимагала засудити Дем'янюка до шести років позбавлення волі. Захист наполягав на невинності підсудного - за словами його адвокатів, усю війну він утримувався у таборі як військовополонений.

Після завершення судового процесу стало відомо, що суд має намір відпустити Івана Дем'янюка з-під варти з огляду на його похилий вік.
Джерело - ТСН

У Держдумі РФ оголосили зрадниками, хто за Тягнибока і Бандеру

В Україні піднімають голови "спадкоємці поліцаєв", які "виступають на стороні Бандери і Тягнибока". Про це 13 травня заявив відомий російський політик, депутат Держдуми від партії "Єдина Росія" Сергій Марков, коментуючи заворушення 9 травня у Львові.

"Я б пішов від дрібних політичних сенсів, річ у тому, що у нас є великі політичні сенси, і один з них полягає в тому, що є свято Перемоги. Ми, і росіяни і українці, є частиною великої цивілізації, що визначає долю Європи впродовж трьох століть. Ми не недоєвропейці, як нам намагаються сказати. Спільна перемога над Гітлером - це найбільша подія ще й тому, що в нього в планах було зробити усіх росіян та українців рабами", - заявив політик.

"Тому усі, хто виступає на стороні Бандери і Тягнибока - зрадники свого народу, тому що Тягнибок виступає на стороні вбивць українців. Спадкоємці фашизму, вони зараз підіймають голову в Україні, сподіваючись використати труднощі соціально-економічного характеру", - сказав він.

Марков закликав українських політиків "перестати крутитися між спадкоємцями переможців фашистів і спадкоємцями поліцаїв".

"Я згоден, що в гуманітарному плані ми недопрацьовуємо з українською молоддю, ми її фашистам не віддамо. Наш інтерес - розвиватися спільно, зберігши православне ядро європейської цивілізації", - зазначив російський депутат.

Марков вважає, що в Росії та України дуже багато спільного. "Ми використовуватимемо наші загальні символи, і георгіївська стрічечка - це символ, що об'єднує десятки мільйонів людей по всьому світу. Я нещодавно був в Україні і роздавав їх усім - даїшникам, що зупиняли мене, на митниці. Так вони ще дивувалися, чому їх не роздають в Україні. Я є членом парламентської асамблеї Ради Європи, і ми там роздаємо ці стрічки, люди їх із задоволенням носять", - розповів він.

Нагадаємо, президент Росії Дмитро Мєдвєдєв заявляє, що Росія враховуватиме ставлення влад інших країн, зокрема України, до пам’яті про Другу світову війну під час вибудовування зовнішньополітичних пріоритетів.
Джерело - ТСН

Специально для россиян о ситуации во Львове 9 мая

Во Львове не любят красный флаг. Представим: на одно из кладбищ солдат вермахта в России торжественно прибывает делегация их немецких внуков, дабы развернуть там большущее знамя со свастикой. А на все претензии отвечают, что их деды воевали именно под этим флагом. Как вы их встретите?

Первое. Подумайте – почему в этот день беспорядки были только во Львове? Почему в других городах Западной Украины всё прошло без мордобоя? Почему в другие года, даже при Ющенко, в том же Львове ветераны прекрасно справляли свои потребности, и возлагали куда хотели что хотели?

Всё просто – именно в этом году, именно во Львов заезжали ребята из "Русского Единства" (Крым) и "Родины" (Одесса).

Ребята обнаружили, что в Украине есть солидный кусок советско-русского электората, который остался без чабана: Наталья Михайловна Витренко ушла в безвременный запой, Петр Симоненко окончательно махнул рукой на советский имидж, расслабился и превратился в успешного буржуя, "регионалам" вообще не до борьбы против НАТО за русский язык, им бы с реальными проблемами совладать. Итого – местечковые РЕ и "Родина" решили, что хватит прозябать в своих провинциях, надо расширяться на всю страну. "Собирались в 2011 выйти за пределы Крыма. Выходим. Планы "Русского единства" распространяются на всю Украину. И вообще, хватит сидеть в глухой обороне, надо продвигаться вперед и распространять свои идеи, свои ценности", - сказал координатор акции Юхин.

А чтобы привлечь много-много внимания, надо сделать что-то очень-очень яркое. Например, привезти во Львов красный флаг и поднять его над городом, как над Берлином.

Второе. Львовяне не любят красный флаг, у них есть на это миллион весомых причин. Не вдаваясь в исторические подробности, представим: на одно из кладбищ солдат вермахта в России торжественно прибывает делегация их немецких внуков. Не просто внуков, а идейных таких внуков, - "руссиш швайне, хо-хо-хо". За два месяца до приезда внуки показывают всем бааааальшущее знамя со свастикой, которое планируют торжественно развернуть в России. А на все претензии отвечают, что их деды воевали именно под этим флагом, а память дедов свята. Как вы их встретите?

Третье. 9 мая Львов еще раз подтвердил свое звание культурной столицы Украины - не был избит ни один настоящий ветеран. НИ ОДИН. Раздухарившаяся шпана срывала ленточки с тетушек средних лет, давала подзатыльники молодым, но стариков никто не трогал. Не зафиксировано ни одного обращения ветеранов в милицию с жалобами на физическое насилие или даже оскорбление.

Хотя, между нами говоря, многим именно львовским ветеранам стоило бы врезать. Обычные советские ветераны после демобилизации возвращались в родные русские колхозы. А во Львове, невероятно красивом европейском городе, любили оседать на пенсии крупные армейские и силовые чины, или просто бывшие ГБшники, которых тут к концу "бандеровщины" развелось, как вшей. Но это так, к слову.

Четвертое. Если посмотреть внимательно знаменитое видео с насмерть перепуганной девчушкой, не трудно заметить, что толпа не пытается раскурочить автобусы и всех там убить. Люди пытаются не пустить автобусы на холм славы, а их оттесняет милиция, начинаются драки.

Русские националисты из "Родины" и "Русского единства" повели себя, как палестинские арабы, - прикрылись детьми и женщинами. Загрузили в автобусы тетушек, навязали на них ленточек и погнали на злополучный холм. На том самом видео слышно, как львовянин кричит бабушке – "Ты зачем привела её (девочку), с...ка старая?! Детьми прикрываешься?" Хотя, вообще-то, по совести, вопрос не к бабушке.

С 10 марта работали мобилизационные пункты "Русского Единства" в Крыму. Русскоеды сами заявляли, что планируется "не пикник, а серьезное мероприятие".

Пятое. Украинская власть повела себя подло. Выстроив с утра кордоны вокруг места поклонения и не давая занять его львовянам, она отказалась пускать настоящих, не понаехавших ветеранов. Свидетели событий утверждают, что пока не появились автобусы с одесскими и крымскими "внуками", ситуация развивалась вполне мирно – люди с ленточками спокойно прохаживались по толпе, вели политические споры, и как все, поглядывали на милицию у холма, бросали цветы через кордон. А когда подъехали "гости" - вот тогда и началась свистопляска.

Почему милиция, не смотря на запрет суда, обеспечила проезд именно этих автобусов, проигнорировав настоящих ветеранов – тут будем разбираться еще долго. МВД уже путается и отбрехивается.

Шестое. Русская агит-пресса сразу обгадилась заголовками типа "Во Львове ветеранам пришлось вновь биться с нацистами". Если чуть-чуть приглушить треск и праведные стенания, имеем: несколько расквашенных физиономий каких-то быков в пиджаках, несколько сорванных ленточек, одно разбитое стекло, 5 уголовных дел по итогу. В краю закопанных шмайсеров это верх сдержанности. В цивилизованной Европе, в Берлине, обыкновенная первомайская демонстрация не считается удачной, если не сожгут пару машин, не разобьют кучу витрин и вообще не разгуляются до крови. Корреспонденты, снимающие берлинский праздник весны и труда, бегают исключительно в шлемах.

Седьмое. Янукович, к которому сейчас все вопиют, честно попытался сгладить ситуацию до ее возникновения.

Чтобы не обвиняли в "фашизме", на киевском параде т.н. "знамя победы" несли впереди государственного, и вообще всю Украину красными тряпицами поистыкали. Чтобы не обвиняли в прогибе перед Кремлем, закон о признании красных тряпиц Знаменами он так и не подписал. И вообще явился на торжества не с "георгиевской" ленточкой на груди, а с желто-голубой, как нормальный президент независимой страны.

Наверняка он сам сейчас удивлен ментовскими интригами, русскоедскими политическими амбиция и львовской "завзятостью" (извините, не знаю, как это слово по-русски, но оно подходит больше всего). Оставьте человека в покое, наш МИД вам уже ответил.

Восьмое. Верьте или нет, но на кадрах из бушующего Львова видно очень мало настоящих, идейных националистов. С милицией, в основном, толкаются обыкновенные львовяне.

Карпаты – это наш Кавказ. Считать жителей Львова националистами – всё равно, что называть всех партизан Дудаева ваххабитами. Галичане не любят красный флаг, и у них, повторяю, есть для этого миллион причин. Молча терпеть его в своем городе не станут. Они у нас такие.

Девятое. Некоторые суровые русские парни, услышав, что нацисты убили и съели сто тыщ ветеранов, собрались приехать во Львов и показать зарвавшимся хохлам всю силу имперской мощи. Реально говорю – не стоит этого делать.

Большая часть украинских националистов живет не во Львове. Среди украинских правых перед русскоедо-родинской вылазкой бродило желание выехать на Западную и принять посильное участие в мероприятии. Но из-за пресловутого решения суда, запретившего любые массовые мероприятия, а большей частью из-за уверенности, что уж львовяне-то сами разберутся, махнули рукой и остались на праздники в кругу семьи. На видео и фото мелькали повязки и флаги ВО "Свобода", другой символики из бесчисленного количества правых партий Украины не видно вовсе. Где камуфляжная форма "Патриота Украины" и "Тризуба"? Где флаги УНСО?..

Но если ребята из России таки решат приехать в наш любимый Львов не как гости, а как хозяева – уж поверьте, поверьте, встречать их выйдет так много народу, места мало будет.

И десятое (это уже к украинцам). Мы привыкли, что, сколько бы разные активисты не кидались друг на друга, милиция играет роль лесника из известного анекдота, - приходит и всех разгоняет. Собственно, милиция и есть центральная ось уличной политики.

Но стоит однажды собраться по-настоящему большой толпе, которая милицию опрокинет, и Бог знает, какой конституционный строй будет в стране на следующее утро.

 

Автор: Дмитрий Резниченко (reznichenko-d.livejournal.com)

Фальсифікація виборів 2012 вже розпочалася

 
utmx_section("Image") Фальсифікація виборів 2012 вже розпочалася

Перемога Партії регіонів на парламентських перегонах 2012 року, як і їх фальсифікація, на сьогодні прогнозовані як ніколи. Принаймні такі висновки можна зробити, якщо порівняти прогнози щодо «вдосконалення» виборчого законодавства після місцевих виборів і розроблену Мін’юстом нову редакцію законопроекту про вибори народних депутатів України.

Кажуть, кулуарами мандрує ще новіша редакція законопроекту, але її зміст принципово не відрізняється від мін’юстівської.

Основною тенденцією нового виборчого законопроекту є те, що януковичівська команда взяла курс на монополізацію свого становища у Верховній Раді України. Цьому сприятиме кілька факторів: 1) ліквідація блоків як суб’єктів виборчого процесу; 2) підвищення прохідного бар’єру з 3% до 5%. Ліквідація блоків за умов підвищення виборчого бар’єру завдасть удару не лише опозиції, а й партнерам ПР по парламентській більшості. Скажімо, у світлі нової редакції виборчого закону з 5-відсотковим виборчим бар’єром зовсім не ясними є перспективи Компартії. Порятунком для комуністів могло би стати блокування з іншими політсилами – утворення умовного «Лівого блоку» за участю КПУ, ПСПУ Вітренко й інших партій «радянських патріотів» могло б забезпечити подолання проросійськими лівими 5-відсоткового бар’єру було би значно реальнішим. Проте регіонали позбавили Компартію будь-якого маневру. Тому якщо фракція КПУ проголосує за підвищення виборчого бар’єру, це свідчитиме лише про наявність гарантій, які надасть їм ПР, у фальсифікації результатів виборів на користь Компартії.

Не готові до підвищення виборчого бар’єру і литвинівці. Хоча політична сила Литвина не зможе блокувати ухвалення нової редакції закону – занадто очевидними є перспективи притягнення спікера до кримінальної відповідальності у справі Гонгадзе. Як стверджують близькі до слідства джерела, щонайменше стаття щодо службових злочинів на Литвина вже підготовлена.

Важка доля чекає і опозицію – законопроект Лавриновича фактично перешкоджає опозиції об’єднатися хоча б напередодні виборів. П’ятивідсотковий бар’єр – критична межа підтримки більшості опозиційних партій. Реальні шанси потрапити до Верховної Ради отримує лише «Батьківщина» Юлії Тимошенко. А такі політичні проекти, як «Фронт змін», «Свобода» мають парламентське майбутнє лише за умови, якщо наберуть свій максимум електоральної підтримки, що також малоймовірно.

Ще одним дуже потужним фактором посилення позицій Партії регіонів у парламенті стане запровадження змішаної пропорційно-мажоритарної системи виборів. Як засвідчили місцеві вибори, одномандатні мажоритарні округи – це камені, які розбивають ідеологічно міцні стіни виборця. Оскільки вибір мажоритарника є не лише ідеологічним. На нього впливають підкуп виборця, іміджеві складові, адміністративний ресурс, матеріальні обіцянки кандидатів тощо. Зважаючи на незрівнянно вищу ресурсну базу (матеріальну, фінансову, адміністративну) партії влади, у мажоритарних округах регіонали можуть скласти серйозну конкуренцію опозиційним кандидатам не лише в Центрі України, а й на Заході.

Владна команда, здається, врахувала і розчарування президентським терміном Януковича. Зазвичай розчаровані часто поповнюють категорію осіб, спопуляризованих на останніх виборах як «противсіхи». Йдеться про позицію, якою виборець заявляв про непідтримку жодного кандидата чи партії. У технічному варіанті законопроекту ні в частині, що прописує зміст виборчого бюлетеня, ні в частині, що стосується процедури підрахунку голосів, опції «не підтримую жодного кандидата» чи аналогічної «проти всіх» немає. Очевидно, грамотний виборець-«противсіх» поставить кілька позначок у бюлетені (в такому разі він буде визначний недійсним), неграмотний – проголосує за традицією. На це, напевне, й роблять ставки.

Крім того, технічний законопроект аж ніяк не змінив вже апробованих норм фальсифікацій:

· система виборчих комісій і далі формується підконтрольними ПР парламентськими партіями. Як і в попередній редакції закону, за поданням від парламентських фракцій кандидатури обов’язково включають до виборчих комісій, а від непарламентських партій – за жеребкуванням. Окружні виборчі комісії формує підконтрольна регіоналам ЦВК, дільничні виборчі комісії – ОВК;

· повна підконтрольність дільничних виборчих комісій ОВК;

· у новому законопроекті також збережено інститут попереджень і скасування реєстрації кандидатів у народні депутати, що дає змогу визнавати недійсною реєстрацію будь-якого неугодного кандидата.

Більшість киян не сприймає “руcскій мір”

Більшість киян не сприймає “руcскій мір”

Половина киян (49,8%) є адептами Української православної церкви Київського патріархату.

Про це свідчать результати соціологічного опитування, проведеного у Києві "Українським демократичним колом" на замовлення Інституту політики.

Згідно з результатами опитування, послідовниками Української православної церкви Московського патріархату назвали себе 16% киян, Української автокефальної православної церкви – 5,1%, Української греко-католицької церкви – 1,1%, протестантизму – 0,8%, ісламу – 0,4%, Римо-католицької церкви – 0,4%, іудаїзму – 0,1%, іншої релігії – 2,1%.

У той же час не сповідують ніякої релігії 24,1% респондентів.

Репрезентативне вибіркове опитування дорослого населення Києва було проведене 19-25 березня. Усього за місцем проживання було опитано 800 респондентів віком від 18 років і старше.

Львівські ветерани не бажають свята під сталінськими прапорами

Керівництво міської ради ветеранів офіційно звернулося у Львівську ОДА.

Керівники Львівського обласного та міського відділення Всеукраїнського об’єднання ветеранів (ВОВ) Б.Винниченко та Я.Гера звернулися до голови Львівської ОДА Михайла Цимбалюка з пропозицією відзначити 9 травня – День Перемоги – під державними прапорами.

Про це повідомила прес-служба Львівської ОДА.

За повідомленням прес-служби, відповідну ухвалу було прийнято на розширеному секретаріаті Львівського обласного та міського відділення ВОВ.

«У своєму виступі депутат Верховної Ради України Цибенко від імені ветеранів підняв питання про святкування Дня перемоги 9 травня не під державними прапорами. Львівське обласне і міське відділення ВОВ, яке налічує понад 80 00 членів, такого доручення йому не давало, і вважаємо його звернення образою ветеранської організації», - йдеться у зверненні.

"9 травня – День перемоги - на Львівщині відзначатимемо під державними синьо-жовтими прапорами. Жодних маршів та провокацій, які мають на меті підірвати стабільність чи внести неспокій у Львові та області ми не допустимо", - наголосив голова Львівської облдержадміністрації Михайло Цимбалюк.

Нагадаємо, 4 травня під час засідання організаційного комітету з підготовки та проведення урочистих заходів з відзначення 66-ї річниці Перемоги у Другій Світовій війні за участі представників секретаріату Львівського обласного відділення Всеукраїнського голова Львівської ОДА Михайло Цимбалюк зазначив, що на Львівщині потрібно гідно вшанувати пам'ять загиблих у Другій Світовій війні і тих, хто залишився в живих.

Зазначимо, 21 квітня Верховна Рада України врегулювала питання використання копії прапора Перемоги під час святкування 9 травня.

Згідно із законом, прапор Перемоги може підніматися на флагштоках поряд із Державним прапором України. Закон встановлює порядок офіційного використання прапора Перемоги. Прапор Перемоги трактується в документі як "символ перемоги радянського народу, його армії та флоту над фашистською Німеччиною в роки Великої Вітчизняної війни".

Згідно із законом, зовнішній вигляд копій прапора Перемоги має відповідати вигляду штурмового прапора 150-ї ордена Кутузова другого ступеня Ідрицької стрілецької дивізії. Закон також встановлює порядок використання прапора Перемоги біля Вічного вогню, могил Невідомого солдата та Невідомого матроса, а також під час урочистих заходів, присвячених Дню Перемоги.

21 квітня депутати Львівської міської ради під час сесії прийняли ухвалу, якою заборонили використовувати під час відзначення Дня перемоги радянську та нацистську символіку.

28 квітня під час позачергової сесії депутати Львівської обласної ради також прийняли рішення « Про недопустимість використання радянської окупаційної символіки під час відзначення Днів пам’яті жертв Другої світової війни».
Страницы:
1
2
предыдущая
следующая